Постанова

від 06.10.2015 по справі 598/1385/15-а

ЗБАРАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 598/1385/15-а

провадження № 2-а/598/33/2015

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2015 р. Збаразький районний суд Тернопільської області в складі :

головуючого суду ОСОБА_1

при секретарі Пилипчук Х.І.

з участю представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

сільського голови ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 сільської ради Збаразького району Тернопільської області про визнання неправомірним та скасування рішення сесії про відмову у продажі земельної ділянки і зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

До суду звернулась ОСОБА_5 з позовом до ОСОБА_3 сільської ради Збаразького району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення 38 сесії 6 скликання ОСОБА_3 сільської ради Збаразького району Тернопільської області від 05 червня 2015р. № 371 про відмову ОСОБА_5 у продажі земельної ділянки площею 0,2876 га, що розташована по вул.Надрічна, 1 в с.Романове Село за кадастровим номером 6122487600:02:002:0263.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що вона є власницею будівлі млина, що розташований на вказаній земельній ділянці, а також має в користуванні на правах оренди вказану земельну ділянку. Вона звернулась до відповідача із заявою щодо продажу їй вказаної земельної ділянки, однак рішенням сесії їй було необґрунтовано відмовлено, з порушенням вимог ч.5 ст. 128 ЗК України, оскільки земельна ділянка не використовується нею за цільовим призначенням і не забезпечує суспільні інтереси громади села. З наведених підстав позивачка просить вказане рішення відповідача скасувати та зобов`язати прийняти рішення про проведення експертної грошової оцінки та продаж їй вказаної земельної ділянки.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, пославшись на обставини викладені в позовній заяві.

Сільський голова ОСОБА_3 сільської ради Збаразького району Тернопільської області ОСОБА_4 в судовому засіданні в задоволенні позову заперечила та пояснила, що рішення було прийнято з врахуванням позиції сільської громади, оскільки ОСОБА_5 придбала млин ще у 2007 р., однак він не використовується за цільовим призначенням, за ділянкою вона не доглядає. Крім того, позивачка часто змінює цільове призначення земельної ділянки і невідомо для яких цілей вона буде її використовувати.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 належить будинок млина, що розташований в с.Романове Село по вул.Надрічна, 1 Збаразького району Тернопільської області, на підставі договору купівлі-продажу, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31 серпня 2007р., (а.с.48).

Між ОСОБА_3 сільською радою та ОСОБА_5 було укладено договір оренди № 3 від 16 лютого 2015р. вищевказаної земельної ділянки площею 0,2876 га. терміном на 4 роки (а.с.12-16), що також підтверджується рішенням ОСОБА_3 сільської ради від 30 листопада 2013р. за № 242 (а.с.25).

Заява ОСОБА_5 від 08 травня 2015р. про продаж їй земельної ділянки подана з дотриманням вимог ч.2 ст. 128 ЗК України (а.с.9-10).

Рішенням 38 сесії 6 скликання ОСОБА_3 сільської ради Збаразького району Тернопільської області від 05 червня 2015р. № 371 ОСОБА_5 відмовлено у продажі земельної ділянки площею 0,2876 га, що розташована по вул.Надрічна, 1 в с.Романове Село за кадастровим номером 6122487600:02:002:0263, оскільки земельна ділянка не використовується нею за цільовим призначенням і не забезпечує суспільні інтереси громади села (а.с.8).

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України , громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно із ст. 122 Земельного кодексу України , сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 127 Земельного кодексу України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 Земельного кодексу України , продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 128 Земельного кодексу України , громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України , орган державної влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає; рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Водночас, оскільки позивач є власником об'єкту нерухомості на земельній ділянці, про продаж якої вона просила відповідача, на підставі ч.2 ст.134 Земельного кодексу України , позивач має право на прямий продаж вищезгаданої земельної ділянки не на конкурентних засадах.

При цьому, ч.5 ст. 128 Земельного кодексу України передбачені виключні підстави для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про відмову у продажу земельної ділянки, а саме: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Таким чином, виходячи із системного тлумачення частин 3 та 5 ст. 128 Земельного кодексу України , відмовляючи у наданні заявнику згоди на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки для наступного її продажу орган місцевого самоврядування зобов'язаний вказати причини такої відмови та покликання на відповідний пункт ч.5 ст. 128 Земельного кодексу України .

Проте в оскаржуваному рішенні, відповідач не навів підстав для такої відмови, посилань на конкретну норму закону .

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заперечення відповідача щодо позовних вимог із вказаних нею підстав не дають підстав вважати, що рішення відповідача є правомірним, а навпаки вказують на те, що воно прийняте відповідачем необґрунтовано, без дотриманням вимог Земельного кодексу України, що свідчить про наявність підстав для його скасування.

Враховуючи вищенаведене, заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про протиправність рішення відповідача про відмову позивачу у продажі земельної ділянки при наявності безспірного права на продаж їй такої земельної ділянки та без наведення відповідачем жодних підстав для такої відмови, а тому слід визнати протиправним та скасувати рішення відповідача.

Разом з тим, суд першої інстанції не вправі брати на себе повноваження сільської ради, а саме, зобов`язання відповідача прийняти рішення про проведення експертної оцінки та продаж ОСОБА_5 земельної ділянки, а тому слід повторно розглянути заяву позивачки про продаж їй земельної ділянки із врахуванням досліджених обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 70, 71, 162, 163 КАС України, ст.ст.116, 122, 127, 128, 134 ЗК України, суд-

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 38 сесії 6 скликання ОСОБА_3 сільської ради Збаразького району Тернопільської області від 05 червня 2015р. № 371 про відмову ОСОБА_5 у продажі земельної ділянки площею 0,2876 га, що розташована по вул.Надрічна, 1 в с.Романове Село за кадастровим номером 6122487600:02:002:0263.

Зобов'язати Романовоселівську сільську раду Збаразького району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_5 про продаж земельної ділянки площею 0,2876 га, що розташована по вул.Надрічна, 1 в с.Романове Село за кадастровим номером 6122487600:02:002:0263.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СУДДЯ: А.І.ЛЕВКІВ