Рішення

від 28.10.2015 по справі 917/1969/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2015 р. Справа № 917/1969/15

За позовом Фірми "Радмір" Дочірнє підприємство ОСОБА_1 (вул. Ак. Павлова, буд. 271, м. Харків, 61054)

до "1-А міська клінічна лікарня" (вул. Енгельса, буд. 27-а, м. Полтава, 36038)

треті особі , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області (вул. Шевченка, буд. 1, м. Полтава, 36011)

Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області (вул. Леніна, буд. 1/23, м. Полтава, 36000)

про стягнення 925 000,00 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: ОСОБА_3

від третьої особи (Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області): не з'явився

від третьої особи (Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві): ОСОБА_4

Розглядається позовна заява про стягнення 925 000,00 грн. основного боргу за товар, поставлений згідно договору № 21/105-12 від 30.11.2012р.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців від 28.07.2015р. позивач зареєстрований під назвою: Фірма "Радмір" Дочірнє підприємство ОСОБА_1 (ідентифікаційний код 24487685). Юридична особа саме з такою назвою укладала договір № 21/105-12 від 30.11.2012р., отримувала спірне обладнання; така ж назва зазначена на печатці позивача.

Ухвалою від 06.10.2015р. було виправлено описку в назві позивача, яку викладено в наступній редакції: "Фірма "Радмір" Дочірнє підприємство ОСОБА_1" (а.с.67-68).

Відповідач у відзиві про наявність заборгованості не заперечує, однак зазначає, що джерелом фінансування закупівлі обладнання мала бути субвенція передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012р. №339 В«Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного обладнання (мамографічного, рентгенологічного та апаратів ультразвукової діагностики) вітчизняного виробництваВ» , але субвенції з державного бюджету не були перераховані відповідачу, що призвело до кредиторської заборгованості (а.с.41-42).

Третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області - повідомила, що відповідач обслуговується як клієнт в управлінні Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області.

Третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області - надала письмові пояснення, в яких повідомила, що в 2012 році було заплановано виділення з загального фонду державного бюджету субвенції місцевим бюджетам на придбання медичного обладнання; рішенням сесії про місцевий бюджет було заплановано виділення 1475000,00 грн. першій міській клінічні лікарні; 19.12.2012р. на спеціальний реєстраційний рахунок надійшли кошти субвенції в сумі 925000,00 грн. на придбання медичного обладнання, зареєстровано бюджетні фінансові зобов'язання, подано платіжні доручення; дані кошти позивачу перераховані не були в зв'язку з встановленням ліміту технічного рахунку; на даний час за відповідачем рахується заборгованість минулих бюджетних періодів.

В судовому засіданні 28.10.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

30 листопада 2012 року між Фірмою "Радмір" Дочірнє підприємство ОСОБА_1 (позивачем) та Першою міською клінічною лікарнею м. Полтави (відповідачем) було укладено договір № 21/105-12 (надалі -Договір, а.с.11-13).

Відповідно до пунктів 1.1 Договору позивач як продавець зобов'язався передати у власність відповідача (замовника) медичне устаткування, вказане у специфікації, здійснити монтажно-налагоджувальні роботи, провести навчання персоналу замовника.

В специфікації сторони узгодили предмет продажу - прилад ультразвуковий скануючий ULTIMA PA expert у кількості 1 одиниця по ціні 560000,00 грн за одиницю, прилад ультразвуковий скануючий ULTIMA SM 50 у кількості 1 одиниця по ціні 365000,00 грн за одиницю, загальною вартістю 925000,00 грн. (а.с.14).

На виконаня Договору позивач поставив відповідачу зазначене медичне устаткування загальною вартістю 925000,00 грн. Це підтверджується накладною № 400 від 13 грудня 2012 та довіреністю № 0754 від 13 грудня 2012 (а.с.15,16).

Між позивачем та відповідачем були підписані два технічні акти від 21.12.2012р. про проведення пусконалагоджувальних робіт, введення в експлуатацію та навчання персоналу (а.с.24, 25).

Згідно з пунктом 7.1. Договору оплата проводиться з моменту отримання рахунку і накладної згідно статті 51 Бюджетного кодексу України.

Відповідач подав до органів казначейської служби платіжне доручення від 18.01.2013р. на сплату позивачу 925000,00 грн. за обладнання (а.с.45).

Проте оплата отриманого товару проведена не була.

Заборгованість в розмірі 925000,00 грн. була включена до звіту про заборгованість за бюджетними коштами на 01.10.2014р. (а.с.17-20).

Претензією № 668 від 17.12.2014р. позивач заявив відповідачу вимогу про сплату заборгованості. У відповіді на претензію відповідач борг визнав, виникнення боргу пояснив відсутністю нарахування субвенції на рахунки місцевого бюджету (а.с.26-27, 28).

Заборгованість відповідачем не сплачена.

Згідно з частиною другою статті 11 та частиною другою статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є однією з підстав для виникнення зобов'язання.

Згідно з частиною статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст.530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Статтею 252 ЦК України встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або указівкою на подію, яка має неминуче настати.

Положеннями ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.

В порушення взятих на себе зобовязань, оплата поставленого товару проведена не була.

Посилання відповідача на те, що заборгованість виникла через ненадходження коштів з державного бюджету, судом відхиляються, оскільки дані обставини не є підставою для звільнення відповідача від виконання ним своїх зобов'язань з оплати отриманого товару.

При цьому, суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для несплати за отриманий товар, оскільки з урахуванням частини 2 ст. 617 ЦК України, частини 2 ст. 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005, відсутність бюджетних коштів не звільняє відповідача від сплати за товар.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 925000,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, що складаються з судового збору, покладаються на відповідача в сумі 13875,00 грн. (з огляду на ставки судового збору, встановлені підп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VІ «Про судовий збір» зі змінами згідно Закону України 484-VIII від 22.05.2015р.).

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з 1-ї міської клінічної лікарні (вул. Енгельса, буд. 27-а, м. Полтава, 36038; ідентифікаційний код 01999655) на користь Фірми "Радмір" Дочірнє підприємство ОСОБА_1 (вул. Академіка Павлова, буд. 271, м. Харків, 61054; ідентифікаційний код 24487685) 925000грн. 00 коп . основного боргу, 13875 грн. 00 коп . відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано: 29.10.2015р.

Суддя Безрук Т.М.