ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
27.10.15 Справа № 904/7304/15
до Криворізької міської ради Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління земельних ресурсів виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг
про укладання договору оренди земельної ділянки
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №53-02/10 від 31 жовтня 2014 року, представник
Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 7/29-1120 від 30 грудня 2014 року, спеціаліст 1 категорії відділу претензійно-позовної роботи юридичного управління
Від третьої особи: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить викласти розділ 7 договору оренди земельної ділянки для розміщення шахтомонтажного управління, яка знаходиться на вул. Юнацька,1 у Саксаганському районі м. Кривого Рогу, в редакції позивача:
"Річна орендна плата з 1 січня 2016 року вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря відповідно до Податкового кодексу України у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки на підставі витягу з технічної документації (або довідки) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаний управлінням Держземагентства у Криворізькому районі Дніпропетровської області, та рішення міської ради від 24.06.2015 №3727 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста ОСОБА_3".
Плата вноситься "Орендарем" на рахунок Управління Державної казначейської служби України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області № 332 178 127 00024 у банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38032510".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що умови розділу 7 договору оренди земельної ділянки в частині встановлення орендної плати у 2015 році на базі земельного податку не відповідають положенням чинного законодавства. Під час укладення договору оренди земельної ділянки для розміщення шахтомонтажного управління, яка знаходиться на вул. Юнацька,1 у Саксаганському районі м. Кривого Рогу між сторонами виникли розбіжності стосовно умов розділу 7 договору оренди земельної ділянки. У зв'язку з відсутністю з 01.01.2014 року нормативної грошової оцінки земель на території міста ОСОБА_3 Ріг, яка необхідна для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, визначення орендної плати в місті ОСОБА_3 Ріг в 2015 році є неможливим.
Відповідач вважає вимоги ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" щодо внесення змін до п. 7 договору оренди земельної ділянки в редакції Криворізької міської ради безпідставними та такими, що не відповідають Податковому кодексу України та рішенню міської ради від 25.06.2014 року №2778 "Про внесення змін до рішення міської ради від 26.06.2013 №2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу".
Управління земельних ресурсів виконкому Криворізької міської ради у судове засідання не з'явилось, відзиву на позов не наддало, про день, час, місце розгляду справи повідомлено належним чином (рекомендоване повідомлення №4994528975208 про вручення поштового відправлення (ухвали господарського суду) міститься в матеріалах справи, а.с.78).
Розгляд справи був відкладений з 15.09.2015 на 13.10.2015.
У судовому засіданні 13.10.2015 термін розгляду справи продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладений на 27.10.2015.
У судовому засіданні 27.10.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
Криворізькою міською радою 29.04.2015 прийнято рішення №3601 про надання публічному акціонерному товариству "Криворізький залізорудний комбінат" в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення за цільовим призначенням - землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов'язані з користуванням надрами (код 11.01) площею 1,8943га в Саксаганському районі м. Кривого Рогу для розміщення шахтомонтажного управління, яке знаходиться по вул. Юнацькій,1 у Саксаганському районі м. Кривого Рогу.
25 червня 2015 представником публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" одержано у Криворізькій міській раді Дніпропетровської області проект Договору оренди земельної ділянки (надалі - проект Договору), відповідно до пунктів 1,2 якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 29.04.2015 № 3601 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення шахтомонтажного управління, яке знаходиться по вул. Юнацькій,1 у Саксаганському районі м. Кривого Рогу, площею 1,8943га.
Відповідно до пункту 7 проекту Договору річна орендна плата з 01 січня 2015 року вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, з урахуванням рішення міської ради від 26.06.2013 №2088 "Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу" зі змінами та відповідно до розрахунку наданого до договору оренду земельної ділянки.
Орендна плата починаючи з 1 січня 2016 року вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності "Орендаря" у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки на підставі витягу з технічної документації (або довідки) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаний управлінням Держземагентства у Криворізькому районі Дніпропетровської області, та рішення міської ради від 24.06.2015 №3727 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста ОСОБА_3".
Плата вноситься "Орендарем" на рахунок Управління Державної казначейської служби України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області № 332 178 127 00024 у банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38032510".
Договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у "Орендодавця" Криворізької міської ради, другий - у "Орендаря" Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", третій - у Відділі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області.
Невід'ємними частинами договору є:
- рішення міської ради від 29.04.2015 №3601;
- акт приймання передачі земельної ділянки.
Згідно з пунктом 45 проекту Договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди, яке поширюється на зазначену земельну ділянку.
08.07.2015 позивач звернувся до відповідача з листом, вих. №5314/1837 від 08.07.2015, з доданим до нього проектом договору оренди земельної ділянки з протоколом розбіжностей.
