Постанова від 22.10.2015 по справі 820/7721/15

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 жовтня 2015 р. № 820/7721/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - Мудраченка І.В.,

представника відповідача - Сукач Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКЛАЙ-А" до Харківської митниці Державної фіскальної служби України, Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКЛАЙ-А", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить суд :

- скасувати коригування митної вартості товарів Харківської митниці ДФС № 807000011/2015/000757/2 від 13.03.2015 року;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2015/00496 від 13.05.2015 року.

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКЛАЙ-А" надмірно сплачену суму у розмірі 20667,05 грн.

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, ігноруючи положення чинного законодавства України, приймаючи спірне рішення про коригування митної вартості товарів, поставлених відповідно до умов контракту №2015/009 від 15.01.2015р., №807000011/2015/000757/2 від 13.03.2015 року за другорядним методом, обмежився загальною фразою про те, що декларантом заявлені не повні відомості про митну вартість товару, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, і не вказав, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими. Окрім того, відповідач не зазначив, чому саме з документів, які були подані декларантом, неможливо встановити дані складових. На думку позивача, зауваження, викладені Харківською митницею ДФС у згаданому рішенні, не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

За таких обставин позивач стверджує, що прийняті митницею рішення № 807000011/2015/000757/2 від 13.03.2015 року та картка відмови №807100000/2015/00496 від 13.05.2015 року є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України, у зв'язку з чим позивач просить суд їх скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні у повному обсязі підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача - Харківської митниці Державної фіскальної служби України, позов не визнав. У письмових запереченнях на позов (а.с.46-52) вказав, що оскаржувані в даній справі рішення про коригування митної вартості товарів № 807000011/2015/000757/2 від 13.03.2015 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2015/00496 від 13.05.2015 р. є законними та обґрунтованими, складеними відповідно до вимог чинного законодавства. Позивач не виконав вимог митного органу щодо надання документів, необхідних для застосування основного методу визначення митної вартості товару, чим унеможливив застосування митним органом основного методу визначення митної вартості товару, і тому митний орган цілком правомірно застосував резервний метод відповідно до вимог ст. 64 Митного кодексу України. За таких підстав, відповідач просив суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та міркування, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідач - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, у судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином, в порядку, передбаченому ст.33-35 КАС України (а.с.82), правом надати заперечення не скористався.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступних висновків:

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач - ТОВ "МАКЛАЙ-А", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 01.06.2012 р. №14791020000028534, код - 38227970. (а.с.15).

15.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКЛАЙ-А" та SANIKA DIS TICARET A.S. був укладений контракт №2015/009 (далі - Контракт), відповідно до якого продавець (SANIKA DIS TICARET A.S.) продає, а покупець (ТОВ "МАКЛАЙ-А") купує товар в кількості й за цінами, які вказується у інвойсах до даного контракту та є невід'ємною частиною даного контракту. (а.с.19-21).

Згідно п.2.1. Контракту, ціна на товар включає в себе пакування, маркування, митне оформлення в країні експорту та вказується в інвойсах до даного контракту. Відповідно до п.2.4 Контракту, валюта платежу за даним контрактом визначена сторонами як долар США.

До контракту сторонами погоджені Інвойси з відповідним визначенням кількості та вартості товару, а саме: 29.04.2015р. №979129-130 на загальну суму вартості товару 33752,23 доларів США.

Відповідно п.4.1. Контракту, оплата за товар здійснюється шляхом 100% передплати грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. За згодою сторін можливі інші умови оплати.

З пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що порядок оплати за доставку товару згідно інвойсу 29.04.2015 №979129-130, був узгоджений усною домовленістю сторін шляхом здійснення оплати після поставки товару.

Однак, згідно п.3.1. Контракту, строк поставки визначається строком в 30 календарних днів після дати отримання 100% передплати за партію товару.

Продавцем був поставлений товар покупцю - ТОВ "МАКЛАЙ-А", що підтверджується вищевказаними Інвойсами.

