Справа № 204/6151/15-ц
Провадження № 2/204/2563/15
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2015 року м. Дніпропетровськ
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Черкез Д.Л.,
при секретарі Старостенко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТОК», ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2015 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким солідарно стягнути з відповідачів грошові кошти у розмірі 363 826,40 грн. В обґрунтування позовної заяви зазначив, що 08 вересня 2012 року між гр. ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТОК» (надалі - Відповідач-1) було укладено Договір позики грошових коштів. Згідно умов договору позичальник отримав позику в сумі 22 000,00 доларів, що є еквівалентом 177 100,00 грн. за курсом НБУ, встановленим на день підписання договору. Факт надання позичальнику позики у розмірі 177 000,00 грн. підтверджується власноручним підписом на договорі директора ТОВ «ЄВРОСТОК» - ОСОБА_3. Відповідно до договору, позичальник зобов`язується повернути позикодавцю суму позики, виражену у гривні, в сумі, еквівалентній 22 000,00 доларів за курсом НБУ на день повернення позики, в строк до 08 грудня 2012 року. ОСОБА_4 не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання в зв`язку з чим станом на 19 серпня 2015 року за ТОВ «ЄВРОСТОК» виникла заборгованість: 177 100,00 грн. - заборгованість за договором позики; 133 101,49 грн. - індекс інфляції за період з 09.12.2012 року по 19.08.2015 року; 39 301,64 грн. - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення в період з 07.04.2015 року по 19.08.2015 року; 14 323,27 грн. - 3% річних від простроченої суми боргу. Загальна сума заборгованості за Договором позики становить - 363 826,40 грн. Крім того, з метою забезпечення зобов`язання за договором позики між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (надалі - Відповідач-2), 12.10.2012 року було укладено Договір поруки, згідно умов якого Відповідач-2 зобов'язався солідарно відповідати перед позикодавцем за виконання зобов'язання по поверненню позику у повному обсязі. На підставі вищевикладеного Позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Відповідно до заперечень відповідача ОСОБА_2, які надійшли на адресу суду 07.10.2015 року, останній посилається на те, що позовна заява про солідарне стягнення заборгованості за договором позики не може бути задоволена відносно стягнення з нього суми боргу за договором позики, а факти викладені в позовній заяві не відповідають фактичним обставинам справи та норм чинного законодавства. Відповідач ОСОБА_2 не заперечує проти фактів, що викладені в позовній заяві, щодо укладення договору поруки 12.10.2012 року, однак виконувати свої зобов`язання відносно погашення заборгованості у розмірі 363 826,40 грн. він не має обов`язку у зв`язку з тим, що позивачем не було надіслано жодної вимоги або претензії йому, як поручителю відносно повернення суми позики. Також відповідачем ТОВ «ЄВРОСТОК» не було прохання або письмового звернення щодо погашення позики перед позивачем. Просив відмовити в позовних вимогах ОСОБА_1, щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2. Прохав справу розглядати без його участі.
У судове засідання позивач не з'явився, але надав суду заяву в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача ТОВ «ЄРОВСТОК» у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до договору позики грошових коштів від 12 вересня 2012 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 11109, ОСОБА_1 надав у власність, а ТОВ «ЄВРОСТОК» прийняло грошові кошти в сумі 22 000 доларів 00 центів, що є еквівалентним 177 100,00 грн. за курсом НБУ, встановленим на день підписання договору, строком до 08 грудня 2012 року (а. с. 4).
Відповідно до умов договору позивач свої зобов'язання за договором позики виконав в повному обсязі надавши Відповідачу-1 обумовлену суму грошових коштів.
В порушення умов Договору позики грошових коштів ТОВ «ЄВРОСТОК» суму позики у зазначений термін не повернув, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 363 826,40 грн., яка складається з 177 100,00 грн. - заборгованість за договором позики; 133 101,49 грн. - індекс інфляції за період з 09.12.2012 року по 19.08.2015 року; 39 301,64 грн. - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення в період з 07.04.2015 року по 19.08.2015 року; 14 323,27 грн. - 3% річних від простроченої суми боргу (а. с. 7-10).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до положень ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що з метою забезпечення зобов`язання за договором позики між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 12 жовтня 2012 року був укладений Договір поруки. Відповідно до умов якого, ОСОБА_2 безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язався перед Позикодавцем (ОСОБА_1М.) відповідати солідарно з ОСОБА_4 (ТОВ «ЄВРОСТОК») за виконання в повному обсязі зобов'язання (а. с. 5-6).
