Рішення

від 19.10.2015 по справі 905/1509/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.10.2015                     Справа № 905/1509/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Сиса А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія», м. Артемівськ Донецької області

до відповідача: Підприємства об'єднання громадян – Артемівське учбового – виробниче підприємство Українського товариства сліпих, м. Артемівськ Донецької області

про стягнення 49 775,85 грн.

за участі уповноважених сторін:

від позивача – не з'явився;

від відповідача – не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія», м. Артемівськ Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Підприємства об'єднання громадян – Артемівського учбово – виробничого підприємства Українського товариства сліпих, м. Артемівськ Донецької області, основного боргу у розмірі 33 790,60 грн., пені у розмірі 7 479,21 грн., інфляційних витрат у розмірі 8 102,82 грн., 3% річних у розмірі 403,22 грн. (Всього 49 775,85 грн.).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання теплової енергії № 109 від 28.02.2012 року в частині розрахунків за надані відповідачу послуги з постачання теплової енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору з додатковими угодами до нього, копію акту про підключення опалення, копію акту про відключення опалення.

Від позивача через канцелярію надійшло клопотання №10435/15 від 08.09.2015 року про неможливість участі його представника у судовому засіданні та відкладення судового засідання на іншу дату, згідно ст.ст. 69, 77 ГПК України.

Слухання справи відкладалось.

15 вересня 2015 року, через канцелярію суду від позивача надійшла довідка з державного казначейства про зарахування коштів по сплаті судового збору до державного бюджету.

28 вересня 2015 року, через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів. Крім того, позивач позовні вимоги підтримав в повній мірі та просив розглянути справу за відсутності його представника, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.

19 жовтня 2015 року позивач через канцелярію суду подав заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу у розмірі 31 584 грн., що підтверджується випискою з банку рахунку позивача від 29.09.2015 року, просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 2 206,60 грн., пеню у розмірі 7 479,21 грн., інфляційні витрати у розмірі 8 102,82 грн., 3% річних у розмірі 403,22 грн. (Всього 18 191,85 грн.).

Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представників належним чином повідомлених сторін не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатись підставою для відкладання розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 ГПК України, суд –

ВСТАНОВИВ :

28 лютого 2012 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія», м. Артемівськ Донецької області, (надалі по тексту - виконавець) та Підприємства об'єднання громадян – Артемівське учбового – виробниче підприємство Українського товариства сліпих, м. Артемівськ Донецької області, (надалі по тексту - споживач) укладений договір № 109, згідно умов якого виконавець зобов'язався поставляти теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних споживачу об'ємах для об'єктів, перерахованих у додатку № 1 до договору загальною площею 589,50 м2 та опалювальною площею 161,30 м2, а споживач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами в строки та порядку, що передбачені договором.

Відповідно до п.3.2.3. вищевказаного договору, права та обов'язки споживача – виконувати умови та порядок оплати використаної теплової енергії в об'ємах та в строки, передбачені договором.

Згідно п.6.1. договору, оплата за використану теплову енергію відбувається в грошовій формі у відповідності до встановлених тарифів (цінам), відповідно діючому законодавству України. У разі зміни тарифів (цін) на теплову енергію сторони здійснюють розрахунки за новими тарифами (цінами) с дати набрання їх чинності.

Оплату за використану теплову енергію споживач здійснює щомісяця відповідно до платіжних доручень, які надає виконавець в порядку встановленому законодавством України протягом 10 банківських днів після їх пред'явлення. Інформація про наявність фінансування на бюджетний рік надається споживачем виконавцю.

До вказаного договору сторонами підписані додаткові угоди від 22.03.2012 року, 23.05.2012 року, 06.09.2012 року, 31.10.2013 року, 29.04.2013 року, 01.01.2014 року, 01.10.2014 року, 01.12.2014 року.

Додатковою угодою від 01.12.2014 року сторони внесли зміни до п.1.3. договору та виклали його у редакції: 1.3. Тариф за теплову енергію на момент підписання додаткової угоди становить: теплова енергія за 1 Гкал – 1 173,81 грн. без ПДВ, з ПДВ 1 408,57 грн., гаряча вода за 1 Гкал – 1 173,81 грн. без ПДВ, з ПДВ 1 408,57 грн. Всі інші пункти договору залишити без змін.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

Факт надання опалення на об'єкт відповідача, підтверджується актом на включення опалення від 21.10.2014 року.

На виконання умов зазначеного договору позивачем на суму 33 790,60 грн. пред'явлено споживачу теплової енергії рахунки № 1091114 від 05.11.2014 року, №1091214 від 03.12.2014 року, № 1090115 від 06.01.2015 року, № 1090215 від 05.02.2015 року, № 1090315 від 04.03.2015 року, № 1090415 від 06.04.2015 року, № 1090415 від 24.04.2015 року, які містять відмітку про отримання відповідачем вищевказаних рахунків та актів приймання – передачі теплової енергії.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем частково оплачені надані йому послуги у сумі 31 584 грн., що підтверджується випискою з банку рахунку позивача від 29.09.2015 року.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія», м. Артемівськ Донецької області, щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 18 191,85 грн. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з тим, що відповідачем порушені строки виконання грошового зобов'язання позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені у сумі 7 479,21 грн., інфляційних витрат у сумі 8 102,82 грн., 3% річних у сумі 403,22 грн.

Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання грошового обов'язку з оплати вартості товару підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з п.6.9. договору, у випадку несвоєчасної оплати за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки, діючої на в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежа за кожен день прострочення платежа.

Отже, сторонами самостійно узгоджено розмір пені та здійснений позивачем розрахунок, який не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, тобто з урахуванням шестимісячного терміну, а також який не перевищує розміру подвійної облікової ставки НБУ.

У відповідності до представленого позивачем розрахунку пеня складає 7 479,21 грн.

Перевіривши представлений позивачем розрахунок пені, з огляду на прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати вартості поставленої продукції, вимоги позивача до відповідача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування інфляційних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, наданий арифметично обґрунтований розрахунок інфляційних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 8 102,82 грн. інфляційних витрат у повному обсязі.

З урахуванням того, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п.6.3. договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 403,22 грн. в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія», м. Артемівськ Донецької області, до Підприємства об'єднання громадян – Артемівського учбово – виробничого підприємства Українського товариства сліпих, м. Артемівськ Донецької області, про стягнення 18 191,85 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Підприємства об'єднання громадян – Артемівського учбово – виробничого підприємства Українського товариства сліпих, м. Артемівськ Донецької області (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Маріупольська, 15, ІПН 34215338, р/р 35232001006851 ГУГУКСУ в Донецькій області, МФО 834016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія», м. Артемівськ Донецької області (84502, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Зелена, 41, р/р 26000000100189 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ІПН 34776960) основний борг у розмірі 2 206,60 грн., пеню у розмірі 7 479,21 грн., інфляційні витрати у розмірі 8 102,82 грн., 3% річних у розмірі 403,22 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 19.10.2015 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2015 року.

          Суддя Л.Д. Подколзіна