Відповідно п.3.1. Контракту, умови постачання вказуються в Інвойсах (у відповідності до правил "Інкотермс 2010". Вказаними вище Інвойсами визначені умови постачання EXW категорії Е правил "Інкотермс 2010".

На виконання умов договору, ТОВ "МАКЛАЙ-А" з ПП "Савікон" був укладений договір транспортного експедирування №12/10/12 від 12.10.2012 року та додаткову угоду №1 від 31.12.2012 року. (а.с.23-26, 27).

ПП "Савікон" була надана ТОВ "МАКЛАЙ-А" довідка про транспортні витрати з доставки вантажу №12/05/01 від 12.05.2015р. (а.с.28).

З метою митного оформлення вантажу, отриманого ТОВ "МАКЛАЙ-А", між останнім та ПП "КРЕДО" був укладений договір №816/12 від 02.10.2012 року. (а.с.17).

Для митного оформлення товару, брокер позивача - ПП "КРЕДО", 13.05.2015 року надав відповідачу митну декларацію ІМ № 807100000/2015/014912 на товар: "радіатори центрального опалення, сталеві з неелектричним нагрівом, виготовлені зі сплаву на основі заліза, чорних металів. Торгівельна марка: SANICA, виробник: SANICA ISI A.S., країна виробництва: TR" і вказав митну вартість:1,4238 дол. США/ кг.

Відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №807000011/2015/000757/2 від 13.05.2015 року за другорядним методом з розрахунку: 1,55 доларів США з кілограму товару. (а.с.29-30).

Відповідачем також виставлені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2015/00496 від 13.05.2015 року. (а.с.31).

З метою випуску товару у вільний обіг позивачем надано митному органу митну декларацію ВМД ІМ 40 ДЕ 807100000/2015/015179, за результатами митного оформлення якої відповідач випустив у вільний обіг під фінансові гарантії. (а.с.18).

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч. 6 ст. 54 кодексу, Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товари, тобто загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Як було встановлено судом, джерелом інформації для прийнятті спірного рішення стала наявна у митного органу цінова інформація за фактами митних оформлень ідентичних та подібних товарів ЄАІС.

Спірне рішення обґрунтовано невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України у зв'язку з виявленими і непідтвердженими розбіжностями в документах, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 МК України. Зокрема, не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари: не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари. Відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування. Не надана інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару, витрати понесені виробником в зв'язку із виробництвом товарів, витрати на навантаження, вивантаження, страхування транспортування до місця перетинання кордону України.

З огляду на наведене суд вважає за необхідне зазначити, що документи декларанта містили істотні розбіжності, зокрема, відсутнє підтвердження витрат понесених на навантаження, вивантаження, страхування транспортування товару до місця перетинання кордону України.

Між митним органом та декларантом була проведена процедура консультацій. Внаслідок виявлення розбіжностей, та встановлення відсутності у поданих декларантом документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари митним органом витребувані додаткові документи.

Декларантом витребувані митницею додаткові документи надані не були.

Суд вважає, що з огляду на наведене та у відповідності до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, подані декларантом документи разом з митною декларацією не містять всіх відомостей щодо митної вартості товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Дана позиція також узгоджується постановою Вищого адміністративного суду України від 25.08.2015 року у справі №К/800/16841/15.

Отже, оскільки позивачем не були надані відповідачу додаткові документи які б спростували вказані розбіжності, відмовляючи декларанту у митному оформленні товарів за першим методом, Митниця діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, і мала підстави для обґрунтованого сумніву у правильному визначенні митної вартості товару декларантом.

Таким чином, Харківською митницею, з урахуванням приписів ст.ст. 53-55 Митного кодексу України, було цілком правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 13.05.2015 року №807000011/2015/000757/2 і відповідно, винесено картку відмови Харківськкою обласною митницей в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2015/00496 від 13.05.2015 pоку.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що доводи адміністративного позову не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а відтак не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКЛАЙ-А" до Харківської митниці Державної фіскальної служби України, Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області про скасування рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 27 жовтня 2015 року.

Суддя О.В. Панченко