Рішення

від 30.10.2015 по справі 903/903/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 жовтня 2015 р. Справа № 903/903/15 за позовом малого приватного підприємства "Медіа", м. Луцьк

до приватного акціонерного товариства "Волинська обласна друкарня" корпоративне підприємство ДАК"Укрвидавполіграфія", м. Луцьк

про стягнення 6500 грн.

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Хомич О.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - головний бухгалтер (дов. №38/08 від 31.08.2015р.), ОСОБА_2 - начальник відділу телекомунікацій (дов. №38/08 від 31.08.2015р.),

від відповідача: ОСОБА_3 (дов. б/н від 23.09.2015р.)

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 6500 грн. заборгованості за надані поліграфічні послуги.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем зобов'язань щодо повного та своєчасного розрахунку за надані поліграфічні послуги.

Ухвалою суду від 17.08.2015р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.09.2015р., зобов'язано відповідача подати суду письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження; довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; належним чином завірену копію Статуту приватного акціонерного товариства "Волинська обласна друкарня" корпоративне підприємство ДАК"Укрвидавполіграфія".

01.09.2015р. представником відповідача через канцелярію суду подано письмові пояснення б/н від 01.09.2015р., в яких він просить до заявлених МПП В«МедіаВ» позовних вимог до ПрАТ В«Волинська обласна друкарняВ» КП ДАК В«УкрвидавполіграфіяВ» про стягнення 6 500, 00 грн. боргу застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволенні позову у зв'язку з їх спливом, посилаючись на таке:

- договірні правовідносини між МПП В«МедіаВ» та ПрАТ В«Волинська обласна друкарняВ» почали своє існування ще у 2009 році. Із доданого позивачем до позовної заяви акту звірки взаєморозрахунків вбачається, що заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача, виникла ще у 2010 році за послуги, надані з 30.08.2010р. по 20.10.2010р.

В судовому засіданні 02.09.2015р. представники позивача позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.09.2015р. позовні вимоги заперечила з підстав, викладених в письмових поясненнях б/н від 01.09.2015р.

У зв'язку із необхідністю витребування додаткових пояснень та доказів, необхідністю проведення між сторонами звірки взаємних розрахунків розгляд справи ухвалою суду від 02.09.2015р. було відкладено на 23.09.2015р.

На виконання вимог суду 21.09.2015р. позивач через канцелярію суду подав розрахунок заборгованості наростаючим підсумком, докази на підтвердження фактів надання послуг / передачі товарів за період до 01.06.2013р., акт звірки розрахунків за надані послуги / передані товари.

У зв'язку з необхідністю витребування додаткових пояснень розгляд справи ухвалою від 23.09.2015р. було відкладено на 07.10.2015р.; зобов'язано позивача подати суду письмові пояснення по справі з врахуванням заперечень відповідача на позов, викладених у поясненнях б/н від 01.09.2015р.; письмові пояснення про те, за які саме послуги, надані позивачем, виникла заборгованість відповідача в розмірі 6500 грн.; в якому році ці послуги надавались; навести акти із зазначенням номерів, дат, сум, на підставі яких надавались ці послуги; письмові пояснення щодо пропуску позивачем строку позовної давності для стягнення заборгованості в розмірі 6500 грн.; зобов'язано відповідача подати суду копію акту про списання заборгованості від 30.01.2014р.

05.10.2015р. позивач через канцелярію на вимогу ухвали суду від 23.09.2015р. подав письмові пояснення про те, за які саме послуги, надані позивачем, виникла заборгованість відповідача в розмірі 6500 грн., в якому році ці послуги надавались, акти із зазначенням номерів, дат, сум, на підставі яких надавались ці послуги; письмові пояснення по справі з врахуванням заперечень відповідача на позов, викладених у поясненнях б/н від 01.09.2015р.; письмові пояснення щодо пропуску позивачем строку позовної давності для стягнення заборгованості в розмірі 6500 грн.

05.10.2015р. представник відповідача через канцелярію суду подала клопотання про приєднання до матеріалів справи копії акту про списання заборгованості ПрАТ "Волинська обласна друкарня" перед МПП Медіа, бухгалтерську довідку №1 від 22.09.2015р. про банківські розрахунки із МПП Медіа за отримані послуги за період з 01.01.2010р. по 31.12.2014р.

У зв'язку із необхідністю призначення між сторонами звірки розрахунків за послуги, надані за період з 01.01.2010р. по 31.12.2014р., ухвалою суду від 07.10.2015р. розгляд справи було відкладено на 28.10.2015р.

В судовому засіданні 28.10.2015р. представники позивача на виконання вимог суду подали акт звірки розрахунків за період з0101.2010р. по 01.01.2015р.

Для подачі відповідачем реєстру платіжних доручень, якими оплачувались послуги, надані у 2010 році, в судовому засіданні було оголошено перерву з 28.10.2015р. по 30.10.2015р.

На виконання вимог суду 30.10.2015р. позивач подав письмові пояснення №45/10 від 29.10.2015р., відповідач - реєстр оплат заборгованості за 2010 рік.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

в с т а н о в и в:

між сторонами у справі впродовж 2010 - 2013 років існували правовідносини, пов'язані із наданням позивачем за замовленням відповідача поліграфічних послуг та обслуговуванням комп'ютерної техніки.

Згідно з поясненнями представників позивача станом на 01.10.2015 року на балансі приватного підприємства «Медіа» рахується дебіторська заборгованість ПрАТ "Волинська обласна друкарня" в розмірі 6500 грн. за послуги, надані у 2010 році (письмові пояснення №42/10 від 05.10.2015р. (а.с. 183-185, т.2).

Як пояснювали представники позивача, ця заборгованість виникла за послуги, надані на підставі актів №129628 від 22.07.2010р., №129813 від 03.08.2010р., №130075 від 19.08.2010р., №130212 від 30.08.2010р., №130213 від 30.08.2010р., №130273 від 01.09.2010р., №130501 від 15.09.2010р., №130627 від 22.09.2010р., №130681 від 27.09.2010р., №130682 від 27.09.2010р., №130755 від 30.09.2010р.

На підставі цих актів позивач надав відповідачу послуг на загальну суму 6641,94 грн.

Доказів, які б свідчили про те, що послуги надавались на підставі письмових договорів, сторони суду не подали.

В процесі розгляду справи представники позивача пояснювали, що в рахунок оплати послуг, наданих за цей період, приватне підприємство «Медіа» частково віднесло оплату, проведену відповідачем 03.07.2013р. на підставі платіжного доручення №602 від 03.07.2013р. (а.с.173, т.2).

Із суми коштів в розмірі 1500 грн. позивач 321,68 грн. відніс в рахунок оплати послуг за актом № 128907 від 08.06.2010р. на суму 321,68 грн., 792 грн. - в рахунок оплати послуг за актом №129627 від 22.07.2010р. на суму 792 грн. (ці акти не є предметом позовних вимог) і 141,94 грн. - в рахунок оплати послуг за актом №129628 від 22.07.2010р. (цей акт є предметом позовних вимог).

З огляду на викладене, позивачем виведено заборгованість в розмірі 6500 грн.

Листом-вимогою №25/12 від 25.12.2014р. позивач просив відповідача перерахувати 6500 грн. заборгованості (а.с. 81, т.1)

Лист-вимогу №25/12 від 25.12.2014р. секретар відповідача отримала на руки 25.12.2014р., про що свідчить її напис на листі.

Однак, відповідач добровільно заборгованості не перерахував, що спричинило звернення позивача з позовом до суду.

В процесі розгляду справи представники відповідача наявності заборгованості за 2010 рік в розмірі 6500 грн. не заперечували, проте пояснювали, що 30.01.2014р. комісією в складі: головного бухгалтера ОСОБА_4, заступника голови правління з виробництва ОСОБА_5, заступника ОСОБА_6, заборгованість ПП «Медіа» перед ПрАТ "Волинська обласна друкарня" в розмірі 6500 грн. за послуги, надані позивачу в 2010 році, була списана в зв'язку з закінченням строку позовної давності.

