Ухвала

від 20.10.2015 по справі 814/1388/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1388/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Тропанець О.В.,

за участю: представника Приватного підприємства "Южноукраїнський комбінат харчування" - ОСОБА_1, представника Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Южноукраїнський комбінат харчування" до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року приватне підприємство "Южноукраїнський комбінат харчування" (далі - ПП "ЮКХ") звернулося до суду з адміністративним позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ОДПІ), в якому, відповідно до уточнених позовних вимог, просили скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.12.2014 року №0000692201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 362997 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 181498,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що підставою для визначення оскаржуваного податкового зобов'язання став необґрунтований висновок контролюючого органу про безтоварність господарських операцій між позивачем і його контрагентами - ТОВ "Маренгоні", ПП "Золотий естамп", ТОВ "Трейд-Маркет БМ".

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року позовні вимоги задоволено, суд скасував оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 17.12.2014 року № НОМЕР_1 а частині збільшення ПП "Южноукраїнський комбінат харчування" грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 362997 гр. та застосування штрафної санкції в розмірі 181498,50гр.

Не погоджуючись з постановою суду, представником ОДПІ подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не були з'ясовані усі обставини у справі, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 04 листопада 2014 року по 17 листопада 2014 року посадовими особами ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "ЮКХ" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Будівництво Укр-М" за січень 2012 року, з ТОВ "Бареллі Н" за липень 2012 року, вересень 2012 року, з ТОВ "Проф.-Трейд" за січень-лютий 2013 року, травень-червень 2013 року, вересень 2013 року, з ТОВ "Греймаркет" за жовтень 2013року, грудень 2013 року, січень 2014 року, з ПП "Грант-Трейд" за листопад-грудень 2013 року, з ТОВ "Південь-Річмаркет" за січень-лютий 2014 року, з ТОВ "Трейд маркет БМ" за лютий-травень 2014 року, з ПП "Золотой естамп" за березень-травень 2014 року, з ТОВ "Маренгоні" за червень-липень 2014 року, та формування витрат при визначенні об'єкта оподаткування за 2012 та 2013 роки.

За результатами перевірки складено акт від 24.11.2014року № 36/14-09-22-01/36230520, в якому окрім іншого встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит в сумі 1108991 грн., чим занижено податок на додану вартість в сумі 108991 грн.

До таких висновків, при проведенні перевірки позивача, відповідач дійшов, ґрунтуючись на:

- акті від 20.05.14 № 227/14-03-22-08/38936899 "Про неможливість проведенню зустрічної звірки ТОВ "Південь-Річмаркет" (код ЄДРПОУ 38936899) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами - постачальниками ПП "АРТ - МАЙДАН. Україна" (код ЄДРПОУ 33739645) за період січень 2014 року; ТОВ "МЕЛАМІН" (код ЄДРПОУ 36162168) за період лютий 2014 року. ПП "БЕРГЕР ПРОДАКПІН" (код ЄДРПОУ 38347365) за період лютий 2014 року та контрагентами - покупцями";

- акті від 02.07.2014 №99/14-04-22-02/38950892 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Трейд-Маркет БМ", щодо підтвердження господарській відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за лютий-травень 2014 року.";

- акті від 29.07.2014 №124/14-04-22-02/39097207 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Маренгоні" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за червень 2014 року.

На підставі вищезазначеного акту перевірки позивача, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2014 року №0000692201, про збільшення ПП "ЮКХ" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з врахуванням штрафних санкцій на суму 1663486,50 грн., незгода з яким в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 362997 грн. та штрафної санкції в розмірі 181498,50 грн. і стала підставою звернення до суду.

Вирішуючи справу та скасовуючи оскаржене податкове повідомлення-рішення суд першої інстанції виходив з того, що викладені в акті перевірки висновки про безтоварність господарських операцій не підтверджені належними та допустимими доказами, в той час як платник податків надав суду первинні документи, що підтверджують факт придбання відповідних товарів у контрагентів, а тому суми податку на додану вартість, сплачені у вартості цих товарів, правомірно були віднесені ПП "ЮКХ" до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ПП "ЮКХ" в 2014 році уклав договори поставки з ТОВ "Трейд маркет БМ" від 03.02.2014 року №10/03, ПП "Золотий естамп" від 24.03.2014 року № ДГ-724, ТОВ "Маренгоні" від 02.06.2014 року №10/07, згідно яких вказані контрагенти зобов'язуються систематично поставляти та передавати у власність ПП "ЮКХ" товари народного господарства та продукти харчування.

Згідно з п. 1.2 умов вищевказаних договорів поставки найменування, кількість та асортимент товару при кожній поставці визначається на підставі підписаної сторонами специфікації або поданої ПП "ЮКХ" заявки, яка формувалася виходячи з виробничої необхідності для здійснення безперебійного процесу приготування страв.

Як вбачається, заявка позивачем узгоджувалася з постачальниками за два дні до моменту поставки, а поставка товару здійснювалась орендованим та власним автотранспортом ПП "ЮКХ" (що підтверджується договором оренди транспортного засобу та свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів). Перевезення товарів від постачальників ТОВ "Трейд маркет БМ" та ТОВ "Маренгоні" до складів ПП "ЮКХ здійснювалося за маршрутом Миколаїв - Южноукраїнськ - столова 11 - ТПК згідно подорожніх листів вантажного автомобілю типової форми № 2, затвердженої наказом Мінтрансу, Мінстату України 29.12.95року №488/346.

