Ухвала

від 29.10.2015 по справі 916/4370/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

"29" жовтня 2015 р. № 916/4370/15

Суддя Н.Д. Петренко, розглянувши заяву за вх.№4598/15 від 28.10.2015р.

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю фірми „КОМПЛЕКС-М”;

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС” в особі філії „Інфоксводоканал”;

про скасування розрахунку та визнання дій щодо складання розрахунку протиправними

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „КОМПЛЕКС-М” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС” в особі філії „Інфоксводоканал” про скасування розрахунку наднормативного скидання стічних вод по ТОВ фірмі „КОМПЛЕКС-М” зроблений ТОВ „ІНФОКС” в особі філії „Інфоксводоканал” та визнання дій ТОВ „ІНФОКС” в особі філії „Інфоксводоканал” щодо скаладанню розрахунку наднормативного скидання стічних вод ТОВ фірми „КОМПЛЕКС-М” від 30.09.2015р. – протиправними.

Статтею 124 Конституції України юрисдикція судів при здійснені правосуддя поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі; водночас, виконуючи статтю 19 Конституції України, суд зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності, та вимоги ст.ст. 1, 41, 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам ст. 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Підвідомчість – це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції; для вирішення питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір – господарським, слід виходити з визначення, наведеного у статті 3 Господарського кодексу України.

Під господарською діяльністю у ГПК України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Юридичним актом є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів.

Оспорюваний розрахунок не є правочином, оскільки не створює, змінює або припиняє зобов'язання.

Розрахунок є доказом, а не окремим предметом спору.

Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.

Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, складання розрахунку, оскільки такий акт підтверджує наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову.

З огляду на те, що розрахунок наднормативного скидання стічних вод ТОВ фірми „КОМПЛЕКС-М” від 30.09.2015р., не носить характеру акту в розумінні статті 12 ГПК України, зазначений спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.62 Господарського-процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Пунктом 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, який має право відмовити у її прийнятті у випадках, передбачених статтею 62 ГПК. Перелік підстав відмови в прийнятті позовної заяви, встановлений частиною першою цієї статті, є вичерпним. ГПК не передбачає права судді на таку відмову з тих мотивів, що позов поданий до підприємства або організації, які не є належними відповідачами з такого спору: якщо ці обставини виявлено в процесі розгляду справи, позов задоволенню не підлягає. На підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо спір непідвідомчий господарському суду, зокрема, коли його вирішення законодавством України віднесено до компетенції іншого органу або заява взагалі не підлягає розглядові в судовому порядку (наприклад, про визнання недійсним листа, накладної, акта експертизи тощо).

Враховуючи викладене, у прийнятті позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю фірми „КОМПЛЕКС-М” слід відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви. Таким чином, судовий збір у сумі 1218,00грн., сплачений за платіжним дорученням №285 від 28.10.2015р., підлягає поверненню.

Керуючись п.1 ч.1 ст.62, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд, -

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю фірми „КОМПЛЕКС-М” до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС” в особі філії „Інфоксводоканал” про скасування розрахунку та визнання дій щодо складання розрахунку протиправними – відмовити.

2. Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 38016923) повернути товариству з обмеженою відповідальністю фірми „КОМПЛЕКС-М” (65074, м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 33а, код ЄДРПОУ 13877733) з державного бюджету судовий збір у сумі 1218/одна тисяча двісті вісімнадцять/грн., сплачений згідно платіжного доручення №285 від 28.10.2015р.

Додаток на 22 аркушах.

Суддя Н.Д. Петренко