Ухвала

від 28.10.2015 по справі 810/1313/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1313/15 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

28 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС від 1 липня 2013 року №0001231720, №0001241720.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (скорочено ФОП ОСОБА_3) вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено Акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року." (надалі - Акт перевірки).

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем 01.07.2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме: №0001231720 про сплату позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 241778,41 гривень (233 224,75 гривень - сума основного платежу, 8553,66 гривень - сума штрафних санкцій); №0001241720 про сплату позивачем податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб на суму 225 998,24 гривень (180 798,59 гривень - сума основного платежу, 45 199,65 гривень - сума штрафних санкцій).

Не погоджуючись зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка с підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту (абзац одинадцятий п. 201.10 ст. 201 ПКУ). Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви (додаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість) додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (надалі - Закон №996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на оплату виконаних робіт до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст.1 зазначеного закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_3 мала господарські взаємовідносини з ТОВ "ТВС "Енергостандарт", ТОВ «Дельта плюс Юг», ТОВ «Інвестком-капітал», ТОВ «Логістична лінія», ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс» .

Основними видами діяльності ФОП ОСОБА_3 є роздрібна торгівля продуктами харчування, тютюновими виробами та супровідними товарами в тимчасових спорудах (кіосках).

Так, 28 квітня 2011 року між позивачем та ТОВ «Інвестком-Капітал» було укладено Договір №263835 поставки продукції, за умовами п.п.1.1. та 2.1. якого, постачальник зобов'язується поставити та передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах та в порядку визначених цим Договором, Товар кількості, асортименті та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, які є невід'ємною частиною Договору. Товар в кількості, асортиментів та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, які є невід'ємною частиною договору. За умовами п. 3.1. Договору ціна на Товар встановлюється в додатках специфікаціях або накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

На виконання даного договору ТОВ «Інвестком-Капітал» поставив позивачу товар (солодощі, жувальні гумки, перелік яких міститься в матеріалах справи) на загальну суму 258 946,10 - в тому числі ПДВ 43 157,68 грн., найменування та вартість якого відображено в наданих позивачу видаткових та податкових накладних, що містяться в матеріалах справи.

Сплата товару позивачем відбулась шляхом безготівкових переказів вартості партії товару, на загальну суму 258946. 10 грн. , в тому числі ПДВ 43157, 68 грн., на підтвердження чого позивачем надано Платіжне доручення: №822, від 12 липня 2011 року, №835 від14 липня 2011 року, №847 від 18 липня 2011 року.

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Інвестком-Капітал» підтверджується складеними первинними документами, а саме: Договором, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, належним чином копії яких наявні в матеріалах справи.

Крім того, 28 лютого 2011 року між позивачем та TOB «ТВС Енергостандарт» було укладено Договір №465903 поставки продукції, за умовами п.п.1.1. та 2.1. якого, Постачальник зобов'язується поставити та передати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах та у порядку визначених цим Договором, Товар кількості, асортименті та за цінами, вказаними додатках (специфікаціях) або накладних, які є невід'ємною частиною Договору. Товар в кількості, асортиментів та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, які є невід'ємною частиною договору. За умовами п. 3.1. Договору ціна на Товар встановлюється в додатках (специфікаціях) або накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

На виконання даного договору ТОВ «ТВС Енергостандарт» поставив позивачу товар на загальну суму 527392, 93 грн., в тому числі ПДВ 87 898,81 грн., найменування та вартість якого відображено наданих позивачу видаткових та податкових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи.

Сплата товару позивачем відбулась шляхом безготівкових банківських переказів вартості партії товару на загальну сумі 527392, 93 грн., в тому числі ПДВ 87898, 91 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №438 від 18 квітня 2011 року, №447 від 20 квітня 2011 року, №475 від 26 квітня 2011 року, №478 від 27 квітня 2011 року, №489 від 29 квітня 2011 року, №9999 від 16 травня 2011 року, №566 від 18 травня 2011 року, №580 від 20 травня 2011 року.

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ «ТВС Енергостандарт» підтверджується складеними первинними документами, а саме: Договором, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, належним чином копії яких наявні в матеріалах справи.

05 квітня 2011 року між позивачем та ТОВ «Дельта Плюс Юг» було укладено Договір №3996 надання послуг (додаток №15), за умовами пп. 1.1. якого Виконавець зобов'язується надати послуги по підготовці товару Замовника (Позивача) до реалізації в торгівельних точках останнього, а замовник зобов'язується прийняти їх та оплатити відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору виконавець зобов'язався надати позивачу наступні послуги: Забезпечення умов для організації та проведення заходів по представленню продукції, що реалізується замовником в місцях продажу з використанням засобів мерчандайзингу; розміщення продукції, що реалізується замовником, відповідно до встановлених планограм; друк та розміщення цінників на товарах, що належать замовнику; дослідження кон'юнктури ринку та аналіз продаж продукції, що реалізується замовником.

