Постанова

від 16.10.2015 по справі 808/4028/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2015 року о 15 год 05 хв.Справа № 808/4028/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.

представників сторін:

позивача - Петренка О.Ю.

відповідача - Радової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моліс", м. Запоріжжя

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Моліс" (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №00013001501 від 12.03.2015.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу, яких він дійшов за результатами камеральної перевірки з питань достовірності декларування бюджетного відшкодування ТОВ «Моліс» за лютий 2014 року та березень 2014 року, оскільки підприємством, після повернення попередньої оплати у сумі 450000,00 грн. від контрагента - ТОВ «Ексім Трейд Компані» (в рамках дії договору), здійснено відповідні коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту, що підтверджено Декларацією за травень 2014 року та розрахунком коригування ПДВ до неї. Зазначає, що нормами Податкового кодексу України не передбачено обов'язку платника ПДВ здійснювати коригування суми бюджетного відшкодування ПДВ за минулі податкові періоди в разі коригування податкового кредиту у поточному періоді, яке спричинено не помилкою, а господарською необхідністю в результаті повернення від контрагента попередньої оплати. До того ж, позивач не погоджується з посиланням податкового органу в Акті перевірки на «Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 та необхідність подання ТОВ «Моліс» уточнюючого розрахунку, оскільки по-перше підприємством не було допущено помилок у поданій раніше декларації, а по-друге вказаний нормативний Акт не діяв під час виникнення правовідносин. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечує, з підстав зазначених у письмових запереченнях (вх. № 44851 від 06.10.2015) зокрема зазначає, що перевіркою встановлено порушення позивачем пп. «а» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, а саме завищення ТОВ «Моліс» залишку від'ємного значення (р.19 та р.20.2 декларації) за січень 2014 року та лютий 2014 року на суму 75000,00 грн. Зазначає, що позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2014 року (з додатком 1), в яких підприємством відображено коригування (зменшення) податкового кредиту на загальну суму ПДВ 75048,00 грн., у тому числі на 75000,00 грн. у зв'язку з поверненням передплати від ТОВ «Ексім - Трейд Компані». Вважає, що проведене коригування вплинуло на зменшення податкового кредиту в частині оплаченої суми від'ємного значення, за рахунок якої сформована сума бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за лютий та березень 2014 року, тоді як зменшення заявленої суми відшкодування ПДВ можливо шляхом подання уточнюючого розрахунку згідно зі ст.50 Податкового кодексу України. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №462708 серії АА (а.с.7) Товариство з обмеженою відповідальністю «Моліс» зареєстроване, як юридична особа 23 грудня 1998 року за адресою: 69068, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Леніна, буд. 159, кв. 1, ідентифікаційний код 30241542.

19 лютого 2015 року головним державним ревізором - інспектором відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Толстіковою Оленою Миколаївною на підставі п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2014 року та березень 2014 року ТОВ «Моліс» (код ЄДРПОУ 30241542) за результатами якої складено акт №21/15-3/30241452 від 19.02.2015.

У висновках Акту перевірки зазначено, що ТОВ «Моліс» в порушення вимог абз. «а» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ по деклараціям за лютий та березень 2014 року на 75000,00 грн.

Не погодившись із висновками Акту перевірки №21/15-3/30241452 від 19.02.2015 позивачем направлено до ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області заперечення №12/02 від 27.02.2015.

Листом №2486/15-3 від 05.03.2015 відповідачем надано відповідь на заперечення, якою повідомлено позивача, що висновки викладені в акті камеральної перевірки №21/15-3/30241452 від 19.02.2015 є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі акту перевірки №21/15-3/30241452 від 19.02.2015 податковим органом прийнято:

- податкове повідомлення - рішення (форма В1) №0001301501 від 12.03.2015, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 68425,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 17106,00 гривень;

- податкове повідомлення - рішення (форма Р) №0001321501 від 12.03.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 6575,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 1644,00 грн.

Позивачем подано до Головного управління ДФС у Запорізькій області скаргу №27/03 від 27.03.2015 на прийняті податкові повідомлення-рішення.

Рішенням Головного управління ДФС у Запорізькій області №3612/7/0801-100-413 від 25.05.2015:

- залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 12.03.2015 №0001301501 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а скаргу в цій частині - без задоволення;

-скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 12.03.2015 №0001321501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Позивач, не погодившись з залишеним без змін податковим повідомленням - рішенням від 12.03.2015 №0001301501, звернувся з позовом до суду.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексім-Трейд Компані» (Постачальник) та ТОВ «Моліс» (Покупець) укладено договір поставки товару №22/01-14 від 22.01.2014, згідно пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується систематично поставляти у передавати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Відповідно до умов вказаного договору позивачем здійснено передплату за товар «продукт молоковмісний сирний твердий «Руський» масова частка жиру в сухій речовині 50% круг (ТМ Моліс) згідно платіжних доручень від 22.01.2014 №25 на суму 236000,00 грн.; від 23.01.2014 №29 на суму 180000,00 грн.; від 24.01.2014 №30 на суму 84000,00 грн.

