Рішення

від 29.10.2015 по справі 909/1114/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 р. Справа № 909/1114/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюк Б. В. , секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50,м. Дніпропетровськ,49094

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.О.Т." вул. Млинарська, буд.2-А,м. Івано-Франківськ,76018

про стягнення заборгованості за договором № б/н від 11.06.2012 в розмірі 18901,67 грн., з яких : 6300 грн. - заборгованість за кредитом, 6295,69 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4888,48 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором, 1417,50 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом

за участю:

Від позивача: ОСОБА_2 - начальник юридичного департаменту, (довіреність №56 від 22.01.10, паспорт серія СЕ302577 від 22.09.04)

Від відповідача не з"явились

ВСТАНОВИВ:

до господарського суду Івано-Франківської області подано позов публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 банком "Приватбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Д.О.Т." про стягнення заборгованості за договором № б/н від 11.06.2012 в розмірі 18901,67 грн., з яких : 6300 грн. - заборгованість за кредитом, 6295,69 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4888,48 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором, 1417,50 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Ухвалою від 28.09.2015 прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі, та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15.10.2015.

Ухвалою суду від 15.10.2015 відкладено розгляд справи на 29.10.2015.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору банківського обслуговування б/н від 11.06.2012 відповідачем не cплачено в повному обсязі прострочену заборгованість по кредиту, відсотки, пеню та комісію.

Представник позивача, в судовому засіданні позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та уточненні до неї. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору банківського обслуговування б/н від 11.06.2012, в частині сплати заборгованості по кредиту, відсотків, пені та комісії, в зв"язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 18901,67 грн., з яких : 6300 грн. - заборгованість за кредитом, 6295,69 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4888,48 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором, 1417,50 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом та покласти на останнього судові витрати в розмірі 1218 грн. судового збору.

Представник відповідача, в судове засідання не з"явився, хоча відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалою суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

11.06.2012 товариством з обмеженою відповідальністю "Д.О.Т." підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі Заява).

Згідно Заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі Умови), тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 11.06.2012 (далі Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Відповідно до умов Договору відповідачу встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26005052508040 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно п. 3.2.1.1.16. Умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), ОСОБА_1 і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" - електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно п. 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту ОСОБА_1 повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Згідно п. 3.2.1.1.8 Умов проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернат клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 6300 грн., що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідно до розділу 3.2.1.4. Умов затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі -період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Згідно п. 3.2.1.5.1 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6. Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, відповідно до п. 3.2.1.5.4. Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченого п.п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3. здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов передбачено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

В порушення зазначених норм закону та умов Договору відповідач договірні зобов'язання належним чином не виконав, а саме не сплатив заборгованість.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 11.06.2012 позивачем нараховано відповідачу заборгованість в розмірі 18901,67 грн., з яких : 6300 грн. - заборгованість за кредитом, 6295,69 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4888,48 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором, 1417,50 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позичальником, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як встановлено ч. 3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків передбачених законом.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобовВ»язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовВ»язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобовВ»язання не допускається.

Порушенням зобов’язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались позивачем суду в якості доказів невиконання відповідачем зобов"язань за Договором через порушення умов останнього, є письмовими доказами невиконання відповідачем зобов"язань, взятих ним, відповідно до Договору.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно положень ст. 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості згідно умов договору банківського обслуговування б/н від 11.06.2012 в розмірі 18901,67 грн., з яких : 6300 грн. - заборгованість за кредитом, 6295,69 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4888,48 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором, 1417,50 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом є обгрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню.

В позовній заяві позивач звертає увагу суду на те, що 02.06.2015 року позивачем за платіжним дорученням №ВОJ62B0SQB, через помилку в розрахунках , сплачено судового збору на загальну суму 1827 грн., що значно перевищує суму збору, який потрібно сплатити за подання даної позовної заяви, а саме 1218 грн., у зв'язку зчим, просить повернути зайво сплачену суму судового збору в розмірі 609 грн.

Суд , розглянувши долучені до матеріалів справи докази сплати судового збору, вважає за необхідне повернути позивачу зайво сплачену суму судових витрат в розмірі 609 грн., про що винести ухвалу.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме:1218 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 216, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Д.О.Т." про стягнення заборгованості за договором № б/н від 11.06.2012 в розмірі 18901,67 грн., з яких : 6300 грн. - заборгованість за кредитом, 6295,69 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4888,48 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором, 1417,50 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Д.О.Т." (76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Млинарська, 2-А код ЄДРПОУ 38162809) , на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49094, ідентифікаційний код 14360570), заборгованість за договором № б/н від 11.06.2012 в розмірі 18901,67 грн., з яких : 6300 грн. - заборгованість за кредитом за період з 11.02.2013 по 26.05.2015; 6295,69 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 11.02.2013 по 26.05.2015; 4888,48 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором за період з 01.04.2013 по 26.05.2015; 1417,50 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом за період з 01.03.2013 по 26.05.2015 та 1218 (тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.10.15

Суддя Деделюк Б.В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"