У Протоколі розбіжностей позивачем було запропоновано викласти пункт 7 проекту Договору в наступній редакції:
"Річна орендна плата з 1 січня 2016 року вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря відповідно до Податкового кодексу України у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки на підставі витягу з технічної документації (або довідки) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаний управлінням Держземагентства у Криворізькому районі Дніпропетровської області, та рішення міської ради від 24.06.2015 №3727 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста ОСОБА_3".
Плата вноситься "Орендарем" на рахунок Управління Державної казначейської служби України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області № 332 178 127 00024 у банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38032510".
Криворізька міська рада не погоджується з наданим позивачем протоколом розбіжностей до вказаного проекту договору оренди земельної ділянки та направила на адресу позивача примірники договорів оренди у редакції міської ради для їх погодження та реєстрації права оренди у встановленому чинним законодавством порядку.
Недосягнення між сторонами договору згоди щодо розміру орендної плати, яка є суттєвою умовою договору, і є причиною спору.
Відповідно до частин 1-3 статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства; господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов; істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода; при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно зі статтею 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Водночас, земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до статей 13, 19 Конституції України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтями 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішення. Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
За статтею 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі це - засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Порядок укладення договору оренди земельної ділянки визначено статтею 16 зазначеного Закону, а частиною 2 статті 14 Закону передбачено затвердження Кабінетом Міністрів України типової форми договору оренди землі.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за несплату.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюються з урахуванням індексу інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до частини 1 пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України та частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель", для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").
Отже, законодавець чітко визначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності.
Земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пункт 14.1.72 статті 14 Податкового кодексу України), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пункт 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України).
Отже, земельний податок і орендна плата за своєю правовою природою є різними видами платежів, які мають різний порядок обчислення та нарахування, при цьому основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 08.04.2015 року у справі № 916/2439/14, що є обов'язковим для застосування господарським судом відповідно до ст. 111 28 Господарського процесуального кодексу України.
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції станом на день прийняття оскаржуваного рішення) визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України регламентовано, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Відповідно до підпунктів 288.1, 288.2 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки; платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Згідно з підпунктами 288.5.1, 288.5.2 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції Законів України №1166 від 27.03.2014 року та №71-VІІІ від 28.12.2014 року) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Зі змісту наведених вище положень вбачається, що для визначення розміру орендної плати за землю, використовується виключно нормативна грошова оцінка земельних ділянок (підпункт 289.1. статті 289 Податкового кодексу України).
За викладених обставин, господарський суд вважає, що запропонований позивачем порядок формування розміру орендної плати, беручи за основу земельний податок, що встановлюється Податковим кодексом України, з урахуванням рішення міської ради від 26.06.2013 року № 2088 "Про ставки податку на земельні ділянки на території м. Кривого Рогу" (зі змінами) не відповідає чинному законодавству.
При цьому, суд враховує, що відсутність на 2015 рік нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (з матеріалів справи вбачається визнання не чинним постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 рішення Криворізької міської ради № 3884 від 14.05.2010 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_3") не є підставою для застосування іншого механізму формування розміру орендної плати, ніж визначений вищенаведеними нормами чинного законодавства та передбачає сплату орендної плати в розмірі, що не відповідає чинним приписам Податкового кодексу України.
Також слід зазначити, що умови проекту Договору щодо розміру орендної плати (п. 7), які запропоновані відповідачем, не відповідають вимогам чинного законодавства.
Так, з набуттям чинності Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VІІІ (з 01.01.2015) ст.ст. 275, 276 Податкового кодексу України було виключено, а отже, на час виникнення між сторонами спору щодо умов договору та на день прийняття рішення господарським судом Податковий кодекс України не містив норм, які-б встановлювали ставки податку на землю, нормативну грошову оцінку якої не проведено, а також встановлювали розмір орендної плати за землю у трикратному розмірі земельного податку .
Порядок визначення розміру орендної плати за землю державної та комунальної власності встановлюється виключно Податковим кодексом України, а умови п. 7 проекту Договору, які запропоновані, як позивачем, так і відповідачем не відповідають його вимогам.
У даному випадку, запропоновані позивачем у протоколі розбіжностей спірні умови договору не можуть вважатися автоматично прийнятими, а договір не може вважатися укладеним у зв'язку із не погодженням сторонами його істотної умови, що також вбачається і з поведінки сторін, а саме не підписанням відповідачем протоколу розбіжностей до договору та зверненням позивачем з даним позовом до суду.
Враховуючи, що господарський суд не наділений компетенцією визначення умов господарського договору на власний розсуд, не відповідність п. 7 проекту Договору в редакції як позивача, так і відповідача, вимогам чинного законодавства України, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати віднести на позивача.
Суддя Н.М.Євстигнеєва
Повне рішення складено, - 30.10.2015
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 27.10.2015 |
Оприлюднено | 04.11.2015 |
Номер документу | 52953416 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Євстигнеєва Надія Михайлівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Євстигнеєва Надія Михайлівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Євстигнеєва Надія Михайлівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Євстигнеєва Надія Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні