Постанова

від 13.10.2015 по справі 808/3608/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року ( об 11 год. 45 хв.)Справа № 808/3608/15 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жнива України»

про накладення арешту на кошти

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жнива України» (далі - ТОВ «Жнива України», відповідач), в якому просить накласти арешт на кошти платника ТОВ «Жнива України», що знаходяться на наступних рахунках:

- №260561967, відкритий у ДОДАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Дніпропетровськ,

- №26009011363336, №26058011363451, відкриті у ПАТ «Укрсоцбанк»,

- №26009456266, відкритий у ДОДАТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог посилається на Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI та зазначає, що копія наказу разом із повідомленням про проведення документальної планової виїзної перевірки 05.06.2015 направлено засобами поштового зв'язку на податкову адресу підприємства, факт отримання вказаних документів 11.06.2015 свідчить про обізнаність посадових осіб про призначення планової документальної виїзної перевірки за період з 03.10.2012 по 31.12.2014. Посадовими особами контролюючого органу було здійснено виїзд, за результатами якого встановлено відсутність підприємства за місцезнаходженням та його посадових осіб, що унеможливлює проведення виїзної перевірки. У зв'язку з відмовою керівників відповідача надати документи для проведення перевірки, допустити посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки та неможливістю її проведення у терміни, визначені в направленні на її проведення, працівниками позивача складено відповідний акт. Посилається на п.7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міндоходів України №568 від 10.10.2013, згідно якого для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, та вказує, що 26.06.2015 начальником ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Жнива України». На підставі викладеного, просить накласти арешт на кошти позивача, що знаходяться на відкритих рахунках у банківських установах.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 21.07.2015 надав до суду клопотання (вх. №30581) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

23.09.2015 представником відповідача подано заперечення на адміністративний позов (вх. №42158), згідно яких ТОВ «Жнива України» 11.06.2015 було отримано повідомлення позивача про проведення документальної планової виїзної перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 03.10.2012 по 31.12.2014, згідно якого підприємству необхідно надати первинні документи для перевірки. Листом № 15к від 15.06.2015 відповідач повідомив контролюючий орган про неможливість надання до перевірки первинних документів у зв'язку з їх втратою та клопотав про перенесення терміну проведення перевірки до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах, визначених чинним законодавством строків, в порядку п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України (копія листа долучено до матеріалів справи). Вказує, що податковий орган, будучи повідомленим про відсутність документів, які пов'язані з предметом перевірки, не переніс терміни проведення перевірки, прийняв рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків та звернувся до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Проте, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.07.2015 подання було залишенню без розгляду у зв'язку з пропуском строку для звернення до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, подання та додані до нього матеріали не містять підстав для визнання причин пропуску такого строку поважними. Посилається на приписи статті 94 Податкового кодексу України та вважає, що станом на сьогоднішній день рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 26.06.2015 припинено. Ураховуючи викладене вважає, що доводи позивача, викладені в адміністративному позові спростовуються матеріалами справи та нормами законодавства, що є підставою для відмови в задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, проте 13.10.2015 надав суду клопотання про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі. Також 13.10.2015 представником відповідача через канцелярію суду надано клопотання (вх. №45891) про доручення до матеріалів справи документів, а саме довідок про закриття рахунків, ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 02.07.2015 у справі №808/3597/15 про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Жнива України» (ідентифікаційний код 38361505) зареєстроване як юридична особа 02.10.2012 за адресою: 69097, м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, буд 14, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.07.2015.

05.06.2015 начальником ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено наказ №207 про організацію та проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Жнива України» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.10.2012 по 31.12.2014, починаючи з 16.06.2015 тривалістю 10 робочих днів. Вказаний наказ разом із повідомленням від 05.06.2015 №39 були направлені поштою 05.06.2015 на адресу підприємства та отримано його уповноваженим представником 11.06.2015, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.

