Рішення

від 14.04.2015 по справі 478/2240/14-ц

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/2240/14-ц пров. № 2/478/46/2015

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

14.04.2015 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма ім. Шевченко" Казанківського району Миколаївської області про визнання договору оренди землі недійсним та усунення перешкод в користуванні земельної ділянки,

В с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма ім. Шевченко" Казанківського району (далі ПСП "Агрофірма ім. Шевченко"), в якому зазначила, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку виданого 29.01.2006 року вона є власником земельної ділянки площею 8,65 га, яку передала в оренду ПСП "Агрофірма ім. Шевченко" уклавши договір оренди землі строком на 3 роки (без дати), зареєстрований 28.12.2010 року у Казанківському секторі реєстрації Миколаївської філії ДЗК за №04120114101431.

В серпні 2014 року ознайомившись із змістом примірника вказаного договору оренди землі, отриманого з відділу Держземагенства у Казанківському районі за запитом адвоката, переконалася, що договір не відповідає вимогам ст.15 Закону України «Про оренду землі», оскільки він не містить істотних умов щодо об’єкту оренди (кадастровий номер, місце розташування земельної ділянки); реєстрація договору проведена в порушення вимог ст.20 Закону України про оренду землі (без дати складання); умови і строки передачі земельної ділянки орендарю без розроблення проекту; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки (передача землі орендарем або орендодавцем під заставу або іпотеку); визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Посилаючись на вищевикладене позивач просила визнати спірний договір оренди землі, який не містить дати його складання, недійсним оскільки він не містить усіх істотних умов, визначених ст.15 Закону «Про оренду землі», та зобов’язати відповідача не чинити їй перешкод у користуванні належної їй земельної ділянки площею 8,56 га .

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали заявлені вимоги і просили їх задовольнити та вирішити питання про судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_3 (доручення від 15.01.2015 року) позов не визнав і зазначив, що в кінці 2010 року між ПСП "Агрофірма ім. Шевченко" та власником земельної ділянки площею 8,65 га ОСОБА_1 була досягнута домовленість про передачу вказаної земельної ділянки в оренду строком на три роки. Укладений з нею договір оренди землі був зареєстрований 28.12.2010 року у Казанківському секторі реєстрації Миколаївської філії ДЗК за №041049101931. В жовтні 2012 року між ПСП "Агрофірма ім. Шевченко" та орендодавцем ОСОБА_1 була досягнута домовленість про передачу згаданої земельної ділянки в оренду на більш тривалий строк, тому 26.10.2012 року за згодою сторін договір оренди землі від 28.12.2010 року було розірвано і цього ж дня між тими ж сторонами було укладено новий договір оренди землі строком на 49,5 років, який було зареєстровано 26.12.2012 року у відділі Держкомзему у Казанківському районі за №482360004001126. Угоду про розірвання договору оренди землі від 28.12.2010 року було зареєстровано 26.10.2012 року у відділі Держкомзему у Казанківському районі за №482360004001125. Оскільки договір оренди землі від 28.12.2010 року згідно до умов п.38 договору припинив свою дію шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін вважає, що вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання спірного договору оренди землі недійсним з підстав відсутності в ньому усіх істотних умов, визначених ст.15 Закону «Про оренду землі», є безпредметними, тому просив відмовити позивачу в задоволенні пред'явленого позову.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, суд приходе такого висновку.

В силу приписів ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються.

В силу ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, тобто відносини сторін повинні регулюватись Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року (далі - Закон) договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч.1 ст.210, ч.3 ст.640 ЦК України є укладеним (вчиненим) із моменту його державної реєстрації.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину - волевиявлення учасника правочину, додержання форми правочину визначеного законом та вчинення правочину особою, яка має необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до вимог ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені першою-третьою, п'ятою, шостою частинами ст.203 ЦК України.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.11.2009 року, посвідченого державним нотаріусом Казанківської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 за р/№1403, та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №822360 від 12.01.2006 року позивач ОСОБА_1 по праву спадкування набула право власності на вказану земельну ділянку площею 8,65 га за кадастровими номерами 4823686500:02:000:0069, 4823686500:02:000:0054 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Червонознам'янської сільської ради Казанківського району.

28.12.2010 року у Казанківському секторі реєстрації Миколаївської філії ДЗК за №041049101931 було зареєстровано договір оренди землі площею 8,65 га, укладений між власником земельної ділянки ОСОБА_1 та ПСП "Агрофірма ім. Шевченко" Казанківського району строком на три роки.

Згідно угоди від 26.10.2012 року (а.с.27) вказаний вище договір оренди землі від 28.12.2010 року було розірвано за згодою сторін. Угоду сторін про розірвання договору оренди землі від 28.12.2010 року було зареєстровано 26.10.2012 року у відділі Держкомзему у Казанківському районі за №482360004001125.

Позивачем ОСОБА_1 визнано факт укладення та підписання угоди від 26.10.2012 року про розірвання договору оренди землі, який був зареєстрований 28.12.2010 року.

З примірника договору від 26.10.2012 року, наданого суду відділом Держземагенства у Казанківському районі (а.с.28), вбачається, що 26.12.2012 року відділом Держкомзему у Казанківському районі за р/№482360004001126 зареєстровано договір оренди землі площею 8,65 га, укладений між ОСОБА_1 та ПСП "Агрофірма ім. Шевченко" Казанківського району строком на 49,5 років.

Наведене вище свідчить про те, що дії орендодавця ОСОБА_1 та орендаря ПСП "Агрофірма ім. Шевченко" по розірванню договору оренди землі від 28.12.2010 року, є правочином, при вчиненні якого сторонами були дотримані умови п.38 спірного договору та вимоги закону щодо його змісту, форми та порядку укладення, передбачені ст.ст.598, 651, 653, 654 ЦК України та вимоги ст.203 ЦК України.

Виходячи з положень п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, розірвання договору оренди землі від 28.12.2010 року за згодою сторін тягне за собою припинення зобов'язань в силу того, що перестає існувати, власне, його підстава, і ліквідовуються правовідносини між сторонами та анулюється сама угода.

Враховуючи те, що договір оренди землі від 28.12.2010 року припинив свою дію шляхом його розірвання за згодою сторін, суд вважає, що вимога позивача ОСОБА_1 про визнання недійсним спірного договору оренди землі є безпідставною оскільки така вимога повинна мати предмет - діючий договір, тому заявлений позивачем позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, належить віднести на її рахунок.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма ім. Шевченко" Казанківського району Миколаївської області про визнання договору оренди землі недійсним та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, віднести на її рахунок.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя