Рішення

від 15.10.2015 по справі 905/1412/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.10.2015 Справа № 905/1412/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д . , при секретарі судового засідання (помічнику судді) Сиса А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «ТЕХНОМРІЯ»», м. Харків

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», м. Добропілля, Донецька область

про стягнення 18 303,55 грн.

за участі уповноважених сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю б/н від 24.07.2015 року, ОСОБА_2 - представник за довіреністю б/н від 01.06.2015 року;

від відповідача - ОСОБА_3- представник за довіреністю № ББУ/ЦОФД3/СЛ/15 від 24.02.2015 року;

СУТЬ СПОРУ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «ТЕХНОМРІЯ»», м. Харків, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», м. Добропілля, Донецька область, основного боргу у сумі 11 856 грн., пені у сумі 1 620,85 грн., інших фактичних витрат, пов'язаних з юридичним супроводженням процесу в сумі 3 000,00 грн. (Всього 18 303,55 грн.).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 333-ЦД-УМТС від 02.02.2015 року в частині розрахунків за поставлену продукцію, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору з додатковими угодами до нього та специфікаціями, копії видаткових накладних.

У судовому засіданні 16.09.2015 року представник позивача подав до суду заяву про зменшення позовних вимог з 18 303,55 грн. на 15 303,55 грн. та просить суд стягнути з відповідача суми основного боргу 11856 грн., пеню у сумі 1620,80 грн. та судові витрати також надав для огляду суду оригінали документів.

Представник відповідача подав клопотання № 2251 від 16.09.2015 року про призначення судової експертизи.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, який вручений представникові позивача.

Від представників позивача та представника відповідача надійшло письмове клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Слухання справи відкладалось.

16 вересня 2015 року через канцелярію господарського суду від позивача надійшла заява (Вх. № 11384/15) про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 11 856 грн., пеню у розмірі 1 620,85 грн. (Всього 15 303,55 грн.)

Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

16 вересня 2015 року, через канцелярію суду відповідач надав відзив на позовну заяву (Вх. № 11353/15), в якому посилається на порушення позивачем п.5.4. договору, оскільки позивач не надав відповідачу рахунків на оплату за поставлену продукцію за специфікацією від 11.02.2015 року на суму 11 016 грн., 20.04.2015 року на суму 840 грн., також відповідач посилається, що в порушення п.4.7. договору постачальником не вказана на видаткових накладних дата приймання продукції.

Крім того, відповідач через канцелярію суду надав клопотання (Вх. № 11395/15 від 14.09.2015 року) про призначення судової експертизи для визначення дати поставки продукції.

Позивач подав заперечення проти клопотання відповідача про призначення судової експертизи (Вх. № 15443/15 від 15.10.2015 року), в якому він вважає призначення судової експертизи недоцільним, оскільки це є затягуванням справи по суті з боку відповідача та розгляд питання щодо дати поставки не потребує будь-яких спеціальних знань.

Вислухавши у судовому засіданні представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ :

02 лютого 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «ТЕХНОМРІЯ»», м. Харків, (постачальник) та Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», м. Добропілля, Донецька область, (покупець) укладений договір поставки № 333-ЦД-УМТС, згідно умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця продукцію, а останній зобов'язався прийняти та оплатити її на умовах, визначених цим договором.

12 травня 2015 року та 18 березня 2015 року сторонами підписані додаткові угода до вказаного договору, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.4.1. договору, поставка продукції проводиться партіями у погодженому асортименті, кількості, ціні, з якісними характеристиками і в строк, обумовлений сторонами у специфікації до договору.

Згідно п.5.2. договору, ціна на продукцію визначається сторонами відповідно до специфікацій до вказаного договору.

У виконання умов договору сторонами підписані специфікації від 11.02.2015 року, 20.04.2015 року на поставку продукції.

За вказаними специфікаціями сторони погодили поставку продукції із зазначенням її найменування, кількісних та якісних показників, ціни, строків поставки. Специфікації підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

Зважаючи на умови оплати, що передбачені специфікаціями, покупець повинен перерахувати грошові кошти на рахунок постачальника за специфікацією від 11.02.2015 року на 90 (дев'яностий) календарний день з моменту поставки продукції, у випадку, якщо строк оплати продукції припадає на вихідний/неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день, за специфікацією від 20.04.2015 року - протягом 5 (п'яти) робочих днів з 60 календарного дня з дати поставки продукції.

