Постанова

від 02.03.2010 по справі 4-141/2010

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

Справа №4-141/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 березня 2010 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Мартинов Є.О. при секретарі Макаревич Я.А. розглянувши матеріали перевірки за скаргою адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ ЛВ на ПВТ ГУ МВС України в Київській області капітана міліції ОСОБА_3 про відмову в порушенні кримінальної справи від 31 липня 2009 року, -

встановив:

ОСОБА_1 17 лютого 2010 року звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області зі скаргою про скасування постанови слідчого СВ ЛВ на ПВТ ГУ МВС України в Київській області капітана міліції ОСОБА_3 про відмову в порушенні кримінальної справи від 31 липня 2009 року за фактом вчинення громадянином ОСОБА_4 11 січня 2009 року в приміщенні ДП МА „БориспільВ» злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.

В скарзі ОСОБА_1 вказує на необ’єктивність прийнятого рішення, оскільки, як він зазначає, слідство провело перевірку обставин, викладених у заяві ОСОБА_2 від 13 липня 2009 року неналежним чином, не повно та не об’єктивно, з допущенням порушень вимог кримінально-процесуального закону.

Ознайомившись зі змістом скарги та дослідивши матеріали перевірки, що містяться в матеріалах кримінальної справи № 29-1556, вважаю, що скарга адвоката ОСОБА_1 підлягає задоволенню виходячи з того, що при прийнятті рішення про відмову в порушенні кримінальної справи була допущена неповнота перевірки, не всі обставини події з'ясовані у повному обсязі, а також грубо порушено норми процесуального права.

У відповідності до ст. 130 КПК України про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках визначених КПК. а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова. У постанові обов’язково зазначаються зокрема обґрунтування прийнятого рішення.

Відповідно до ст. 94 Кримінально-процесуального кодексу України приводом до порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян. При цьому кримінальна справа може бути порушена в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Статтею 97 КПК України передбачено, що прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню. Також цією статтею встановлений порядок перевірки заяв або повідомлень, які здійснюються прокурором, слідчим або органом дізнання, шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів. Після перевірки заяви або повідомлення на підставі зібраних матеріалів приймається одне з таких рішень: про порушення кримінальної справи; відмову в порушенні кримінальної справи; направлення заяви або повідомлення за належністю.

Таким чином, законом встановлено, що при надходженні заяви або повідомлення про злочин відповідний орган зобов'язаний:

1)прийняти заяву;

2)здійснити у встановленому законом порядку перевірку;

3)оцінити дані та зібрані матеріали (письмові пояснення, документи тощо) на предмет наявності або відсутності ознак злочину;

4) прийняти рішення згідно з вимогами ст.ст. 98, 99 КПК України.

З оскаржуваної постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 31 липня 2007 року вбачається, що при прийнятті даного рішення, слідчим не було дотримано вказаних вимог закону, перевірка проведена поверхово, постанова винесена без будь-якого обґрунтування та посилання на докази. При прийнятті рішення не враховано пояснень очевидців події, що містяться в матеріалах кримінальної справи № 29-1556. Крім того під час перевірки не встановлено та не опитано інших безпосередніх учасників події, що відбулася 11 січня 2009 року в приміщенні ДП МА „БориспільВ» , що має важливе значення для вирішення питання про наявність в діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99-1, 236-1, 236-2 КПК України, -

постановив:

Скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову слідчого СВ ЛВ на ПВТ ГУ МВС України в Київській області капітана міліції ОСОБА_3 про відмову в порушенні кримінальної справи від 31 липня 2009 року - скасувати.

Матеріали перевірки повернути до СВ ЛВ на ПВТ ГУ МВС України в Київській області для проведення додаткової перевірки та прийняття обґрунтованого та законного рішення.

Копію постанови направити адвокату ОСОБА_1, до СВ ЛВ на ПВТ ГУ МВС України в Київській області та прокурору.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області на протязі семи діб з дня її винесення шляхом подання апеляції через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Суддя: Є.О. Мартинов