Рішення

від 26.10.2015 по справі 905/1660/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.10.2015 Справа № 905/1660/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Паніної Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ", м. Добропілля, м. Білозерське Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові вибухові речовини", м. Макіївка Донецької області

про стягнення 196 378,39 грн.

за участі уповноважених сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю № ББУ/ДУ303/СЛ/14 від 23.12.2014 року

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ", м. Добропілля, м. Білозерське Донецької області, звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові вибухові речовини", м. Макіївка Донецької області про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 158 080,55 грн., пені у розмірі 27 659,55 грн. та штрафу в розмірі 10 638,29 грн. (Всього 196 378,39 грн.).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що свої зобов'язання щодо передплати здійснив у повному обсязі, а саме сплатив суму у розмірі 158 080,55 грн., однак відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару не виконав, оплачений товар не поставив, у зв'язку із чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 158 080,55 грн.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію договору № ДУ-2014/349-КП від 20.05.2014 року зі специфікацією від 20.05.2015 року до нього, копію рахунку № 50 від 21.05.2014 року, копію платіжного доручення № 801438023 від 27.05.2014 року, копії претензій позивача, копію відповіді відповідача на претензію.

Слухання справи відкладалось у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання та ненаданням витребуваних документів.

У судовому засідання 26.10.2015 року позивач подав заяву про долучення до матеріалів справи виписки банківського рахунку ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯ ВУГІЛЛЯ» за 27.05.2014 року на підтвердження перерахування 27.05.2014 року грошових коштів у сумі 158 080,55 грн. на рахунок позивача.

Суд долучив до матеріалів справи вказану виписку банківського рахунку.

Відповідач в судові засідання без пояснення причин жодного разу не з'явився, відзиву та витребуваних документів не надав.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представників належним чином повідомлених сторін не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатись підставою для відкладання розгляду справи.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ :

20 травня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», м. Добропілля, м. Білозерське Донецької області, (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислові вибухові речовини», м. Макіївка Донецької області, (надалі по тексту - постачальник) укладений договір поставки № ДУ-2014/349-КП, згідно умов якого постачальник зобов'язався поставити у власність покупця продукцію (промислові вибухові речовини), а покупець зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити поставлену в його власність продукцію відповідно до умов договору.

Відповідно до п.4.2. договору, розрахунки за поставлену постачальником продукцію за договором здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника в розмірі 100% попередньої оплати, на підставі виставленого рахунку.

У виконання умов договору сторонами підписана специфікація № ДУ-2014/349-КП від 20.05.2014 року на поставку продукції. Специфікація підписана обома сторонами без зауважень та скріплена печатками.

За вказаною специфікацією постачальник зобов'язався поставити у власність покупця впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту 100% попередньої оплати продукції.

Враховуючи вище зазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

На виконання умов специфікації позивач здійснив 100% попередню оплату продукції перерахувавши на поточний рахунок постачальника грошові кошти у розмірі 158 080,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 801438023 від 27.05.2014 року. Але в порушення умов договору відповідач не здійснив поставку продукції на адресу позивача.

У зв'язку із невиконанням відповідачем умов поставки за останнім утворилась заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 158 080,55 грн.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

За своїм змістом та правовою природою договір поставки № ДУ-2014/349-КП від 20.05.2014 року, на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Позивач свої зобов'язання щодо попередньої оплати товару виконав у повному обсязі, а саме здійснив попередню оплату продукції на загальну суму 158 080,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 801438023 від 27.05.2014 року. Відповідачем в свою чергу зобов'язання щодо поставки товару не виконано. Тобто попередня оплата у сумі 158 080,55 грн. на сьогоднішній день залишалась відповідачем не повернута, продукція на дану суму не поставлена.

У зв'язку із не поставкою товару, позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями № 3782 від 22.09.2014 року, № 1022 від 06.05.2015 року щодо повернення суми попередньої оплати продукції у розмірі 158 080,55 грн. Проте, вказані претензії залишились без відповіді та виконання зі сторони відповідача.

Згідно вимог ч.2 ст.530 ЦК України, боржник повинен виконати зобов'язання у семиденний термін з дня пред'явлення вимог кредитором.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На час звернення із позовом товар на суму 158 080,55 грн. не поставлений, грошові кошти не повернуті. Будь-яких документів у підтвердження поставки товару або відсутності заборгованості відповідачем надано не було. Відтак господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми попередньої оплати в розмірі 158 080,50 грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з п.5.2. договору, в разі не поставки (недоставки) продукції в строки, передбачені договором або відповідною специфікацією, постачальник виплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленої (недоставленої) продукції за кожен день прострочення, а за прострочення поставки продукції більше ніж на 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості, відповідно до ст.231 ГК України.

Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання грошового обов'язку з оплати вартості товару підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до представленого позивачем розрахунку пеня складає 3 482,82 грн.

Перевіривши представлений позивачем розрахунок пені, суд вважає його арифметично невірним, втім, оскільки вірний розрахунок пені становить більший розмір, ніж заявлений до стягнення, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення пені у повному розмірі у сумі 27 659,55 грн.

Крім того, оскільки сторонами в п.5.2. договору передбачено, що за прострочення поставки продукції більше ніж на 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості, відповідно до ст.231 ГК України, суд задовольняє вимоги позивача відносно стягнення з відповідача 7% штрафу у розмірі 10 638,29 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», м. Добропілля, м. Білозерське Донецької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові вибухові речовини», м. Макіївка, Донецької області, про стягнення 196 378,39 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові вибухові речовини», м. Макіївка, Донецької обл. (86123, Донецька обл.., м. Макіївка, вул. Тайожна, 1/Е, код ЄДРПОУ 39141622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», м. Добропілля, м.Білицьке, Донецької області (85043, м. Добропілля, м. Білозерське, вул. Красноармійська, 1А, ЄДРПОУ 37014600, р/р 26005962491951 в ПАТ «ПУМБ» м. Донецьк, МФО 334851) суму попередньої оплати у розмірі 158 080,55 грн., пеню у розмірі 27 659,55 грн., штраф у розмірі 10 638,29 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3 927,57 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 26.10.2015 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.11.2015 року.

Суддя Л.Д. Подколзіна