Рішення

від 26.10.2015 по справі 914/2767/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2015р. Справа № 914/2767/15

За позовом:Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів; до відповідача:Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» «Західдіпрошлях», м. Львів; про:стягнення заборгованості за договором Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Айзенбарт А.І. Представники сторін: від позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність б/н від 16.02.2015р.); від відповідача:не з'явився.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

12.08.2015р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (надалі - Позивач) до Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії «Західдіпрошлях» (надалі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором.

Ухвалою суду від 12.08.2015р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 03.09.2015р. Розгляд справи відкладався на 28.09.2015р., 19.10.2015р. та 26.10.2015р., про що судом винесено відповідні ухвали. Крім цього, ухвалою від 28.09.2015р. суд продовжив строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

19.10.2015р. представником позивача через канцелярію суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 104086,34 грн. основного боргу, 1303,48 грн. пені, 1372,67 грн. 3% річних та 26069,21 грн. інфляційних втрат.

Суд, ознайомившись з поданою заявою приходить до висновку, що дана заява не суперечить законодавству, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки така подана до прийняття рішення по справі, стосується лише розміру інфляційних і не стосується якихось конкретних нових обставин справи, які б не досліджувалися судом, до заяви долучено докази її направлення та вручення відповідачу (08.09.2015р.), докази доплати судового збору, а відтак суд приймає таку заяву до розгляду.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, зазначених в позовній заяві та додаткових поясненнях до неї.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.12.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді 4364/Р, на виконання якого ЛМКП «Львівтеплоенерго» в період з червня 2014р. по квітень 2015р. поставило відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах на загальну суму 104086,34 грн. За умовами договору відповідач зобов'язувався оплачувати одержану теплову енергію у строки, передбачені Договором, проте взятих на себе зобов'язань відповідач не виконав, зокрема, не оплатив одержану ним теплову енергію, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 104086,34 грн. Крім цього, у зв'язку з неналежним виконання відповідачем умов договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 1303,48 грн. пені, 1372,67 грн. 3% річних та 26069,21 грн. інфляційних втрат.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду. У відзиві на позовну заяву від 01.09.2015р. №127/2 Львівська філія «Західдіпрошлях» зазначила, що відповідач перебуває в скрутному становищі, має значну заборгованість по заробітній платі та податках. Фінансова скрута обумовлена відсутністю замовлень на проведення робіт, заборгованістю контрагентів відповідача за виконані раніше роботи. Розрахунки з позивачем за поставлену теплову енергію можливі за умови поступлення коштів на рахунки відповідача.

Представник ДП Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор», який був присутній в судовому засіданні 19.10.2015р. проти позову заперечував, просив в задоволенні позовних вимог відмовити. Відзиву на позовну заяву та контр-розрахунку боргу не подавав.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути спір на підставі ст. 75 ГПК України згідно наявних матеріалів справи, оскільки закінчується строк розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2008р. між ДП - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі директора Львівської філії Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» «Західдіпрошлях» ОСОБА_2, який (яка) діє на підставі положення та генерального доручення №4 від 02.01.2008р. та Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» в особі начальника служби обліку та збуту теплової енергії ОСОБА_3 укладено Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №4364/Р (надалі - Договір), відповідно до п. 1 якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до Договору, у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року згідно графіка, затвердженого органами місцевої влади. Початок та закінчення опалювального сезону встановлюється відповідними органами влади.

Додатком №1 до Договору № 4535/Р визначено, що теплова енергія в гарячій воді постачається до об'єктів відповідача: 4-5 поверхи по вул. В. Великого, 54 та гаражі по вул. В. Великого, 54, загальна опалювальна площа складає 1748,99 кв.м.

Як вбачається з додаткових пояснень позивача від 23.10.2015р. б/н, 24.11.2014р. між позивачем та Договору було підписано Додаткову угоду до Договору, у якій сторони погодили, що теплова енергія постачається Л/Ф «Західдіпрошлях» до 4 поверху в будинку про вул. В. Великого, 54, загальна опалювальна площа складає 772,0 кв.м.

З матеріалів справи, зокрема, ОСОБА_4 про включення системи теплоспоживання вбачається, що 24.10.2014р. в опалювальному сезоні 2012/2015 рр. система теплоспоживання в приміщеннях Л/Ф «Західдіпрошлях» (4 поверх) за адресою вул. В. Великого, 54 включена на опалення. ОСОБА_4 підписаний повноважними представниками сторін Договору та скріплені їх печатками.

