Рішення

від 21.10.2015 по справі 641/8752/15-ц

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/2368/2015 Справа № 641/8752/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Онупко М.Ю.,

за участю секретаря - Кисіль О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради в якому просить визнати за ним право власності на гараж № 6 літ. «АА-1» розташований по пр. Гагаріна, 43 А в м. Харкові .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до рішення сесії ОСОБА_2 міської ради від 19.12.2012 року № 950/12 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки» ОСОБА_1 (жертва нацистський переслідувань) надано земельну ділянку площею 0,0032 га для будівництва та подальшого обслуговування гаражу по проспекту Гагаріна (поблизу житлового будинку № 43 А). Рішенням сесії ОСОБА_2 міської ради від 20.11.2013 № 1312/13 «Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів» позивачу у приватну власність надано земельну ділянку кадастровий номер 6310136900:01:008:0118, за рахунок земель житлової та громадської забудови загальною площею 0,0032 га для будівництва та подальшого обслуговування гаража по пр. Гагаріна (поблизу житлового будинку № 43 А).

Відповідно до технічного паспорту на відведеній земельній ділянці побудовано гараж № 6 літ. «АА-1» по пр. Гагаріна, 43 А у м. Харкові.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду та просить визнати за ним право власності на гараж № 6 літ. «АА-1» розташований по пр. Гагаріна, 43 А в м. Харкові .

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради - ОСОБА_3 до судового засідання не з'явилася, в наданих до суду поясненнях просила справу розглядати за її відсутності та прийняти законне та обґрунтоване рішення, яке б не порушувало права третіх осіб (а.с. 27-29).

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, заслухавши пояснення позивача, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням 21 сесії ОСОБА_2 міської ради 6 скликання № 950/12 від 19.12.2012 року «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та експлуатації об'єктів» позивачу (жертві нацистських переслідувань) було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та експлуатації земельної ділянки площею, орієнтовно, 0,0032 га для будівництва та подальшого обслуговування гаражу по пр. Гагаріна, 43 А (поблизу житлового будинку № 43 А) у м. Харкові (а.с. 8-9).

Рішенням 27 сесії ОСОБА_2 міської ради 6 скликання № 1312/13 від 20.11.2013 року «Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів» позивачу надано у приватну власність земельну ділянку (кадастровий номер 6310136900:01:008:0118), яка належить територіальній громаді м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови загальною площею 0,0032 га для будівництва та подальшого обслуговування гаража по пр. Гагаріна, 43 А (поблизу житлового будинку № 43 А) у м. Харкові (а.с. 7).

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майна право власності на земельну ділянку поблизу житлового будинку №43-А по пр. Гагаріна в м.Харкові, кадастровий номер 6310136900:01:008:0118 зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с. 10).

Позивачем до матеріалів справи було надано технічний паспорт на гараж № 6 літ. «АА-1» пр. Гагаріна, 43 А в м. від 02.12.2014 року (а.с. 11-12).

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до положень ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

До виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва (частина третя статті 331 ЦК).

Відповідно до п.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, самочинно збудоване на ньому, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може подати позов до суду про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

У відповідності до роз'яснень, які містяться в п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону № 2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст.15 ЦК, ч. 1 ст. 3 ЦПК України). У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Якщо позивач не звертався до компетентного державного органу із заявою про прийняття об'єкта до експлуатації, суд вирішує спір по суті з урахуванням наведених обставин та вимог закону.

Відповідно до положень ст. 22 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-ХП «Про основи містобудування» (далі-Закон) забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою в порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову чи знесення будинків та споруд.

Згідно до ст. 26 Закону спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

Прийняття об'єктів в експлуатацію здійснюється Інспекцією держархбудконтролю у Харківській області в порядку, передбаченому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.

Матеріали справи не містять доказів дотримання під час будівництва будівельних, екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших норм і правил, а також про наявність рішення компетентного органу про відмову позивачу у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту.

Факт відсутності такого звернення до компетентних органів в судовому засіданні не заперечував також позивач ОСОБА_4

Оскільки позивач не реалізував своє право шляхом звернення до компетентних органів, його право не можна визнати порушеним, та звернення позивача до суду з даним позовом є передчасним, так як визнання судом права власності на самочинне будівництво можливе лише у тому разі, якщо у прийнятті такого об'єкта в експлуатацію було незаконно відмовлено та за умови дотримання визначених законом вимог, необхідних для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Також слід відмітити, що з урахуванням вимог ст.19 Конституції України суд не може підміняти в своїх повноваженнях інші органи державної влади, а тому оформлення права власності позивача на спірний гараж можливе в позасудовому порядку.

Згідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як по зверненню фізичної чи юридичної особи, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у розгляді справи.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання за ним право власності на гараж № 6 літ. «АА-1» розташований по пр. Гагаріна, 43 А в м. Харкові задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_5