На виконання даного договору між його сторонами було підписано акт приймання-передачі наданих послуг №373105 від 31.05.2011 року, за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року, вартість яких склала 105 138,00 грн., в тому числі ПДВ 17 523,00 грн. та видано податкову накладну №344 від 31.05.2011 року на загальну суму 105138грн, в тому числі ПДВ - 17523 грн.

Оплата за послуги позивачем відбувалася шляхом безготівкових банківських переказів вартості послуг, на загальну суму 105138 грн.

Крім того, 15 квітня 2011 року між Позивачем та ТОВ «Дельта Плюс Юг» було укладено Договір №4005 Т поставки продукції за умовами п.п.1.1. та 2.1. якого, Постачальник зобов'язується поставити та передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах та у порядку визначених цим Договором, Товар кількості, асортименті та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, які є невід'ємною частиною Договору. За умовами п. 3.1. Договору ціна на Товар встановлюється в додатках (специфікаціях) або накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з умовами даного договору ТОВ «Дельта плюс Юг» поставив товар на загальну суму 300 797,22 грн. в тому числі ПДВ 50 132,86 грн., найменування та вартість якого відображено в наданих позивачу видаткових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи.

Сплата товару позивачем відбувалась шляхом безготівкових банківських переказів вартості партій товару на загальну суму 300797, 22 грн. в тому числі ПДВ - 50132, 86 грн. , що підтверджується Платіжними дорученнями: №819 від 11 липня 20111 року, №757 від 1 липня 2011 року, №786 від 6 липня 2011 року.

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Дельта Плюс Юг» підтверджується складеними первинними документами, а саме: Договором, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, належним чином копії яких наявні в матеріалах справи.

Крім того, 20 червня 2011 року між позивачем та ТОВ «Логістична Лінія» було укладено Договір №6578 поставки продукції, за умовами п.п.1.1. та 2.1. якого, Постачальник зобов'язується поставити та передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах та в порядку і означених цим Договором, Товар кількості, асортименті та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, які є невід'ємною частиною Договору. Товар в кількості, асортименті та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, які є невід'ємною частиною договору. За умовами п. 3.1. Договору ціна на Товар встановлюється в додатках (специфікаціях) або накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

На виконання даного договору ТОВ «Логістична Лінія» поставив товар (будівельні матеріали, канцелярські товари, побутова хімія) на загальну суму 83951, 32 грн., в тому числі ПДВ 13 991,89 грн., найменування та вартість якого відображено в наданих позивачу видаткових та податкових накладних.

Сплата товару позивачем відбувалась шляхом безготівкових банківських переказів вартості партій товару на загальну суму 83951, 32 грн. в тому числі ПДВ - 13991, 89 грн., що підтверджується платіжним дорученням №959 від 10 серпня 2011 року.

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Логістична лінія» підтверджується складеними первинними документами, а саме: Договором, податковими та видатковими накладними, Актами, платіжними дорученнями, належним чином копії яких наявні в матеріалах справи.

01 лютого 2012 року між позивачем та ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс» було укладено Договір №8/2012-М поставки продукції за умовами пп. 1.1. якого, Продавець продає, а Покупець купує ваучери і стартові пакети, відповідно до Специфікації на вказаний товар, яка оформлена у вигляді Додатку до Договору та є його невід'ємною частиною. Товар в кількості, асортиментів та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, які є невід'ємною частиною договору. За умовами п. 3.1. Договору ціна на Товар встановлюється в додатках (специфікаціях) або накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

На виконання даного договору ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс» поставив товар: Єдиний ваучер 40 грн. - 7130 шт., та Єдиний ваучер 100 грн. - 300 шт.

Отже, на виконання даного договору ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс» поставив позивачу товар на загальну суму 315 733,00 грн., в тому числі ПДВ 49 531,99 грн. та ПФ 18 541,12 грн., найменування і вартість якого відображено в наданих позивачу видаткових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи.

Оплата товару позивачем відбувалась шляхом безготівкових банківських переказів на загальну суму 315733 грн, в тому числі ПДВ - 48531, 99 грн, та ПФ-18541, 12 грн., що підтверджується платіжним дорученням №170 від 6 лютого 2012 року, №216 від 13 лютого 2012 року, №309 від 5 березня 2012 року, №406 від 22 березня 2012 року, №439 від 29 березня 2012 року, №555 від 17 квітня 2012 року, №583 від 23 квітня 2012 року, №682 від 14 травня 2012 року , №711 від 22травня 2012 року, №780 від 31 травня 2012 року.

Реальність господарських операцій позивача з ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс» підтверджується складеними первинними документами, а саме: Договором, додатками до договору податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, належним чином копії яких наявні в матеріалах справи.

Також судом встановлено, що в період проведення перевірки торгових точок налічувалось від 6 (станом на 01.01.2011 року) до 20 (станом на 31.12.2012 року).

Власних складських приміщень ФОП ОСОБА_3 не має. У власності є автомобіль Фольксваген Поло держ.номер НОМЕР_2 (дана інформація зафіксована і в Акті перевірки).

Продукція, яка постачалася всіма контрагентами реалізовувалась на торгівельних точках позивача через фіскальні реєстратори розрахункових операцій. Товар завозився на одну із торгівельних точок позивача, звідки розвозився позивачем по власним торговим точка, що підтверджується подорожніми листами службового легкового автомобіля, що наявні в матеріалах справи.

Для перевезення позивач оформив на роботу водія-експедитора ОСОБА_6, з яким було укладено трудовий договір відповідно до законодавства. Витрати на паливно-мастильні матеріали фіксувалися позивачем, про що свідчать відомості списання бензину та чеки на придбання палива. Отриманий товар фіксувався у книзі обліку доходів та витрат позивача, оплата за товар здійснювалась виключно в безготівковій формі, на підтвердження чого надано копію книги обліку доходів і витрат.

Як видно з аналізу первинних бухгалтерських документів, доданих до матеріалів справи товари та послуги, що постачалися згаданими вище контрагентами позивача були безпосередньо пов'язаними з видами економічної діяльності позивача , зазначеними у ЄДРПОУ, оскільки в подальшому придбаний товар використовувався шляхом реалізації його кінцевим споживачам - фізичним особам через мережу МАФів, обладнаних реєстраторами розрахункових операцій, що підтверджується відповідними ЗЕД-звітами.

Будівельні матеріали (плити ОСБ, цвяхи, само різи тощо) використовувалися для підтримання торгівельних точок в належному технічному стані, для виготовлення поличок для розміщення товару, що підтверджується Довідкою про вартість робіт, відомістю ресурсів необхідних для виконання ремонтних робіт, актом списання, які наявні в матеріалах справи.

На дату укладання договорів поставок та послуг ТОВ «ТВС Енергостандарт», ТОВ «Дельта плюс Юг», ТОВ «Інвестком-капітал», ТОВ «Логістична лінія», ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс» мали статус платників податку на додану вартість, відповідно до інформації з офіційного серверу ДПС України.

В свою чергу, відповідачем не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами - ТОВ «ТВС Енергостандарт», ТОВ «Дельта плюс Юг», ТОВ «Інвестком-капітал», ТОВ «Логістична лінія», ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс», недійсними у судовому порядку, як і не обґрунтовано своєї позиції, в чому саме полягає порушення публічного порядку сторонами у ході укладення та виконання спірних правочинів.

Також, жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у ТОВ «ТВС Енергостандарт», ТОВ «Дельта плюс Юг», ТОВ «Інвестком-капітал», ТОВ «Логістична лінія», ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс» матеріальних ресурсів відповідачем суду не надано, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що правочини, укладені позивачем із зазначеними вище контрагентами, відповідають нормам чинного законодавства України, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення дослідженої судом господарської діяльності позивача із вказаними підприємствами, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Щодо рішення відповідача про сплату позивачем податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Згідно з вимогами п. 177.9. ст.. 177 Податкового Кодексу України, оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем, який обрав іншу систему оподаткування доходів від провадження господарської діяльності, здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом.

Платники податку на прибуток підприємств, об'єкта, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються розділом ІІІ Податкового кодексу України.

В силу статті 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено під час судового розгляду судом першої інстанції, кошти сплачені позивачем ТОВ «ТВС Енергостандарт», ТОВ «Дельта плюс Юг», ТОВ «Інвестком-капітал», ТОВ «Логістична лінія», ПП «Агропродовольчий будівельний сервіс» в оплату за отриманий товар та надані роботи (послуги), є пов'язаними з основною діяльністю позивача, а витрати підтверджуються документально.

Фактів порушення позивачем обмежень, установлених статтею 177 Податкового кодексу України, податковим органом суду не наведено і не встановлено.

За таких обставин, висновки податкового органу про неправомірне формування позивачем валових витрат є безпідставними.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність формування позивачем валових витрат по взаємовідносинах з вказаними контрагентами, а тому підстави для нарахування податку з доходу фізичних осіб у відповідача були відсутні.

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В свою чергу, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, а отже, не підлягають задоволенню.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.