Також судом було встановлено, що за бухгалтерським обліком відповідача не рахується заборгованість за актами від 22.07.2015р., 03.08.2015р., а за актом від 19.09.2015р. рахується заборгованість в розмірі 333,06 грн.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 6500 грн. заборгованості підлягає до задоволення з огляду на таке.

У відповідності із ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Досліджені судом документи, подані сторонами, дозволяють дійти висновку про те, що між сторонами склалися правовідносини з надання послуг.

У відповідності із ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Строку оплати послуг, заборгованість за якими є предметом позовних вимог, узгоджено не було, оскільки письмового договору про надання послуг сторони не укладали.

Не зазначається про строк оплати послуг і в актах про надання послуг, підписаних сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки в даному випадку строку оплати наданих послуг встановлено не було, то за змістом ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України відповідач повинен був оплатити вартість послуг у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги позивачем.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в абзаці 2 п.1.7. постанови № 14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу.

Враховуючи отримання листа-вимоги №25/12 від 25.12.2014р. секретарем відповідача на руки 25.12.2014р., відповідач повинен був оплатити вартість послуг у строк до 01.01.2015р. включно.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу - три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відтак, перебіг позовної давності для стягнення заборгованості в розмірі 6500 грн. розпочався 02.01.2015 року, коли позивач довідався про неоплату відповідачем наданих послуг, і, враховуючи приписи ст.257 Цивільного кодексу України, не сплив станом на час розгляду справи.

З огляду на викладене, судом не приймаються до уваги доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності для стягнення спірної суми заборгованості.

Також в процесі розгляду справи судом було встановлено розбіжності в зарахуванні сторонами оплат за наданими послугами. Ці розбіжності зумовлені тим, що, перераховуючи кошти, відповідач в рядку «Призначення платежу», конкретно не вказував, за які саме послуги він платить. Це давало право позивачу, який отримував кошти, де не було зазначено конкретного призначення платежу, відносити їх в рахунок оплати послуг на власний розсуд.

Однак, та обставина, що у сторін по справі за бухгалтерським обліком не співпадають акти, за якими рахується заборгованість, не має істотного значення та не може бути підставою для відмови в позові.

Істотне юридичне значення має те, що за бухгалтерським обліком позивача рахується, а у відповідача - рахувалася (до її списання) заборгованість в розмірі 6500 грн., що це заборгованість саме за послуги, надані у 2010 році.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач надсилав відповідачу вимоги про оплату і у 2011 році, то оглядом копії листа №3 від 02.02.2011р. (а.с.192, т.2) встановлено, що позивач просив відповідача перерахувати 7346,70 грн., але за виконані роботи і відвантажений товар за період з 01.01.2010р. по 31.03.2010р., а не за спірний період.

В позовній заяві позивач просить також покласти на відповідача понесені витрати на правову допомогу.

Відповідно до розділу VІ Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом і дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.6.3. постанови №7 від 21.02.2013 року В«Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 5 ст.49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного документа або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його права на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до п.1 статті 1, статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні, зокрема: адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Однак, до позовної заяви позивачем додано лише акт виконаних робіт від 14.07.2015р., підписаний адвокатом ОСОБА_7 та клієнтом - МПП «Медіа», відповідно до п. 2 якого клієнт сплатив адвокату 400 грн. за правову допомогу.

У зв'язку з неподанням зазначених у п.6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року документів, у господарського суду відсутні правові підстави для покладення на відповідача понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката.

У зв'язку із задоволенням позову на відповідача відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1827 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 599, 655, 692, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного акціонерного товариства "Волинська обласна друкарня" корпоративне підприємство ДАК"Укрвидавполіграфія" (43010, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Волі, будинок 27, код ЄДРПОУ 02465973) на користь малого приватного підприємства "Медіа" (43024, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 13362621) 6500 грн. заборгованості, 1827 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

4. У стягненні 400 грн. витрат на оплату послуг адвоката відмовити.

У відповідності із ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.

Повне рішення складено: 30.10.2015р.

Суддя І. О. Якушева