Постанова

від 27.10.2015 по справі 912/3753/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2015 Справа № 912/3753/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. (доповідач);

суддів: Білецької Л.М., Вечірко І.О.

при секретар судового засідання: Погорєловій Ю.А.

за участю представників учасників судового процесу:

від прокурора: Каюк М.С., посвідчення № 001456 від 27.08.2012, прокурор прокуратури Дніпропетровської області;

повідомлені завчасно та належним чином про дату, час та місце розгляду справи позивач та відповідачі - 1-3: явку у судове засідання повноважних представників не забезпечили,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Промінь» на рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.07.2015 по справі № 912/3753/14 (суддя Коваленко Н.М.)

за позовом: заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої є (позивач) Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м. Кіровоград

до відповідача-1: Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, смт. Олександрівка, Кіровоградської області

до відповідача-2: Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Промінь», с. Красносілка, Кіровоградської області

до відповідача-3: - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Елітне насіння», м. Київ

про визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15 липня 2015 року позовні вимоги заступника прокурора Кіровоградської області по даній справі задоволено.

Визнано недійсним на майбутнє договір оренди землі від 25.03.2012 укладений між Олександрівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство «Промінь», зареєстрований 23.05.2012 відділом Держкомзему у Олександрівському районі за № 352050004002879.

Зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Елітне насіння» повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку площею 4,2746 га пасовищ на території Красносілківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520583500:02:000:9060 вартістю 16860,00 грн. у придатному для використання стані шляхом припинення на ній господарської діяльності та складанні акту прийому-передачі земельної ділянки.

Стягнуто з Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області на користь Державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору.

Стягнуто з Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Промінь» на користь Державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване укладенням між відповідачами 1 та 2 договору оренди землі від 25.03.2012 за відсутності дійсного рішення (Розпорядження) відповідача-1 про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду, що є порушенням приписів ст. ст. 116, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка діяла на час укладення такого договору, і є підставою для визнання договору недійсним, у зв’язку з чим обґрунтовано є припиненим і договір суборенди укладений між відповідачем-2 та відповідачем-3.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням відповідач-2 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить рішення скасувати, а в позові заступника прокурора відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована не в повному обсязі з’ясуваням обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Зокрема, скаржник вказує, що судом не враховано того факту, що спірна земельна ділянка передана в користування для виконання плану санації, який затверджений ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 02.02.2011 по справі № 11/49. З урахуванням постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» прийнята судом ухвала від 02.02.2011 по справі № 11/49 превалює над будь-якими іншими рішеннями.

Спірна земельна ділянка знаходиться у користуванні відповідача-2 та відповідача-3 ще з 2008 року відповідно до договору оренди землі від 18.01.2008 та договору суборенди землі від 26.05.2008. У 2012 році вказані договори були переукладені на підставі звернення арбітражного керуючого ДП «СГП «Промінь» у зв’язку з присвоєнням земельним ділянкам кадастрових номерів.

Також апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції порушує права інвестора ТОВ «Торговий дім «Елітне насіння», який належним чином виконує всі свої зобов’язання.

Угоди укладені інвестором на виконання плану санації боржника, за своєю правовою природою є інвестиційними, на які поширюються норми Закону України «Про інвестиційну діяльність», а тому, відповідно до ст. 18 вказаного закону державні органи та їх посадові особи не мають права втручатися в діяльність суб’єктів інвестиційної діяльності.

Прокурор Кіровоградської області надав відзив на апеляційну скаргу, згідно якого вважає, що судове рішення повністю відповідає вимогам чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування. Крім того прокурор вважає, що спірний договір укладено на підставі та на виконання Розпорядження відповідача-1, незаконність якого є безумовною підставою для визнання недійсним договору оренди землі.

