Постанова

від 24.09.2015 по справі 804/6965/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 р. справа № 804/6965/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Квасові В.П.

представник позивача не прибув

представник відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІССТА" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 76793,16 грн., та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 76,79 грн., -

ВСТАНОВИВ :

03 червня 2015 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІССТА» (далі - відповідач), в якому просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІССТА» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 76793,16 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІССТА» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 76,79 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач в порушення вимог Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» не здійснив своєчасно сплату обов'язкових адміністративно - господарських санкцій за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. За наявні у відповідача 4 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами, відповідач до 15.04.2013 року повинен був сплатити адміністративно - господарські санкції у розмірі 76793,16 грн. Також за порушення термінів сплати вказаної суми адміністративно - господарських санкцій у відповідача утворилась заборгованість по сплаті пені у розмірі 76,79 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 року відкрито скорочене провадження у даній справі.

У зв'язку з неможливістю ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, ухвалою суду від 16.07.2015 року призначено дану адміністративну справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання не прибув. 08.09.2015 року на адресу суду надав заяву про здійснення розгляду справи без участі представника.

Представник відповідача до судового засідання не прибув. Надав до суду письмові заперечення в обґрунтування яких зазначив, що протягом 2014 року відповідач вживав заходи для недопущення господарського правопорушення щодо працевлаштування інвалідів, а саме: створено спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, протягом 2014 року надавалась звітність, інформація про попит на робочу силу за формою 3-ПН до центу зайнятості. Отже з боку відповідача обов'язки стосовно забезпечення прав інвалідів вжито, а тому на підприємство не може бути покладено відповідальність шляхом застосування адміністративно-господарських санкцій.

Враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, пояснення відповідача, викладені в письмових запереченнях, дослідивши всі матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно Положенню про Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженому наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 21.05.2011 року № 81, відділення Фонду здійснює, зокрема, збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відділення Фонду є юридичною особою, може бути позивачем і відповідачем у судах різних інстанцій.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІССТА» (код ЄДРПОУ - 24430372) зареєстровано як юридична особа.

У відповідності з частиною 1 статті 19 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» , для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з частинами 1 і 2 ст.20 цього Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією та Законом України від 25 червня 1991 року № 1251-XII В«Про систему оподаткуванняВ» , а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Разом із тим відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу статті 238 Господарського кодексу України до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Так, відповідно до статті 18 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частини 3 статті 18-1 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» , державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Аналіз норм чинного законодавства України щодо соціальної захищеності інвалідів свідчить про те, що на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх працевлаштування.

У відповідності до пункту 4.4 Рекомендації Вищого адміністративного суду України № 07.2-10/2 від 14.04.2008 року В«Про деякі питання практики застосування адміністративними судами законодавства про забезпечення права інвалідівВ» при розгляді адміністративними судами справ зазначеної категорії потрібно встановлювати такі обставини: створення робочих місць відповідно до встановленого нормативу; інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад); спрямування центрами зайнятості інвалідів до роботодавців та випадки безпосереднього звернення інвалідів до роботодавців з питань працевлаштування; причини не працевлаштування роботодавцями інвалідів.

З матеріалів справи вбачається, що 12.02.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІССТА» було подано до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік (форма № 10-ПІ (річна)), згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2014 році склала 117 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» склала 5 осіб, середньорічна заробітна плата штатного працівника склала 19198,29 грн..

На підставі наданого відповідачем звіту за 2014 рік, позивачем здійснено розрахунок боргу, відповідно до якого окрім визначення суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 76869,95 грн., на вказану суму нарахована пеня у розмірі 76,79 грн. за період прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій - до 15.04.2014р.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідачем 09.01.2014 року, 30.01.2014 року, 17.02.2014 року, 28.02.2014 року, 08.04.2014 року, 08.05.2014 року, 05.06.2014 року, 04.07.2014 року, 05.08.2014 року, 09.09.2014 року, 02.10.2014 року, 04.11.2014 року, 01.12.2014 року були подані до Лівобережного районного центру зайнятості Звітність - ОСОБА_1 про попит на робочу силу (вакансії) Форми № 3-ПН, у якій зазначені основні дані про вакансії, призначені для інвалідів, зазначені обставини, підтверджуються письмовими доказами, що знаходяться в матеріалах справи.

Слід зазначити, що кількість вакансій для осіб, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» , склала 4-5 осіб, що відповідає встановленій Законом України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» кількості робочих місць, призначених для працевлаштування інваліда.

Крім того, Лівобережним районним центром зайнятості м.Дніпропетровська листом від 28.08.2015 року № 3072 підтверджено надання відповідачем ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про попит на робочу силу, в якій зазначено необхідність в укомплектуванні вакансій, за сприяння служби зайнятості за відповідною кількістю.

У відповідності до позиції колегії Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 02.02.2010 року по справі № 21-1982во09 (номер у ЄДРСР 8089874) обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування; останнє повинно направляти до центру зайнятості відповідну звітність з інформацією щодо можливості працевлаштування інваліда.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20.06.2011 року у справі № 21-60а11, від 02.04.2013 року у справі 21-95а13 (номер у ЄДРСР 30604032).

За змістом статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги вищезазначені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем здійснено усі залежні від нього заходи з виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, повідомлено компетентні органи про наявність вільних місць для працевлаштування інвалідів, працевлаштування яких, не відбулось незалежно від волевиявлення відповідача.

Отже, вина відповідача у невиконанні нормативу з працевлаштування інвалідів у 2014 році відсутня, тому, і застосування адміністративно-господарських санкцій та нарахування пені до відповідача є безпідставним, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне відмовити Дніпропетровському обласному відділенню фонду соціального захисту інвалідів у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІССТА" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 76793,16 грн., та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 76,79 грн. - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_3