Рішення

від 27.10.2015 по справі 908/5015/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/114/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2015 Справа № 908/5015/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТОРГОВИЙ БУДИНОК В«ПІВДЕНЬСХІДЕНЕРГОСЕРВІСВ» (юридична адреса: 86430, м. Єнакієве Донецької області, вул. Тіунова, буд. 105; поштова адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, а/с 4744)

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«ТЕХЕНЕРГОСНАБВ» (юридична адреса: 69089, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, буд.18; поштова адреса: 69089, м. Запоріжжя, а/с 5588 )

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача : не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«ТОРГОВИЙ БУДИНОК В«ПІВДЕНЬСХІДЕНЕРГОСЕРВІСВ» , м. Єнакієве Донецької області звернулося в господарський суд Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«ТЕХЕНЕРГОСНАБВ» , м. Запоріжжя заборгованості за договором № 005-02/14 від 12.03.2014 р. у розмірі 559898,78 грн., з яких: 332532, 34 грн. - сума основного боргу, 15381,69 грн. - сума 3 % річних, 211984, 75 грн. - сума втрат від інфляції.

Обґрунтовуючи позов позивач посилався на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору № 005-02/14 від 12.03.2014 р. позивач, за видатковими накладними поставив відповідачу ОСОБА_1 на загальну суму 1066415,34 грн. Відповідач здійснив часткову оплату ОСОБА_1 на суму 733863,00 грн. Решта боргу в сумі 332532,34грн. залишилась несплаченою. За твердженням позивача, невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді передбачених ст.625 Цивільного кодексу України санкцій. Посилаючись на вищевикладене, на підставі ст.ст. 526, 530, 611, 612, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.09.2015 р. порушено провадження у справі № 908/5015/15, розгляд якої призначено на 22.09.2015 р.

Ухвалою суду від 22.09.2015 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 27.10.2015 р.

Представник позивача до судового засідання 27.10.2015 р. не з'явився, натомість, на виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 22.09.2015р., надіслав детальний розрахунок інфляційних втрат, згідно якого, загальна сума втрат від інфляції складає 210277,59 грн.

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалах від 10.09.2015 р. та від 22.09.2015 р., щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав; процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався; про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвали господарського суду від 10.09.2015 р. та від 22.09.2015 р. були направлені судом на адресу місцезнаходження відповідача: 69089, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, буд. 18, яка співпадає із місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також на поштову адресу відповідача, визначену у позовній заяві: 69089, м.Запоріжжя, а/с 5588.

Ухвали суду від 10.09.2015 р. та від 22.09.2015 р., до суду, через неотримання їх адресатом (відповідачем), не повертались.

У відповідності до вимог Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-06/2052/14 В«Про внесення змін і доповнень до Інформаційного листа ВГСУ від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 В«Про Закон України В«Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням АТОВ» , ухвала суду від 10.09.2015 р. (з інформацією про час та місце судового розгляду справи) була розміщена на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб - порталу В«Судова влада в УкраїніВ» в мережі Інтернет, доказом чого є Витяг з веб-сторінки офіційного сайта.

За таких обставин позивач та відповідач є повідомленими належним чином про час і місце судового розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

В судовому засіданні 27.10.2015 р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 12.03.2014 р. між позивачем (Постачальником) та відповідачем (Замовником) було укладено договір № 005-02/14 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався передати у власність Замовника металопродукцію, а Замовник зобов'язався прийняти і оплатити її вартість.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що найменування, кількість та ціна ОСОБА_1 визначаються Сторонами в Специфікаціях, які складають невід'ємну частину Договору.

Згідно пункту 3.1 Договору ціни на ОСОБА_1 встановлюються в Специфікаціях на кожну партію ОСОБА_1.

Приймання ОСОБА_1 здійснюється Замовником згідно накладної (п. 5.2 Договору).

Згідно пункту 6.1. Договору розрахунки здійснюються у безготівковому порядку шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника 70% передоплати на підставі виставленого Постачальником рахунку на передоплату. Оплата решти суми здійснюється по факту виготовлення, згідно рахунку-фактури, на протязі трьох банківських днів після повідомлення про готовність ОСОБА_1, якщо інше не обумовлено в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Як встановлено судом, протягом дії Договору сторонами було підписано Специфікації: від 12.03.2014 р. на суму 555456,54 грн. (порядок розрахунків: 30% передоплати, 50% проміжний платіж, 20% по факту відвантаження на протязі 15 календарних днів) та від 18.03.2014 р. на суму 510958,80 грн. (порядок розрахунків: 50% передоплати, 20% проміжний платіж - на протязі 10 днів після відвантаження, 30% по факту відвантаження на протязі 30 календарних днів).

Відповідно до вказаних вище Специфікацій, позивачем було поставлено відповідачу ОСОБА_1 на загальну суму 1066415,34 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 18 від 11.04.2014 р. на суму 255479,40 грн., № 19 від 11.04.2014 р. на суму 255479,40грн., № 20 від 16.04.2014 р. на суму 555456,54 грн.

ОСОБА_1 отримано уповноваженим представником відповідача за Довіреностями: № 18 від 11.04.2014 р., № 21 від 15.04.2014 р. (виданих на ім'я ОСОБА_2В.).