Позивач, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що наведені апелянтом доводи є не обґрунтованими, а сама апеляційна скарга не містить належного обґрунтування порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б надали підстави дійти до висновків про незаконність судового рішення і необхідності його скасування.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

З огляду на те що матеріали справи є достатніми для перегляду справи по суті, справа переглядалася без участі представників позивача і відповідачів за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 27.10.2015 оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставинам справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом 01.02.2012 головою Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області прийнято Розпорядження

№ 90-р «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду на території Красносілківської сільської ради ДП «СГП «Промінь».

Відповідно до п. 2 Розпорядження, Державному підприємству «Сільськогосподарське підприємство «Промінь» надано земельні ділянки загальною площею 1763,8484 га, в тому числі: 1181,7628 га ріллі та 582,0856 га пасовищ в оренду терміном до закінчення процедури санації для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі та резерві на території Красносілківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області згідно додатку (а. с. 36).

Згідно додатку до наданих в оренду земель входить, зокрема і земельна ділянка загальною площею 4,2746 га, кадастровий номер 3520583500:02:000:9060 (а. с. 37).

На підставі вищевказаного Розпорядження 25.03.2012 між Олександрівською районною державною адміністрацією (орендодавець) і ДП «СГП «Промінь» в особі керуючого санацією ОСОБА_1, що діє на підставі ухвали господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2007 (Орендар) укладено договір оренди землі (а. с. 16).

Згідно пунктів 1 та 2 договору, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Красносілківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області. В оренду передана земельна ділянка № 60 загальною площею 4,2746 га пасовища землі запасу.

Пунктами 9, 11 договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 505,80 грн. в рік на рахунок Красносілківської сільської ради. Щомісячна орендна плата складає 42,15 грн.

Згідно п. 15 договору, земельна ділянка передана в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктами 18, 20 договору визначено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення у 3 денний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Договір діє з моменту реєстрації і до закінчення процедури санації, яка введена ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2007 по справі 11/49 (31.12.2018), з правом пролонгації у разі продовження за рішенням господарського суду терміну санації або відновлення платоспроможності з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно проекту землеустрою (п. 8 договору).

Наведений договір оренди землі зареєстрований у відділі Держкомзему в Олександрівському районі Кіровоградської області 23.05.2012 за № 352050004002879.

19.07.2012 між ДП «СГП «Промінь» в особі керуючого санацією ОСОБА_1 («орендар» за договором, відповідач-2 по справі, скаржник) та Закритим акціонерним товариством «Торговий дім «Елітне насіння», м. Київ («суборендар» за договором, відповідач-3 по справі) укладено договір суборенди землі вищезазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 3520583500:02:000:9060 на таких самих умовах, що і договір оренди землі (а. с. 18).

Зазначений договір суборенди зареєстрований у відділі Держкомзему в Олександрівському районі Кіровоградської області 19.07.2012 під № 3520500040003246.

У своєму позові прокурор звертає увагу на те, що Розпорядженням голови Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 01.02.2012 № 90-р в порушення ст. 22 Закону України «Про землеустрій» та п. 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, ч. 4 ст. 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» та ст. 123 Земельного кодексу України, затверджено проект землеустрою, який оцінено негативно, а також, на час укладання спірного договору оренди землі, рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання в оренду земельної ділянки відсутнє.

Ухвалою від 02.02.2011 по справі № 11/49 про банкрутство Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Промінь» господарським судом Кіровоградської області затверджено план санації. Розділом 3.3. вказаного плану санації передбачено перелік заходів санації ДП «СГП «Промінь», серед яких відновлення та стабілізація виробничо-господарської діяльності боржника шляхом його участі у спільній виробничій діяльності з інвестором та кредиторами. До виконання зобов’язань боржника перед кредиторами залучено інвестора - Закрите акціонерне товариство торговий дім «Елітне насіння», який взяв на себе зобов’язання з погашення заборгованості боржника перед кредиторами в обсязі 4438923,00 грн., у тому числі в обмін на право на укладення договору про спільну сільськогосподарську діяльність терміном 25 років, який є складовою частиною плану санації.