Згідно розділу 7 Договору поруки від 12.10.2012 року сторони обумовили, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє протягом трьох років з моменту підписання Договору до 12 жовтня 2015 року або до повного виконання зобов'язання Сторонами. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення його умов, якщо такі мали місце.
Відповідач-2 обгрунтовуючи свої заперечення на позов посилається на той факт, що позивачем не було надіслано на його адресу жодної вимоги або претензії як Поручителю щодо повернення позики. Відповідач-1 також не звертався до нього з повідомленням про необхідність повернення позики. А тому, зазначає Відповідач-2, підстав для стягнення з нього заборгованості за договором позики не має.
З огляду на вищевикладене суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно п. 3.1.1 розділу 3 Договору поруки від 12.10.2012 року «Порядок виконання договору» сторони обумовили, що Поручитель зобов'язується самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання ОСОБА_4 зобов'язання перед Позикодавцем.
Пункт 3.1.2 Договору поруки передбачає, що у випадку повного або часткового невиконання ОСОБА_4 зобов'язання, Поручитель та ОСОБА_4 відповідають як солідарні боржники.
Згідно п. 3.1.4.3 договору поруки, з метою реалізації відповідно до умов цього Договору права вимоги до Поручителя ОСОБА_4 має право пред`явити (направити) Поручителю ОСОБА_6. Не направлення ОСОБА_4 вимоги не позбавляє ОСОБА_4 права вимагати у Поручителя виконання зобов`язання відповідно до умов цього Договору та законодавства.
Сторони також обумовили, що порука діє незалежно від інших способів виконання зобов'язання ОСОБА_4 перед Позикодавцем. Позикодавець не зобов'язаний перед відправленням вимоги та/або реалізацією будь-яких інших прав відповідно до умов цього договору:
-пред'являти будь-які вимоги (претензії), подавати будь-які позови та/або отримувати будь-які судові рішення щодо ОСОБА_4,
-стягувати заборгованість за Договором позики за рахунок будь-якого іншого виду забезпечення виконання зобов'язання;
-вчиняти будь-які інші дії щодо ОСОБА_4 та/або попередньо звертатися до ОСОБА_4 з вимогою про виконання порушених зобов'язань.
Крім того сторони обумовили, що згідно п. 4.3.1 Договору поруки Позикодавець має право без повідомлення Поручителя здійснювати у будь-який час будь-яким способом право,передбачене Договором позики, вимагати погашення заборгованості та застосовувати будь-які способи правового захисту.
Право на звернення до суду передбачене ст. 16 ЦК України, відповідно до змісту якої передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Нормами статті 55 Конституції України, які є нормами прямої дії, передбачено що, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Як зазначено в постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі № 6-125цс14 пред'явленням вимоги до поручителя є пред'явлення до нього позову.
На підставі вищевикладеного, суд зазначає про те, що доводи Відповідача-2 про відсутність підстав для стягнення з нього заборгованості у зв'язку з не зверненням Позивача до нього із вимогою про повернення позики, судом до уваги не приймаються, оскільки є безпідставними, та спростовуються умовами укладеного між сторонами Договору поруки, нормами діючого законодавства та усталеної судової практики України.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Як вже зазначалося, Сторони обумовили строк дії договору поруки до 12.10.2015 року.
Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання. ОСОБА_6 до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання повинна бути пред'явлена в межах строку дії поруки.
Виходячи з положень другого рішення ч. 4 ст. 559 ЦК України суд приходить до висновку, що вимога до поручителя про виконання ним солідарно з боржником зобов'язання за договором позики повинна бути пред'явлена в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто до 12.10.2015 року. Закінчення строку, установленого договором поруки, мало б наслідком припинення договору поруки лише за умови, якби Позикодавець протягом строку дії поруки не звернувся б з позовом до поручителя.
Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав 07 вересня 2015 року. Таким чином, суд вважає, що порушене право Позивач підлягає захисту, оскільки позов було пред'явлено в межах строку дії Договору поруки.
Згідно ст. 525 ЦК України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи що в судовому засіданні було встановлено, що відповідачі по справі взятих на себе зобов'язань не виконали, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для задоволення позову, та стягнення в солідарному порядку з Відповідачів заборгованості за договором позики у розмірі 177 100,00 грн.
Вирішуючи питання про розмір грошових коштів, які слід стягнути з Відповідачів за прострочення виконання грошового зобов'язання,, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Судом встановлено, що згідно п. 4 договору позики від 08.09.2012 року сторони обумовили, що у разі неповернення боргу в сумі і строки, передбачені даним договором, позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення повернення грошових коштів.
У відповідності до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог.
З огляду на вищенаведене суд вважає, що вимоги Позивача про солідарне стягнення з Відповідачів пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення у період з 07.04.2015 року по 19.08.2015 року у розмірі 39 301,64 грн. підлягають задоволенню та стягненню зазначеної суми з Відповідачів.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з Відповідачів у солідарному порядку 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 14 323,27 грн. підлягають задоволенню.
Щодо вимог про солідарне стягнення з відповідачів грошового еквіваленту процентів індексу інфляції, суд зазначає, що вони задоволенню не підлягають, оскільки норми ч. 2 ст. 625 ЦК щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, яке визначене у гривні. Таким чином, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає. Враховуючи, що згідно умов договору позики позика надавалася у іноземній валюті, підстав для стягнення з Відповідачів суми заборгованості за прострочення виконання грошового зобов'язання з урахуванням індексу інфляції у розмірі 133 101,49 грн. не має.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт того, що відповідачами ТОВ «ЄВРОСТОК» та ОСОБА_2 не виконані умови договору позики та договору поруки, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та стягненню з Відповідачів солідарно 230 724,91 грн.
Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України , якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи вимоги ст. 80 ЦПК України , відповідно до якої ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, той факт, що позовні вимоги задоволені частково, враховуючи положення Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких судовий збір справляється за позовними вимогами майнового характеру у розмірі 1 % ціну позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (який становить 63,4 %) у розмірі 2 307,24 грн. (3 654,00 х 63,4% / 100).
На підставі ст.ст. 16, 525, 526, 546, 549, 553, 554, 559, 610, 625, 1046, 1047 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.10, 11, 12, 57-61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТОК», ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТОК» (код ЄДРПОУ 31278547, 18023, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Благовісна, б. 169 кв. 43) та ОСОБА_2 (паспорт серії АЕ 141808, виданий Красногвардійським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, 16.07.1996 року, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 27, кв. 24) на користь ОСОБА_1 (іпн - НОМЕР_1, паспорт серії АЕ 600956 виданий кіровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, 17.07.1997 року, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 19, кв. 16) заборгованість за договором позики у розмірі 230 724,91 грн. (двісті тридцять тисяч сімсот двадцять чотири гривні, 91 копійка).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТОК» (код ЄДРПОУ 31278547, 18023, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Благовісна, б. 169 кв. 43) на користь ОСОБА_1 (іпн - НОМЕР_1, паспорт серії АЕ 600956 виданий кіровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, 17.07.1997 року, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 19, кв. 16) судовий збір у розмірі 1 153,62 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят три гривні, 62 копійки).
Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серії АЕ 141808, виданий Красногвардійським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, 16.07.1996 року, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 27, кв. 24) на користь ОСОБА_1 (іпн - НОМЕР_1, паспорт серії АЕ 600956 виданий кіровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, 17.07.1997 року, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 19, кв. 16) судовий збір у розмірі 1 153,62 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят три гривні, 62 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Д.Л. Черкез
Суд | Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2015 |
Оприлюднено | 03.11.2015 |
Номер документу | 52879385 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська
Черкез Д. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні