Постанова

від 22.10.2015 по справі 806/4296/15

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року м.Житомир справа № 806/4296/15

час прийняття: 15 год. 10 хв. категорія 8.4.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

секретар судового засідання Лукач В.Ю.,

за участю: представника позивача Давидчук Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області до Фермерського господарства "Кармеліт" про припинення юридичної особи,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив припинити юридичну особу Фермерського господарства "Кармеліт".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Фермерське господарство "Кармеліт" перебуває на обліку в Бердичівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області як платник податків та інших обов'язкових платежів, при цьому згідно з інформаційної довідки від 21.08.2015 № 11246/10/06-03-15-02 до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням відповідача, ідентифікаційний код 34065888, за вказаною адресою, що є підставою для припинення юридичної особи, при тому, що заборгованості перед бюджетом відповідач не має. У зв'язку з цим позивач посилається на ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" просить припинити юридичну особу відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити, з мотивів наведених у ньому.

Відповідачу направлялась судова повістка за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але конверт з вмістом вказаного поштового відправлення повернувся на адресу суду 16.10.2015 з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до ч.4 ст.33, ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

02.06.2008 Фермерське господарство "Кармеліт" зареєстроване як юридична особа Бердичівською районною державною адміністрацією та включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, ідентифікаційний код юридичної особи 34065888; місцезнаходження юридичної особи: 13372, Житомирська область, Бердичівський район, село Семенівка, вулиця Леніна, будинок 1 (а.с. 21-23) .

Відповідач, як платник податків з 03.06.2008 знаходиться на обліку в Бердичівській об'єднаній державній податковій інспекції.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру щодо юридичної особи Фермерського господарства "Кармеліт", ідентифікаційний код 34065888, 23.12.2013 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено інформацію 13041430007001857 щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою (а.с. 23 зворотній бік).

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні відповідач останню податкову звітність подавав у серпні 2015 року, проте з нульовим показником, що свідчить про відсутність господарської діяльності. Даний факт підтверджується податковою декларацією платника єдиного податку - юридичної особи (а.с. 19-20)

Згідно з довідкою Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції з бюджетом станом на 06.10.2015 за відповідачем відсутня будь-яка заборгованість (а.с. 18).

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року за №755-ІV, Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 за №1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300, Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до пп. 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно п. 11.30 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300, визначено, що якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі:

- неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності;

- якщо установчі документи суперечать чинному законодавству;

- провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству;

- наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням;

- наявності в органу державної податкової служби передбачених законами України інших підстав для постановлення судового рішення щодо припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Відповідно до ч.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", зокрема підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи усі докази, досліджені судом у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Законодавець, визначаючи обставини, за якими може бути ухвалено судове рішення про припинення юридичної особи, не встановив безумовних підстав для постановлення такого судового рішення. Судове рішення щодо припинення юридичної особи має бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачає, зокрема, такі підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи: неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Вказаний Закон України є спеціальним нормативно-правовим актом, спрямованим на регулювання правовідносин, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у тому числі, порядку та підстав припинення державної реєстрації підприємницької діяльності суб'єкта господарювання.

Положення ст. 20 Податкового кодексу України, котрі регламентують право податкових органів на звернення до суду з позовами про припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, є банкетною нормою, яка вказує на те, що випадки, у яких податкові органи наділені правом на звернення до суду з зазначеними позовами, передбачені іншим Законом України.

Відповідно до положень ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, зборів, обов'язкових платежів, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Таким чином, компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини в сфері оподаткування.

Вказана норма кореспондується з нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи внаслідок неподання податкової звітності.

Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення державної реєстрації юридичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності не в усіх випадках, встановлених ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому органи державної податкової служби наділені правом на звернення до суду з позовами про припинення юридичної особи у випадку неподання платником податку протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Бердичівська ОДПІ не надала суду будь-яких доказів щодо порушення кримінального провадження за фактом фіктивного створення юридичної особи - Фермерського господарства "Кармеліт", притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення (підозри) певним фізичним особам, що були причетні до створення та реєстрації в державних органах цього підприємства, направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду за обвинуваченням у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

Крім того, судом встановлено та представником позивача не заперечувалося, що відповідач у встановленому законодавством порядку подає до податкового органу декларації і документи фінансової звітності, не має заборгованості перед державним бюджетом зі сплати податкових зобов'язань, тому висновки податкового органу, що реєстрація та діяльність Фермерського господарства "Кармеліт" спрямована на порушення правил оподаткування на думку суду, є необґрунтованими.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.06.2015 у справі № К/800/30690/14.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області необґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є.Ю. Романченко