В ухвалі звернуто увагу на те, що Державний департамент з питань банкрутства для прийняття рішення про їх погодження вважає, що запропонований план санації ДП «Сільськогосподарське підприємство «Промінь» може бути затверджений господарським судом Кіровоградської області за умов, зокрема і укладення в процедурі санації договорів оренди з дотриманням чинного законодавства.

При виконанні плану санації ДП «СГП «Промінь» керуючому санацією боржника необхідно дотримуватись, серед іншого, законодавства з питань відчуження державного майна. Тобто, ухвалою господарського суду від 02.02.2011 по справі про банкрутство чітко визначено, що договори оренди повинні бути укладенні з дотриманням норм чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Пунктом 2.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» визначено, що з урахуванням положень ст. 3 Земельного Кодексу України правове регулювання відносин, пов’язаних з орендою земельних ділянок, здійснюється спеціальним земельним законодавством, а договір оренди землі не є тотожним зобов’язанням найму, визначеним у ЦК України.

Згідно з ч. 4 ст. 11 ЦК України, у випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Порядок укладення договору оренди землі наведений в ст. 16 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-ХІV. В редакції на час укладення спірного договору оренди землі від 17.02.2011, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України (від 23.02.2012 в редакції на час укладення спірного договору), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

За приписами п. 2 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 № 586-ХІV (із змінами і доповненнями) і ст. 17 Земельного кодексу України (на час укладення спірного договору оренди), розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом належало до повноважень місцевих державних адміністрацій.

Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для: сільськогосподарського використання (ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України в редакції від 23.02.2012)

Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції на час укладення спірного договору) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції на час укладення спірного договору), Право власності на земельну ділянку,

а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України).

Таким чином, з огляду на наведені приписи єдиною підставою для укладення договору оренди земельної ділянки є наявність рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду.

Частиною 4 п. 2.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» визначено, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Рішенням від 03.10.2014 господарський суд Кіровоградської області по справі № 912/1617/14 позов задовольнив повністю. Визнав недійсним Розпорядження голови Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду на території Красносілківської сільської ради ДП СГП «Промінь» від 01.02.2012 № 90-р. Визнав недійсним на майбутнє договір оренди землі від 25.03.2012, укладений між Олександрівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та ДП «Сільськогосподарське підприємство «Промінь», зареєстрований 23.05.2012 відділом Держкомзему у Олександрівському районі за № 352050004002821. Зобов’язав ЗАТ «Торговий дім «Елітне насіння» повернути Головному управлінню Держземагентства у Кіровоградській області земельну ділянку площею 148,9271 га ріллі на території Красносілківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520583500:02:000:9002 вартістю 1685260,00 грн. у придатному для використання стані шляхом припинення на ній господарської діяльності та складанні акту прийому-передачі земельної ділянки (а. с. 20-22).

Рішення суду по справі № 912/1617/14 в частині визнання недійсним Розпорядження мотивоване прийняттям Розпорядження від 01.02.2012 № 90-р з порушенням вимог ст. 22 Закону України «Про землеустрій», ст. 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», ст. 123 Земельного кодексу України та п. 3 «Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» - без обов’язкового позитивного висновку експертизи, що є підставою для визнання його недійсним. Крім того, п. 3 названого Розпорядження встановлено строк для укладення та реєстрації договору оренди - в місячний термін. При цьому, визначено, що в разі невиконання Розпорядження у вказаний термін, розпорядження втратить чинність.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2015 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 по справі № 912/1617/14 скасовано. Рішення ГС Кіровоградської області від 3.10.14 у цій справі залишено в силі, а касаційну скаргу Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області задоволено (а. с. 45-47).

Відповідно, зазначене рішення господарського суду Кіровоградської області по справі № 912/1617/14 набрало законної сили 14.05.2015.

За наведених обставин господарський суд Кіровоградської області правильно застосував ч. 3 ст. 35 ГПК України, якою встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не потребують доказуванню преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (Постанова пленуму ВГСУ, від 26.12.201. № 18).

З матеріалів справи вбачається, що договори оренди землі, як у справі № 912/1617/14 так і по справі № 912/3753/14 укладені лише 25.03.2012, тобто з порушенням строку встановленого п. 3 Розпорядження відповідача-1 від 01.02.2012 № 90-р., тобто за відсутності чинного Розпорядження про надання земельної ділянки в оренду.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинною 3 ст. 215 ЦК України встановлено, що оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку за позовом однієї із сторін цього правочину або іншої заінтересованої особи, що заперечують його дійсність на підставах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Оскільки судовим рішенням, що набрало законної сили встановлено, що договір оренди землі від 25.03.2012 укладено за відсутності дійсного рішення (Розпорядження) відповідача-1 про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірний договір оренди землі не відповідає законодавству, зокрема, приписам ст. ст. 116, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України «Про оренду землі» в редакції, які діяли на час укладення такого договору, що є підставою для визнання договору недійсним.

На підставі вказаного договору оренди землі між відповідачем-2 та відповідачем-3, як зазначалося раніше, укладено договір суборенди від 19.07.2012, зареєстрований відділом Держкомзему у Олександрівському районі 19.07.2012 року за № 352050004003246.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Отже, з моменту визнання спірного договору оренди землі недійсним, договір суборенди землі є припиненим.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки спірна земельна ділянка фактично перебуває у користуванні відповідача-3, а договір суборенди є припиненим з моменту визнання договору оренди, що укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, недійсним, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про зобов’язання відповідача-3 повернути земельну ділянку площею 4,2746 га пасовищ на території Красносілківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Доводи апелянта про те, що судом не враховано того факту, що спірна земельна ділянка передана в користування для виконання плану санації, який затверджений ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 02.02.2011 по справі № 11/49. З урахуванням постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» прийнята судом ухвала від 02.02.2011 по справі № 11/49 превалює над будь-якими іншими рішеннями, колегією суддів відхиляється, оскільки зі змісту Розпорядження від 01.02.2012 вбачається, що затверджено було новий проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, а підставою для укладання спірного договору оренди землі було саме Розпорядження № 90-р від 01.02.2012, що випливає з пунктів 2 і 3 Розпорядження.

Крім того, договір оренди землі від 2008 року укладений на підставі Розпорядження голови Олександрівської райдержадміністрації від 18.01.2008 № 33-р «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду», тобто в порушення чинного законодавства за відсутності відповідного проекту землеустрою (а. с. 38).

Також, колегія суддів вважає неправомірним посилання скаржника на постанову Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», в якій зазначено, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів.

За Конституцією України всі закони мають однакову юридичну силу. Одним із проблемних питань, яке виникає під час застосування деяких нормативно-правових актів, є так звана колізія норм права, чи колізія законів (від лат. зіткнення). Колізія законів розходження змісту (суперечність) двох або більше формально діючих нормативних актів, виданих з одного й того ж питання, тобто регулюють однакові правовідносини, але по-різному.

Міністерство юстиції України в листі від 26.12.2008 № 758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» звернула увагу на те, що колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту).

В даній судовій справі розглядалось питання відповідності укладення договору оренди землі нормам чинного законодавства. Правове регулювання відносин, пов’язаних з орендою земельних ділянок, здійснюється спеціальним земельним законодавством, до того ж спірна земельна ділянка є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення з особливим правовим режимом, який визначається також земельним законодавством.

Як вже було наведено вище ухвала господарського суду Кіровоградської області від 02.02.2011 по справі про банкрутство № 11/49 також мала застереження щодо укладання договорів оренди під час процедури санації відповідно до чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України по аналогічній справі № 912/1617/14 від 14.05.2015.

Інші доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанції.

Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, що у відповідності до ст. 103 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без розгляду, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.07.2015 по справі № 912/3753/14 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Промінь» залишити без задоволення.

Матеріали справи повернути до господарського суду Кіровоградської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписано 29.10.2015

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді: Л.М. Білецька

ОСОБА_2