Рішення

від 28.10.2015 по справі 907/1062/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.10.2015 року Справа № 907/1062/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Індустріальна компанія В»КронаВ» , м. Київ

до відповідача Державного підприємства „Довжанське лісомисливське господарствоВ» , с. Довге Іршавського району

про стягнення 20 392,35 грн.,

Суддя господарського суду Кривка В.П.

представники:

Позивача - ОСОБА_1, довіреність від 07.09.2015 року;

Відповідач - ОСОБА_2, довіреність №157 від 21.04.2015 року;

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Індустріальна компанія В»КронаВ» , м. Київ заявлено позов до Державного підприємства „Довжанське лісомисливське господарствоВ» , с. Довге Іршавського району про стягнення 20 392,35 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що на підставі договору на розробку лісових деревних ресурсів № 133 від 05.09.2012 року, укладеного між ДП Довжанське лісомисливське господарствоВ» та ТОВ „Транспортно - лісові інвестиції УкраїниВ» (надалі перейменоване у ТОВ „Індустріальна компанія В»КронаВ» ), позивачем у травні 2013 року було здійснено передбачені договором підрядні роботи, а відповідачем в установленому порядку їх прийнято, однак свої зобов'язання щодо оплати виконаних підрядних робіт державним підприємством здійснено не було, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість на загальну суму 11 334,32 грн. Зважаючи на те, що відповідачем не виконано зобов'язань щодо своєчасного повного розрахунку, покликаючись на положення договору та закону заявником було також проведено нарахування фінансових санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, і просить стягнути з відповідача суму 20 392,35 грн., в тому числі 11 334,32 грн. - заборгованість за виконані роботи, 8 281,09 грн. - інфляційних нарахувань та 776,94 грн. - 3 відсотки річних.

У ході судового розгляду уповноважений представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, покликаючись на наявні у справі матеріали та наполягає на вирішенні спору по суті.

Представник відповідача викладені в позові обставини та наявність заявленого до стягнення боргу підтвердила, проти вирішення спору по суті не заперечувала, про що подала суду письмовий відзив на позов (долучено до матеріалів справи).

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

суд встановив:

05 вересня 2012 року між ТОВ „Транспортно - лісові інвестиції УкраїниВ» (надалі перейменоване у ТОВ „Індустріальна компанія В»КронаВ» (Виконавець) (а.с. 19-29) та Державним підприємством „Довжанське лісомисливське господарствоВ» (Замовник) було укладено договір №133 на розробку лісових деревних ресурсів, згідно умов якого Виконавець зобов'язується на свій ризик розробити лісосіку згідно лісорубного квитка №300466 від 04.09.2012 року, виданого ДП „Довжанське ЛМГВ» у Загатському лісництві к.15 вид. 3, загальною ліквідною куб масою 1550 кб.м. на умовах Франко-проміжний склад, а Замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх (а.с. 9-11).

Відповідно до п. 3.2 Договору підставою для оплати є Акт приймання виконаних робіт встановленої форми. Згідно п. 3.3 Договору, Замовник здійснює оплату виконаних робіт на протязі 10 календарних днів з моменту їх виконання та прийняття.

Договором передбачено, що Замовник зобов'язаний оплатити Виконавцю роботу, передбачену розділом 1 Договору в розмірах і в строки, встановлені Договором та кошторисом на виконання робіт.

На виконання умов даного Договору позивачем у травні 2013 року було виконані роботи по заготівлі лісопродукції, а ДП „Виноградівське лісове господарствоВ» ці роботи прийняті на загальну суму 11 334,32 грн., що достовірно підтверджується складеним та підписаним уповноваженими представниками сторін відповідним актом здачі-прийняття робіт, а саме акт здачі-прийняття робіт від 31.05.2013 року (а.с. 12). Проте, всупереч умов договору відповідач свої зобов'язання щодо проведення оплати не виконав, внаслідок чого допустив заборгованість на загальну суму 11 334,32 грн. (розгорнутий розрахунок суми основного боргу - в матеріалах справи). У зв'язку з наявною заборгованістю 02.04.2014 року позивач звертався до відповідача з претензією №5/07-04 (а.с. 13-15), якою повідомлено про наявність заборгованості та заявлено вимогу щодо її оплати, однак відповідач на вказану вимогу у встановленому порядку не відреагував - заборгованість не погасив.

Вказані обставини та наявність заявленого до стягнення основного боргу в ході судового розгляду уповноваженим представником відповідача підтверджено, про що надано суду відповідну письмову заяву (в матеріалах справи).

Таким чином, сума заборгованості за виконані роботи становить 11 334,32 грн., належним чином доведена вищезазначеними матеріалами справи, договором, узгодженим сторонами актом здачі-прийняття робіт, відповідачем підтверджена та визнана у повному обсязі.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться. Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

За таких обставин, заявлені вимоги належним чином доведені матеріалами справи, обумовлені положеннями ст.ст. 525, 509, 526, 530, 837 ЦК України, ст. 193 ГК України, тому порушене право позивача підлягає захисту судом, шляхом стягнення з відповідача суми 11 334,32 грн. основного боргу.

Поряд з цим, за прострочення виконання грошових зобов'язань, покликаючись на положення Закону позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 8 281,09 грн. - інфляційних нарахувань та 776,94 грн. - 3 відсотки річних (розгорнутий розрахунок в матеріалах справи).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені в зазначеній частині вимоги обґрунтовані Законом, належним чином розраховані (розгорнутий розрахунок в матеріалах справи), відповідачем у встановленому порядку не спростовані та не заперечені, тому також підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 78 , 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства „Довжанське лісомисливське господарствоВ» , вул. С.Стрільців, 2, с. Довге Іршавський район Закарпатська область (код ЄДРПОУ 22114572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Індустріальна компанія В»КронаВ» , м. Київ , вул. Якіра, 8 офіс,38 (код ЄДРПОУ 37029491) суму 20 392 (Двадцять тисяч триста дев'яносто дві) грн. 35 коп. , а також суму 1 218 (ОСОБА_1 тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2015 року.

Суддя В.Кривка