За умовами статті 193 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

На виконання умов Договору, за видатковими накладними № 126 від 16.02.2015 року, № 294 від 22.02.2015 року позивач передав, а відповідач отримав продукцію на загальну суму 11 856 грн., що підтверджується матеріалами справи.

З представлених видаткових накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про продукцію, а також містять відомості про фактичне отримання продукції. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірної продукції.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обов'язок поставити товар, а у відповідача прийняти та оплатити його.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «ТЕХНОМРІЯ»», м. Харків, щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 11 856 грн. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з тим, що відповідачем порушені строки виконання грошового зобов'язання позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені.

Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в розумінні цього кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

За містом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 року № 543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно п.6.8. договору, у випадку несвоєчасної оплати продукцію покупець за письмовою вимогою постачальника сплачує неустойку у вигляді пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожній день прострочення від вартості несвоєчасно оплаченої продукції.

Матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування пені проведено позивачем з без дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, наданий арифметично не вірний розрахунок пені у розмірі 1 620,85 грн., втім позивач просить стягнути з відповідача пеню у меншому розмірі від арифметично вірного нарахування пені, а тому суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 1 620,85 грн. пені у повному обсязі.

Доводи відповідача у відзиві на позовну заяву не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.

Умовами договору чітко передбачено порядок розрахунків за отриману продукцію, а саме в п.5.4. договору вказано, що розрахунки за поставлену продукцію, згідно договору, здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) робочих днів з 60 календарного дня з дати поставки відповідної партії продукції на основі отриманого покупцем рахунку.

Додатковою угодою від 12.05.2015 року до договору сторони змінили умови п.5.4. договору та виклали їх в новій редакції і передбачили, що оплата за продукцію здійснюються покупцем в порядку та строки, погоджені сторонами в специфікаціях.

Специфікацією від 11.02.2015 року передбачено, що оплата продукції, поставленої за специфікацією, здійснюється на 90 (дев'яностий) календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції, в разі, якщо строк оплати припадає на вихідний/неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день. Специфікацією від 20.04.2015 року передбачено, що оплата продукції, поставленої за специфікацією, здійснюється покупцем шляхом безготівково перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) робочих днів з 60 (шістдесятого) календарного дня з моменту поставки відповідної партії продукції. Вказаними специфікаціями до договору не передбачений обов'язок постачальника надання покупцю рахунку на поставлений товар. Отже, доводи відповідача щодо ненадання позивачем рахунку на поставлений товар є безпідставними.

Відповідно до положень ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).

При прийманні продукції, відповідачем жодних актів про відсутність рахунку не складалось та суду вони не представлені. В подальшому відповідач із відповідними претензіями на адресу позивача не звертався, отриману продукцію відповідачу не повернув і іншого відповідачем не доведено. Вказане свідчить про передання відповідачу усіх необхідних документів у повному обсязі.

Заперечення відповідача відносно п.4.7. договору про відсутність зазначення дати представником покупця на товаросупроводжувальних документах, суд вважає також безпідставними, оскільки в порушення умов договору представник відповідача не поставив дату приймання продукції, тому датою приймання продукції вважається дата вказана в накладній.

Крім того, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи з огляду на наступне:

З огляду правої позиції викладеної у п.2 Постанови, Пленуму Вищого господарського суду України, від 23.03.2012 року, № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи», судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав та потреби у призначенні експертизи, та наявності у матеріалах справи документів, які мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 629, 549, 612, 655 ЦК України, ст.ст. 193, 230 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «ТЕХНОМРІЯ»», м. Харків до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», м. Добропілля Донецької області про стягнення 15 303,55 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», м. Добропілля Донецької області (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 00176472, р/р 26004962490458 у ПАТ «ПУМБ» м. Київ, МФО 334851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «ТЕХНОМРІЯ»», м. Харків (61128, м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя СРСР, буд. № 149, оф. № 319, код ЄДРПОУ 38385636, р/р № 26002421207100 у ПАТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005) основний борг у розмірі 11 856 грн., пеню у розмірі 1 620,85 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 15.10.2015 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.10.2015 року.

Суддя Л.Д. Подколзіна