Як свідчать матеріали перевірки, ТОВ «Моліс» подало до ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 року №9014990860 від 20.03.2014 та березень 2014 року №9021816522 від 18.04.2014, якими заявив до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість шляхом їх зарахування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів (рядки 23 та 23.2 декларацій) у розмірі 7425,00 грн. та 132800,00 грн. відповідно.

Заявлена сума бюджетного відшкодування у розмірі 7425,00 грн. частково відшкодована шляхом погашення податкового зобов'язання визначеного самостійно платником в уточнюючому розрахунку від 31.03.2014 №9016840877 в сумі 6355,00 грн.

В свою чергу заявлена сума бюджетного відшкодування у розмірі 132800,00грн. фактично шляхом зарахування позитивних нарахувань з ПДВ протягом травня-вересня 2014 року.

Проведеним, в ході перевірки, аналізом поданої звітності встановлено, що згідно податкової декларації за лютий 2014 рік податковий кредит складає 163759,00 грн., по контрагенту ТОВ «Ексім-Трейд Компані» - 69333,00 грн. по накладним від 22.01.2014, 23.01.2014, 24.01.2014 за товар «продукт молоковмісний сирний твердий «Руський» масова частка жиру в сухій речовині 50% круг (ТМ Моліс). Згідно банківських виписок від 22, 23 та 24 січня 2014 року проводилась часткова сплата за продукт сирний згідно рахунку №10 від 22.01.2014.

Так, перевіряючими стосовно вказаного вище, зроблений висновок про правомірність відображення в податковій звітності з податку на додану вартість податкового кредиту, у відповідності до вимог п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, на підставі здійснення попередньої оплати в звітному податковому періоді.

Однак, в подальшому згідно поданої податкової декларації за травень 2014 року від 18.06.2014 №9034688128 ТОВ «Моліс» подано розрахунок коригування податку на додану вартість згідно якого, зазначено зменшення податкового кредиту в сумі 75 000,00 грн. (повернення передплати у розмірі 450 000,00 грн. покупцю контрагентом - ТОВ «Ексім-Трейд Компані») та зменшення податкового кредиту в сумі 48,00 грн. (помилково нараховані послуги ТОВ «Фарлеп Інвест»).

Як зазначив представник відповідача, проведене коригування вплинуло на зменшення податкового кредиту в частині оплаченої суми від'ємного значення за рахунок якої сформована сума бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за лютий та березень 2014 року. На його думку, зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість можливе шляхом подання уточнюючого розрахунку згідно ст. 50 Податкового кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.181, пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в редакції що діяла на момент виникнення правовідносин, визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями п. 198.2 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події,що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг (пп. «б» 192.1.1. п.192.1 ст.192 ПК України).

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пп. 192.3 ст. 192 ПК України).

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із п.200.3 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Положеннями п.200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У судовому засіданні представник відповідача посилається на те, що Податковим кодексом України не передбачено коригування від'ємного значення, тоді як нормами вказаного Кодексу передбачено коригування податкового кредиту відповідно до ст.192 ПК України. В даному випадку на його думку ТОВ «Моліс» одночасно з відображенням у р.16 та р.16.1 декларації за травень 2014 року коригування податкового кредиту внаслідок повернення постачальником передплати за непоставлені товари, необхідно було відкоригувати суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий та березень 2014 року, яке заявлено до відшкодування за рахунок таких коштів, з перенесенням цих сум до залишків від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 декларації), шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні (податкові) періоди.

Проте суд не погоджується з такою позицією з наступних підстав.

Дослідивши податкові декларації ТОВ «Моліс» судом встановлено, що згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року №9008499726 від 19.02.2014 (а.с. 20-24) розмір податкового зобов'язання становив 11985,00 грн. (р.9), податковий кредит склав 19410,00 грн. (р.17), з яких 14000,00 - податковий кредит, який виник внаслідок оплати за Договором з ТОВ «Ексім-Трейд Компані». У зв'язку з цим від'ємне значення (р.19) склало 7425,00 грн., яке і знайшло своє відображення у р.23 декларації з податку на додану вартість наступного податкового періоду

В свою чергу в податковій декларації за лютий 2014 року №9014990860 від 20.03.2014 (а.с.25-32) розмір податкових зобов'язань склав 11415,00 грн. (р.9), а розмір податкового кредиту 163759,00 грн. (р.17), з яких 69333,00 грн. становив податковий кредит, який виник внаслідок господарський відносин позивача з ТОВ «Ексім-Трейд Компані». У зв'язку з цим, розмір від'ємного значення (р.19) склав 152344,00 грн., який у подальшому був зазначений у р.21 дакларації з ПДВ наступного податкового періоду.