До матеріалів справи позивачем долучено деталізований розрахунок по об'єкту відповідача (до котрого поставлялася теплова енергія) за період, за який стягується борг.

На виконання умов Договору, позивачем в період з 01.06.2014р. по 09.04.2015р. було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 104086,34 грн. та виставлено відповідні рахунки на оплату. Факт одержання рахунків на оплату підтверджується корінцями рахунків, які містять розписки про їх отримання відповідними працівниками відповідача.

Пунктом 6.3. Договору визначено, що споживач до 15-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Однак, як встановлено судом та не заперечувалося представниками відповідача, поставлена за Договором теплова енергія оплачена не була.

Станом на день розгляду справи судом, докази сплати боргу відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що збільшені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Факт одержання теплової енергії за спірний період представниками відповідача не заперечувався, проте у відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що провести розрахунок за одержану теплову енергію відповідач немає змоги у зв'язку з скрутним фінансовим становищем, лише при поступленні відповідних коштів споживач матиме змогу розрахуватися за теплопостачання.

Приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускаються (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В п. 6.3. Договору сторони було чітко встановлено, що оплата за одержану теплову енергію здійснюється з споживачем до 15-го числа місяця, наступного за звітним.

Оскільки, відповідачем у встановлений в п. 6.3. Договору термін кошти за спожиту ним теплову енергію сплачені не були, відтак ці кошти підлягають до стягнення з нього в судовому порядку в розмірі 104086,34 грн.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з заяви про збільшення розміру позовних вимог, крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 1372,67 грн. три відсотки річних та 26069,21 грн. інфляційних втрат. Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних, суд прийшов до висновку, що розрахунки проведені позивачем правильно, а тому три відсотки річних та інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Приписами ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до пп. 7.2.3. п. 7 Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з заяви про збільшення розміру позовних вимог, крім основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат позивач просить суд стягнути з відповідача 1303,48 грн. пені. Перевіривши розрахунок пені суд зазначає, що такий виконаний позивачем вірно, відтак пеня підлягає стягненню з відповідача повністю.

Як зазначив Пленум ВГС України в п. 1.7. Постанови 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

З матеріалів справи вбачається, що 13.01.2015р. директором ДП - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» ОСОБА_5 видано директору Львівської філії ДП «Укрдіпродор» «Західдіпрошлях» - ОСОБА_6 довіреність на вчинення від імені ДП «Укрдіпродор» дій, зокрема, представляти інтереси ДП «Укрдіпродор» з питань, які відносяться до діяльності підприємства в усіх правоохоронних органах, податкових органах та в органах прокуратури, в господарському, цивільному та адміністративному судах усіх інстанцій, з усіма правами, наданими законодавством позивачу, відповідачу та третій особі, з правом підписання та подання позовної заяви до суду, сплати судового збору та інших судових витрат (п. 6 довіреності).

Враховуючи наведене, а також беручи до уваги той факт, що згідно п. 1.2. Положення про Львівську філію ДП - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» (затв. наказом ДП «Укрдіпродор» ВІД 16.02.2004р. №33) філія не є юридичною особою, Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді укладався ДП «Укрдіпродор» в особі філії суд зазначає, що заявлення даного позову ЛМКП «Львівтеплоенерго» до ДП «Укрдіпродор» в особі його філії є підставним та обґрунтованим.

Крім цього, в пункті 1.7. вказаної вище Постанови Пленум ВГС України вказав, що якщо стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, наприклад: «Стягнути з підприємства «А» в особі його відокремленого підрозділу - філії N 1 на користь організації «Б» в особі її Н-ської філії таку-то суму».

Судовий збір відповідно до положень ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Збільшені позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» (03037, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 39/1; код ЄДРПОУ 00018112) в особі Львівської філії Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» «Західдіпрошлях» (79053, м. Львів, ОСОБА_7, 54; код ЄДРПОУ 26308250) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1; код ЄДРПОУ 05506460) 104086,34 грн. основного боргу, 1303,48 грн. пені, 1372,67 грн. 3% річних, 26069,21 грн. інфляційних втрат та 2614,20 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2015 р.

Суддя Крупник Р.В.