Листом від 15.06.2015 №15к відповідач повідомив контролюючий орган, що у ході підготовки документів до перевірки було встановлено, що під час переїзду до нового офісу в м. Запоріжжя було втрачено всю первинну документацію підприємства, підприємство намагається відновити втрачені документи. З посиланням на пункт 44.5 статті 44 Податкового кодексу України просило відстрочити на 90 днів проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Жнива України». Указаний лист отримано позивачем 15.06.2015, про що свідчить відбиток вхідного штампу.

На підставі наказу керівника від 15.06.2015 №3-к «Про відрядження працівників до м. Запоріжжя» та направлень на перевірку від 16.06.2015 №000274, №000275, №000284 працівника контролюючого органу здійснено виїзд за податковою адресою відповідача. Під час виходу встановлено відсутність посадових осіб за податковою адресою та неможливість пред'явлення направлень на проведення планової виїзної документальної перевірки посадовим особам підприємства, у зв'язку із чим складено акт від 16.06.2015 №500/04-66-22-01/38361505 «Про відмову від допуску посадових осіб контролюючого орану до проведення перевірки та неможливість проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Жнива України» у терміни, визначені в направленні на її проведення.

На підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 25.06.2015, керівником ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків від 26.06.2015.

Крім того, 01.07.2015 на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшло подання ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Жнива України» зробленого на підставі рішення про застосування арешту майна від 26.06.2015, яке ухвалою суду від 02.07.2015 по справі №808/3597/15 залишено без розгляду у зв'язку із пропуском заявником строку звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України у відповідній редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Питання адміністративного арешту майна платника податків врегульовані статтею 94 Податкового кодексу України, за приписами пункту 94.1 якої адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 цього Кодексу, за своїм змістом однаково охоплює як арешт на кошти, так і арешт іншого майна.

Згідно з пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Відтак, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із вищенаведених обставин, встановлених законом.

Відповідно до пунктів 94.4, 94.5 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Згідно з підпунктами 94.6.1 та 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

При цьому, пунктом 94.10 статті 94Податкового кодексу України передбачено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Судом встановлено, що 26.06.2015 керівником ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків. При цьому, податкова інспекція звернулась до суду із поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Жнива України», зробленого на підставі рішення про застосування арешту майна від 26.06.2015, яке ухвалою суду від 02.07.2015 по справі №808/3597/15 залишено без розгляду у зв'язку із пропуском заявником строку звернення до суду. При цьому, зазначено про можливість звернення до суду із позовом у загальному порядку.

Положеннями пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України також встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Отже, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків. У цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається.

При цьому підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Судом встановлено, що позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на підпункт 94.2.3 пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України та вказує на відмову платника податків ТОВ «Жнива України» від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу, що підтверджується актом від 16.06.2015 №500/04-66-22-01/38361505 «Про відмову від допуску посадових осіб контролюючого орану до проведення перевірки та неможливість проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Жнива України» у терміни, визначені в направленні на її проведення».

Особливості застосування арешту коштів на рахунку платника податків регулюються Розділом VII Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, який затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України №568 від 10.10.2013.

Пунктами 7.1, 7.3 вказаного Порядку також встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу доходів і зборів до суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Як вбачається із відбитку календарного штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті, даний адміністративний позов на пошту здано 26.06.2015.

Однак, суд вважає за необхідне також зауважити, що позивач просить накласти арешт на кошти платника ТОВ «Жнива України», що знаходяться на наступних рахунках:

- №260561967, відкритий у ДОДАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Дніпропетровськ,

- №26009011363336, №26058011363451, відкриті у ПАТ «Укрсоцбанк»,

- №26009456266, відкритий у ДОДАТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві.

В той самий час, представником відповідача суду надано довідки від 07.09.2015 №775 про закриття рахунку №26009456266 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» та від 29.09.2015 №1 про закриття рахунку №26009011363336 у ПАТ «Укрсоцбанк».

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Накласти арешт на кошти платника ТОВ «Жнива України» (ідентифікаційний код 38361505), що знаходяться на наступних рахунках:

- №260561967, відкритий у ДОДАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Дніпропетровськ,

- №26058011363451, відкриті у ПАТ «Укрсоцбанк».

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Суддя І.В. Батрак