Згідно податкової декларації за березень 2014 року №9021816522 від 18.04.2014 (а.с.33-47), сума податкових зобов'язань склала 16650,00 грн. (р.9), а розмір податкового кредиту «-» 2894,00грн. (р.17), позитивне значення (р.18) склало 19544,00 грн., а сума, що була заявлена до бюджетного відшкодування становила 132800,00 грн. (р.23).

В подальшому, у травні 2014 року у зв'язку з розірванням договору поставки №22/01-14 від 22.01.2014 з ТОВ «Ексім-Трейд Компані», останнім повернуто суму попередньої оплати за договором у розмірі 450 000,00 грн., в наслідок чого, позивачем у податковій декларації за травень 2014 року №9034688128 від 18.06.2014 (а.с.48-50) зменшено суму податкового кредиту на суму 75048,00 грн. (р.16), з яких, 75000,00 грн. становив податковий кредит, який був вказаний в даних податкової звітності після повернення передплати за Договором.

До того ж, вказане коригування знайшло своє відображення у розділі ІІ Розрахунку коригування сум ПДВ (Д1) до декларації за травень 2014 року (а.с.52-53).

Таким чином, зменшення податкового кредиту вплинуло на збільшення податкового зобов'язання позивача у звітному періоді. За даними декларації за травень 2014 року сума податкового зобов'язання становила 11751,00 грн. (р.9), в той час, як розмір податкового кредиту склав «-» 69399,00 грн.(р.17), а саме за рахунок зменшення податкового кредиту у сумі 75000,00 грн., внаслідок вказаного, позитивне значення (р.18) склало 81150,00 грн., яке і було надалі зазначено у р.25 та 25.1 декларації за травень 2014 року.

Із аналізу вказаних вище податкових декларацій позивача, а також норм Податкового кодексу України, з'ясовано, що позивачем у відповідності до вимог ст.192 Податкового кодексу України, правомірно відображено зменшення податкового кредиту на суму 75000,00 грн. у податковій декларації за травень 2014 року.

Стосовно посилання відповідача на те, що позивач повинен був подати уточнюючий розрахунок відповідно до ст.50 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 №678, слід зазначити наступне.

Так, відповідно до ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Порядком №678, також зокрема передбачений алгоритм дій платника податків в результаті самостійно виявлених помилок.

Проте, суд зазначає, що відповідачем не доведено, того, що ТОВ «Моліс» допущено помилку у поданих податкових деклараціях, а потім самостійно її виявлено.

Коригування позивачем податкового кредиту за травень 2014 року, як було встановлено у судовому засіданні, пов'язане з господарськими операціями з ТОВ «Ексім - Трейд Компані», а не виявленою помилкою.

Наполягаючи на тому, що позивачем було допущено помилку, представник відповідача не зміг конкретизувати, яку саме помилку допущено позивачем та самостійно виявлено, при цьому він посилається на Рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №3612/7/0801-100-413 від 25.05.2015 за результатом розгляду скарги позивача на податкові повідомлення-рішення. Однак, суд зазначає, що вказаним рішенням перелічені норми Податкового кодексу України та зазначений алгоритм дій передбачений розділом VI Порядку від 13.11.2013 №678, при цьому, контролюючий орган в своєму Рішенні не наводить жодної підстави, яка б зобов'язувала позивача виправити рядок 24 декларації з податку на додану вартість за лютий та травень 2014 року.

До того ж, вказаним Рішенням Головного управління ДФС у Запорізькій області №3612/7/0801-100-413 від 25.05.2015 встановлена неправомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 12.03.2015 №0001321501, яким визначено до сплати 6575,00 грн. податку на додану вартість за січень 2014 року та 1644,00 грн. штрафних (фінансових санкцій) мотивуючи тим, що податковим органом не досліджено показники податкової декларації ТОВ «Моліс» з податку на додану вартість за січень 2014 року та не встановлено факту заниження платником суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками звітного (податкового) періоду.

Крім того, в Акті камеральної перевірки №21/15-3/30241452 від 19.02.2015 ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя вказуючи на необхідність подання позивачем уточнюючого розрахунку посилається на «Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, який на момент виникнення правовідносин ще не діяв, оскільки набрав чинності 01.12.2014.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність свого рішення.

Враховуючи наведене, позивач у відповідності до норм Податкового кодексу України правомірно здійснив коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту, що підтверджується декларацією за травень 2014 року та розрахунком коригування податку на додану вартість до неї, відтак, оскільки відсутнє порушення з боку позивача, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.03.2015 № 0001301501.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Моліс".

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 86, 158, 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Моліс" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати винесене Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення рішення від 12.03.2015 № 0001301501.

Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Моліс" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя І.В.Шара