Водію (експедитору) видавалися накази на відрядження (наказ про відрядження № 08/36 від 04.04.14 року, № 08/37 від 07.04.14 року, № 08/40 від 11.04.14 р, № 08/43 від 16.04.14 року, № 08/48 від 22.04.14року, № 08/49 від 28.04.14 року, № 08/50 від 07.05.14 року, № 08/51 від 13.05.14 року , № 08/54 від 19.05.14 року . № 08/55 від 22.05.14 року, № 08/57 від 25.05.14 року, № 08/60 від 02.06.14 року, № 08/61 від 05.06.14 року, № 08/62 від 11.06.14 року, № 08/63 від 16.06.14 року, № 08/64 від 19.06.14 року, № 08/65 від 23.06.14 року, № 08/66 від 24.06.14 року , № 08/67 від 26.06.14 р, № 08/74 від 04.07.14 року, № 08/77 від 10.07.13 року, № 08/80 від 17.07.14 року, № 08/84 від 21.07.14 року, № 08/88 від 28.07.14 року) та виписувалися посвідчення про відрядження, в яких постачальником -контрагентом зроблено відповідні відмітки про прибуття в пункт призначення та вибуття з нього (посвідчення про відрядження № 08/36 від 04.04.14 року, № 08/37 від 07.04.14 року, № 08/40 від 11.04.14 р, № 08/43 від 16.04.14 року, № 08/48 від 22.04.14року, № 08/49 від 28.04.14 року, № 08/50 від 07.05.14 року, № 08/51 від 13.05.14 року , № 08/54 від 19.05.14 року, № 08/55 від 22.05.14 року, № 08/57 від 25.05.14 року, № 08/60 від 02.06.14 року, № 08/61 від 05.06.14 року, № 08/62 від 11.06.14 року, № 08/63 від 16.06.14 року, № 08/64 від 19.06.14 року, № 08/65 від 23.06.14 року, № 08/66 від 24.06.14 року , № 08/67 від 26.06.14 р, № 08/74 від 04.07.14 року, № 08/77 від 10.07.13 року, № 08/80 від 17.07.14 року, № 08/84 від 21.07.14 року, № 08/88 від 28.07.14 року).

Отримання товару здійснювалося на підставі повідомлення покупця про зразки печаті та підписів, згідно наказу Мінфіну від 16.05.96 №99 "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей".

На підтвердження здійснення господарських операцій постачальниками виписувалися видаткова та податкова накладні, які у відповідності до п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України дають право на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Розрахунки з контрагентами проводилися як у безготівковій формі, що підтверджується наданими платіжними дорученнями та в готівковій формі відповідно до квитанцій до прибуткового касового ордера.

Доставка товару здійснювалася власним автотранспортом, приймання товару здійснювалося експедиторами. Для цього експедиторам видавалися посвідчення про відрядження в яких контрагентом - постачальником зроблені відповідні відмітки про прибуття у пункт призначення та вибуття з нього. На підприємстві видавались накази про відрядження. Для кожного відрядження, з метою контролю списання кількості використаного пального власними транспортними засобами, виписувались подорожні листи вантажного автомобіля з зазначенням маршруту руху транспортного засобу.

Факт використання придбаних товарів (продуктів харчування) у господарській діяльності та врахування вартості цих товарів у собівартості реалізованої продукції підтверджується тим, що: основним і фактичним видом діяльності позивача є діяльність їдалень; між позивачем та ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" укладено договір на організацію харчування працівників цього підприємства; відповідно до актів прийому-здачі послуг у квітні - липні 2014 року ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" позивачем надано послуг з забезпечення харчуванням працівників на суму 8007521,66 грн.

Отже, факт придбання відповідних товарів позивачем у ТОВ "Трейд маркет БМ", ПП "Золотий естамп", ТОВ "Маренгоні" підтверджується видатковим та податковими накладними, розрахунковими документами, а самі ці товари були безпосередньо використані у господарській діяльності позивача, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з контрагентами, оскільки реальність виконання взятих зобов'язань позивачем за укладеними договорів, підтверджується належно оформленими первинними документами, які у повній мірі відображають зміст господарської операції та її вартісні показники, а також підтверджують факт використання придбаного товару у господарській діяльності позивача.

Колегія суддів не може взяти до уваги посилання відповідача на акти перевірки контрагентів позивача, якими встановлено відсутність контрагентів за місцезнаходженням, оскільки цей факт не може однозначно свідчити про невиконання цими суб'єктами договірних зобов'язань перед позивачем. На момент виникнення спірних правовідносин вказані юридичні особи не були позбавлені права укладати з іншими суб'єктами господарювання договорів з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності, були належним чином зареєстровані. Крім того, первинні документи оформлені контрагентами позивача належним чином, що також підтверджено відповідачем у акті перевірки позивача.

Доводи податкового органу про порушення контрагентами позивача податкового законодавства колегія суддів також відхиляє, оскільки за порушення податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність саме для тієї особи, яка допустила таке порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справі № 21-47а10, від 31.10.2014 року у справі № 21-318а14, відповідно до якої законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївської області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 жовтня 2015 року.

Головуючий: М.М.Милосердний

Судді: А.І.Бітов

ОСОБА_3