Рішення

від 29.10.2015 по справі 909/909/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 р. Справа № 909/909/15 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

вул. Армійська, 55, м.Харків, 61051;

до відповідача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Карпатські джерела",

Урочище Рудавка,1, с.Шевченкове, Долинський район,

Івано-Франківська область,77556;

про: повернення тари на загальну суму 110 606,08грн.,

за участю:

Від позивача: ОСОБА_3 - представник, (довіреність №1808 від 03.09.2015р.);

Від відповідача: ОСОБА_4 - представник, (довіреність б/н від 25.09.2015р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ФО-П ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про витребування у відповідача - ТОВ "Карпатські джерела" безпідставно набутого майна - пляшки, кришки, етикетки на загальну суму 110 606,08грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 22.09.15р., прийнято до розгляду заяву позивача б/н від 10.09.2015р. (вх№9859/15 від 18.09.15р.), про зміну предмету позову, а саме, позивач просить суд, зобов"язати відповідача повернути безпідставно набуте майно в натурі, а саме, пляшки, кришки та етикетки на загальну суму 110 606,08грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13.10.15р., прийнято до розгляду заяву б/н від 24.09.15р. (вх№15059/15 від 02.10.15р.), в якій позивач, позовні вимоги виклав в наступній редакції: "зобов"язати ТОВ "Карпатські джерела" повернути ФО-П ОСОБА_1 тару, а саме: пляшки 0,5 (скло) у кількості 60 112 штук за ціною 1,59грн. за одиницю на загальну суму 95 578,08грн.; кришки у кількості 60 112 штук за ціною 0,06грн. за одиницю на загальну суму 3 606,72грн.; етикетку у кількості 60 112 штук за ціною 0, 19 грн. за одиницю на загальну суму 11 421,28грн., а всього на загальну суму 110 606, 08грн.

В судовому засіданні, представник позивача, підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому, на:

- укладення між сторонами Договору на послуги розливу питної води №1 від 01.11.14р., на виконання умов якого, Замовник/позивач передав, а Постачальник/відповідач прийняв, по акту-прийому передачі, тару (пляшки, кришки, етикетки) на загальну суму 110 606, 08грн.;

- невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, зокрема п.п.3.1.,5.1.1. Договору, якими встановлено, що Постачальник зобов"язується передати Замовнику протягом 10 календарних днів з дати підписання Договору, партію бутильованої води у кількості 60 112 штук, вартістю 13 525,20грн. з ПДВ, у тарі переданій Замовником;

- звернення до відповідача з вимогою від 27.05.15р., про повернення тари або відшкодування її вартості - 110 606, 08грн., яка залишилась без належного реагування з боку відповідача;

- приписи ст. ст.509, 526, 626, 627, 901 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача, в судовому засіданні, позовні вимоги визнав в повному обсязі (відзив на позов вх№15725/15 від 13.10.15р.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, враховуючи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

Між ФО-П ОСОБА_1 (Замовник/ позивач) та ТОВ "Карпатські джерела" (Постачальник/позивач) укладено Договір на послуги розливу питної води №1 від 01.11.14р.

Згідно п.1.1. Договору, Постачальник приймає на себе зобов"язання постачати Замовнику питну дочищену газовану і негазовану воду у тару (пляшки, бутлі) Замовника, а Замовник зобов"язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Постачальник зобов"язується передати замовнику протягом 10 календарних днів з дати підписання Договору згідно акту прийому-передачі, який повинен бути підписаний уповноваженими представниками обох сторін, партію бутильованої води (п.5.1.1.Договору).

Додатком №1 до Договору, обумовлено найменування - вода 0,5 л (скло), кількість - 60 112 штук, ціна з ПДВ - 13 525,20грн.

Відповідно до п. 3.1.Договору, тара є Власністю Замовника, передана Постачальнику в тимчасове користування і підлягає поверненню.

Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин Замовник/позивач передав, а Постачальник/відповідач прийняв, тару, а саме: пляшки 0,5 (скло) у кількості 60 112 штук за ціною 1,59грн., вартістю 95 578,08грн.; кришки у кількості 60 112 штук за ціною 0,06грн., вартістю 3 606,72грн.; етикетки у кількості 60 112 штук за ціною 0, 19 грн., вартістю 11 421,28грн., всього на загальну суму 110 606, 08грн. Даний факт підтверджує належним чином оформлений, підписаний та скріплений печатками сторін Акт-прийому передачі (Додаток №1 до Договору №1 від 01.11.14р.).

Проте, як доведено перед судом позивачем та підтверджено відповідачем, останній в порушення п. 5.1.1.Договору, не здійснив передачу позивачу, протягом 10 календарних днів з дати підписання Договору, партію бутильованої води у кількості 60 112 штук, вартістю 13 525,20грн. з ПДВ, у тарі переданій Замовником.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогою від 27.05.15р. (а.с.18-20), про повернення тари або відшкодування її вартості - 110 606, 08грн. Однак, дана вимога залишилась без належного реагування з боку відповідача.

Станом на 29.10.15р., в матеріалах справи відсутні відомості про передачу позивачем відповідачу тари (пляшки, кришки, етикетки), обумовленої Договором №1 від 01.11.14р., на загальну суму 110 606, 08грн., а відтак, позивачем правомірно заявлено вимогу про її повернення.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

В силу приписів ст.ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

Згідно положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

В силу ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов"язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Розподіл обов"язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Таким чином, на основі вищесказаного, вимога позивача про зобов"язання відповідача повернути тару, а саме: пляшки 0,5 (скло) у кількості 60 112 штук за ціною 1,59грн. вартістю 95 578,08грн.; кришки у кількості 60 112 штук за ціною 0,06грн. вартістю 3 606,72грн.; етикетки у кількості 60 112 штук за ціною 0, 19 грн. вартістю 11 421,28грн., всього на загальну суму 110 606, 08грн., правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 612, 620, 626-629, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ФО-П ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Карпатські джерела" про повернення тари на загальну суму 110 606,08грн.

- задовольнити.

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Карпатські джерела", Урочище Рудавка,1, с.Шевченкове, Долинський район, Івано-Франківська область,77556 (ідентифікаційний код 34097930) повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, вул. Армійська, 55, м.Харків, 61051 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), тару : пляшки 0,5 (скло) у кількості 60 112 штук, за ціною 1,59грн., вартістю 95 578,08грн.; кришки у кількості 60 112 штук, за ціною 0,06грн., вартістю 3 606,72грн.; етикетки у кількості 60 112 штук, за ціною 0, 19грн., вартістю 11 421,28грн., всього на загальну суму 110 606, 08грн.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Карпатські джерела", Урочище Рудавка,1, с.Шевченкове, Долинський район, Івано-Франківська область,77556 (ідентифікаційний код 34097930) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, вул. Армійська, 55, м.Харків, 61051 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 2 212,12грн. (дві тисячі двісті дванадцять грн. 12 коп.) - судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.10.2015р.

Суддя С.Кобецька