Постанова

від 29.10.2015 по справі 820/10402/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 жовтня 2015 р. № 820/10402/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сагайдака В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Савчука С.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРМО-ТЕХ" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРМО-ТЕХ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення №0000682206 від 07.05.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, яке прийняте на підставі акту перевірки Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №828/20-33-22-004-07/38384407 від 20.04.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки підприємства не відповідають дійсності, суперечать фактичним обставинам, а винесене за його наслідками податкове повідомлення - рішення №0000682206 від 07.05.2015 року є таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та вказав, що перевіркою встановлено, що правочин, укладений між позивачем та його контрагентом, має ознаки фіктивності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

ТОВ «КОРМО-ТЕХ» пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 38384407, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 200088842 ( а.с.85-89).

Посадовою особою відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «КОРМО-ТЕХ» (код ЄДРПОУ 38384407), щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «КОМПАНІЯ ДІОНІС-ГРУП» ( код ЄДРПОУ 39152105), їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2014 року та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності. Результати перевірки викладено в акті від 20.04.2015 року № 828/20-33-22-004-07/38384407, надалі - Акт ( а.с. 12-14).

Згідно з висновками Акту перевіркою підприємства позивача встановлені порушення п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, виявлені ознаки нереальності здійснення господарських операцій ТОВ «КОРМО-ТЕХ» з ТОВ «КОМПАНІЯ ДІОНІС-ГРУП» у перевіряємому періоді, у зв'язку з чим донараховано ПДВ у розмірі 38028,00 грн.

Позивач подав заперечення від 27.04.2015 року № 2704-1 на Акт, який контролюючим органом відповіддю від 29.04.2015 року № 6650/10/20-33-22-04-07 на заперечення, було залишено без змін ( а.с. 15-20).

На підставі Акту перевірки контролюючим органом відносно позивача було винесено податкове повідомлення - рішення від 07.05.2015 року № НОМЕР_1, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 57042,00 грн., з яких за основним платежем - 38028,00 грн., за штрафними ( фінансовими) санкціями - 19014,00 грн. ( а.с.11).

Фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення слугував акт ДПІ у Києво - Святошинському районі Київської області від 02.10.2014 року № 537/22-09/39152105 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «КОМПАНІЯ ДІОНІС-ГРУП» (код ЄДРПОУ 39152105) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за серпень 2014 року.

Позивач оскаржив дане податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку, проте останнє було залишено без змін рішеннями Головного управління ДФС у Харківській області від 09.07.2015 року № 2038/10/20-40-10-04-14 та Державної фіскальної служби України від 07.09.2015 року № 19041/6/99-99-1001-04-25 ( а.с.21-38).

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм можливо дійти висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції між ТОВ «КОРМО-ТЕХ» та ТОВ «КОМПАНІЯ ДІОНІС-ГРУП» позивачем були надані наступні документи: договір про надання послуг № 010814 від 01.08.2014 року, згідно умов якого виконавець - ТОВ «КОМПАНІЯ ДІОНІС-ГРУП» зобов'язується надавати ТОВ «КОРМО-ТЕХ» завантажувально - розвантажувальні послуги в складських приміщеннях за адресою: Харківська обл., Харківський район, с. Васищево,21, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги ( а.с.42-44).

Факт оренди складських приміщень позивачем підтверджено відповідним договором суборенди № 01/11 КР від 01.11.2012 року, додатковими угодами до договору, актом про надання послуг від 31.08.2014 року, податковою накладною № 84 від 31.08.2014 року та сплачені платіжним дорученням № 1613 від 28.08.2014 року ( а.с.93-101)

З наявного в матеріалах справи акту № 29/08 здачі - прийняття робіт (надання послуг) вбачається, що завантажувально - розвантажувальні послуги підприємству позивача були надані у період з 01.08.2014 року по 29.08.2014 року на суму 228168,00 грн., у т.ч. ПДВ 38028,00 грн. (а.с.46). Кількісно - вартісні показники наданих послуг відображені в додатках до договору та акту наданих послуг ( а.с.45,47).

Матеріали справи згідно вказаного договору містять податкову накладну № 82911 від 29.08.2014 року на суму 228168,00 грн., у т.ч. ПДВ 38028,00 грн. ( а.с.49).

Сплата за отримані послуги у повному обсязі позивачем була здійснена у безготівковій формі ( згідно умов договору № 010814 від 01.08.2014 року ) платіжним дорученням № 1765 від 15.12.2014 року ТОВ «Смартгруп «АРГОС» відповідно до умов договору про відступлення права вимоги № 1/14.11 ПВ від 14.11.2014 року ( а.с.50-52).

Сума податку на додану вартість 38028,00 грн. по податковій накладній № 82911 від 29.08.2014 року включена до складу податкового кредиту відповідного періоду та відповідає даним додатку 5 ( а.с. 53-58).

Крім того суд зауважує, що реальність вчиненого правочину підтверджується також тим, що податковий облік позивача сформований фактичним рухом активів та зобов'язань платника.

З цього приводу матеріали справи містять первинні документи, що підтверджують отримання товару - кормових добавок від ООО «Балаковские минеральные удобрения», відносно якого ТОВ «КОРМО-ТЕХ» отримала від ТОВ «КОМПАНІЯ ДІОНІС-ГРУП» завантажувально - розвантажувальні послуги.

Так 20.12.2012 року між від ООО «Балаковские минеральные удобрения» та ТОВ «КОРМО-ТЕХ» укладено контракт ЗЕД № 398/БМУ/КТХ/13-03-052 на поставку кормових добавок - фосфату обезфтореного кормового( монокальційфосфату кормового) ( а.с.102-106). Матеріали справи згідно даного контракту містять ВМД, проформу ( а.с.107-109).

В подальшому вказаний товар був реалізований ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ДП «Новопокровський комбінат хлібопродуктів», ФОП ОСОБА_6, ТОВ «АгроАльянс ЛТД», ТОВ «Українські ветеринарні технології», ТОВ «Бурат», що підтверджено договорами поставки, специфікаціями, податковими накладними, видатковими накладними, довіреностями на отримання ТМЦ, первинними документи на транспортування товарів до покупців, а саме: договори-заявки на перевезення, акти надання послуг з перевезення, товарно-транспортні накладні ( а.с.110-173).

Господарські операції позивача призвели до зміни в структурі активів платника податків, підтверджують наявність у позивача ділової мети у придбанні розглядуваних послуг, дійсного руху активів у процесі виконання поставки та підтверджують прямий зв'язок з конкретними заявленими покупцями, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій. При цьому, враховуючи вид господарської діяльності та штатний розпис підприємства - позивача ( а.с.177-178), вбачається необхідність у залученні інших осіб, в даному випадку - працівників ТОВ «КОМПАНІЯ ДІОНІС-ГРУП», для виконання вантажних послуг.

Отже, проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Враховуючи викладене суд вважає, що суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, про несумісність предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання послуг у контрагента, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідність закону вчинених за ним господарських операцій.

З урахуванням викладеного суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. 94, ст. 158 -163, ст. 186, ст. 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРМО-ТЕХ" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000682206 від 07.05.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, яке прийняте на підставі акту перевірки Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №828/20-33-22-004-07/38384407 від 20.04.2015 року.

Стягнути з Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області ( код ЄДРПОУ 39860260, 61052, м.Харків, вул. К. Маркса,30) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРМО-ТЕХ" ( ід. код 38384407, 61052, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 7060,05 грн. ( сім тисяч шістдесят гривень 05 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 29.10.2015 року.

Суддя Сагайдак В.В.