Поставка відповідачу ОСОБА_1 також підтверджується ТТН № Р18 від 11.04.2014р., № Р19 від 11.04.2014 р., № Р20 від 16.04.2014 р.

ТОВ В«ТД В«ТЕХЕНЕРГОСНАБВ» оплату отриманої ОСОБА_1 здійснило лише частково на загальну суму 733863,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками від 28.08.2015 р. та платіжними дорученнями: № 650 від 04.04.2014 р., № 656 від 14.04.2014 р., № 657 від 15.04.2014 р.

Решта боргу в сумі 332532,34 грн. залишилась несплаченою

Позовні вимоги про стягнення з ТОВ В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«ТЕХЕНЕРГОСНАБВ» заборгованості за договором № 005-02/14 від 12.03.2014 р. у розмірі 559898,78 грн., з яких: 332532, 34 грн. - сума основного боргу, 15381,69 грн. - сума 3 % річних, 211984, 75 грн. - сума втрат від інфляції, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт поставки, кількість та вартість переданої за Договором ОСОБА_1 на загальну суму 1066415,34 грн. підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними, ТТН, які підписані уповноваженими представниками сторін.

ОСОБА_1 отримано уповноваженою особою відповідача. В матеріалах справи містяться відповідні Довіреності на отримання ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами пункту 6.1. Договору розрахунки здійснюються у безготівковому порядку шляхом перерахування на поточний рахунок Постачальника 70% передоплати на підставі виставленого Постачальником рахунку на передоплату. Оплата решти суми здійснюється по факту виготовлення, згідно рахунку-фактури, на протязі трьох банківських днів після повідомлення про готовність ОСОБА_1, якщо інше не обумовлено в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору.

В даному випадку, згідно підписаних Сторонами: Специфікації від 12.03.2014 р. на суму 555456,54 грн. встановлено такий порядок розрахунків: 30% передоплати, 50% проміжний платіж, 20% по факту відвантаження на протязі 15 календарних днів та Специфікації від 18.03.2014 р. на суму 510958,80 грн. встановлено такий порядок розрахунків: 50% передоплати, 20% проміжний платіж - на протязі 10 днів після відвантаження, 30% по факту відвантаження на протязі 30 календарних днів.

Станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду, строк оплати за ОСОБА_1 - наступив.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманої ОСОБА_1, всупереч умов Договору та вимог закону, належним чином не виконав.

Згідно долучених до матеріалів справи банківських виписок та платіжних доручень, відповідач за отриману ОСОБА_1 розрахувався лише частково - в сумі 733863,00 грн. Зокрема, відповідачем були здійснені наступні платежі: 31.03.2014 р. на суму 200000,00грн., 04.04.2014 р. на суму 218488,00 грн., 14.04.2014 р. на суму 87395,00 грн., 15.04.2014 р. на суму 178000,00 грн., 10.04.2015 р. на суму 20000,00 грн., 10.04.2015 р. на суму 10000,00 грн., 30.04.2015р. на суму 10000,00 грн., 12.05.2015 р. на суму 10000,00 грн.

Решта боргу в сумі 332532,34 грн., залишилась несплаченою.

Наявність заборгованості в розмірі 332532,34 грн. відповідачем не спростовано, доказів її сплати, до суду не надано.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати отриманої ОСОБА_1, та вищезазначені приписи норм чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 332532,34 грн., а тому задовольняє її у повному обсязі.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього 3% річних (за період з 16.04.2014 р. по 01.09.2015 р.) в сумі 15381,69 грн. та втрат від інфляції (за період з квітня 2014 р. по липень 2015 р.) в сумі 211984,75 грн., заявлені позивачем обґрунтовано, а тому задовольняються у заявленому позивачем розмірі.

Враховуючи, що заяви про зменшення розміру позовної вимоги про стягнення втрат від інфляції до суми 210277,59 грн., яка зазначена позивачем у наданому 08.10.2015р. до суду розрахунку втрат від інфляції від 05.10.2015 р., позивачем подано не було, тому при розрахунку втрат від інфляції, суд виходив із заявленої позивачем до стягнення суми 211984,75 грн. втрат від інфляції, зазначеної в позовній заяві.

Розрахунок 3% річних та втрат від інфляції (доданий саме до позовної заяви) перевірено судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та визнано вірним.

Отже, позов задовольняється у повному обсязі.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх договірних зобов'язань.

Згідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 8398,49 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ В«ТЕХЕНЕРГОСНАБВ» (юридична адреса: 69089, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, буд.18; поштова адреса: 69089, м. Запоріжжя, а/с 5588, код ЄДРПОУ 34407294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТОРГОВИЙ БУДИНОК В«ПІВДЕНЬСХІДЕНЕРГОСЕРВІСВ» (юридична адреса: 86430, м. Єнакієве Донецької області, вул. Тіунова, буд. 105; поштова адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, а/с 4744, код ЄДРПОУ 37007478) суму 332532 (триста тридцять дві тисячі п'ятсот тридцять дві) грн. 34 коп. основного боргу, суму 211984 (двісті одинадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 75 коп. втрат від інфляції, суму 15381 (п'ятнадцять тисяч триста вісімдесят одна) грн. 69 коп. трьох відсотків річних та суму 8398 (вісім тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 49 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 30.10.2015 р.

Суддя М.В. Мірошниченко