Ухвала

від 27.10.2015 по справі 908/1018/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 2/15/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.10.2015 Справа № 908/1018/15-г

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Публічного акціонерного товариства В«Національна акціонерна компанія В«Нафтогаз УкраїниВ» на дії Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області у справі №908/1018/15-г

за позовом Публічного акціонерного товариства В«Національна акціонерна компанія В«Нафтогаз УкраїниВ» , м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«СЕНС 2010В» , с. Розівка, Донецька область,

про стягнення 5848,08 грн.,

за участю Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області, м. Краматорськ, Донецька область,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №14-167 від 11.06.2014р.;

від відповідача - не з'явився;

від ВДВС Шахтарського МУЮ Донецької області - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулось публічне акціонерне товариство В«Національна акціонерна компанія В«Нафтогаз УкраїниВ» зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області у справі №908/1018/15-г, в якій просить визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 31.08.2015 р. з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 21.04.2015 р. у справі № 908/1018/15-г; визнати незаконною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 31.08.2015 р. з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 21.04.2015 р. у справі № 908/1018/15-г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.09.2015р. прийнято скаргу до розгляду та призначено розгляд справи на 27.10.2015р.

16.10.2015р. позивачем (скаржником) подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У зв'язку з відпусткою судді Мойсеєнко Т.В., на підставі п. 28 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Запорізької області, 19.10.2015р. позивачу відправлено повідомлення про неможливість розгляду клопотання в порядку ст. 74-1 ГПК України до виходу судді Мойсеєнко Т.В. з відпустки.

Після виходу судді Мойсеєнко Т.В. з відпустки 22.10.2015 р. дане клопотання розглянуто судом та залишено без задоволення ухвалою суду від 22.10.2015 р.

В судовому засіданні 27.10.2015р. був присутній представник стягувача, за заявою якого фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Від ВДВС Шахтарського МУЮ Донецької області на адресу господарського суду Запорізької області 30.09.2015р. надійшли заперечення на скаргу, відповідно до яких ВДВС Шахтарського МУЮ Донецької області зі скаргою не згоден, просить відмовити в її задоволенні, оскільки здійснення виконавчих дій неможливо в зоні АТО. За місцезнаходженням боржника не функціонують державні органи і надсилання боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження неможливо. Також ВДВС просить провести судове засідання без участі його представника.

Боржник не надав відзиву на скаргу, не направив в судове засідання свого представника, не повідомив причин неявки.

Ухвала суду про призначення скарги до розгляду від 16.09.2015р. боржнику не надсилалась, оскільки Запорізька дирекція УДППЗ «Укрпошта» не приймає до пересилання поштові відправлення до м.Шахтарськ на підставі листа Запорізької дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 11.06.2015р. №04-16-730, про що судом складено акт від 17.09.2015р.

З метою повідомлення боржника про час і місце розгляду скарги ухвала від 16.09.2015 р. про призначення скарги до розгляду була розміщена до відома ТОВ «СЕНС 2010» на офіційному веб-порталі «Судова влада України», що підтверджується відповідним витягом з сайту.

Враховуючи викладене, суд вважає боржника таким, що належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду скарги по суті і розгляд скарги можливий без присутності представників боржника та органу ДВС.

Розглянувши матеріали справи та скарги, заслухавши пояснення представника стягувача, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.03.2015р. у справі №908/1018/15-г позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю В«СЕНС 2010В» (вул. Островського, буд. 27, с. Розівка, Шахтарський район, Донецька область, 86221, код ЄДРПОУ 36020807) на користь Публічного акціонерного товариства В«Національна акціонерна компанія В«Нафтогаз УкраїниВ» (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) пеню в розмірі 1312,34 грн. (одна тисяча триста дванадцять грн. 34 коп.), штраф у розмірі 4117,24 грн. (чотири тисячі сто сімнадцять грн. 24 коп.), 3% річних у розмірі 262,47 грн. (двісті шістдесят дві грн. 47 коп.), інфляційні втрати в розмірі 156,03 грн. (сто п'ятдесят шість грн. 03 коп.) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

21.04.2015р. на виконання рішення господарського суду видано відповідний наказ.

Даний наказ пред'явлений до виконання стягувачем 31.08.2015р. до відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області.

31.08.2015р. в.о. начальника ВДВС Шахтарського МУЮ Донецької області винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» з посиланням на Закони України «Про боротьбу з тероризмом», «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та розпорядження Кабінету міністрів України №1085-р від 07.11.2014р., оскільки неможливо проводити виконавчі дії в зоні АТО, у якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Дослідивши матеріали справи та оскаржувану постанову державного виконавця, господарський суд вважає дії державного виконавця неправомірними, а постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписом ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Згідно мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009р. №16-пр/2009 виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішенні суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно із ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»(заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17 травня 2005р. у справі «Чіжов проти України «(заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно з вимогами ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною першою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначений перелік підстав відмови у відкритті виконавчого провадження, а саме:

1. пропуск встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2. неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3. якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4. пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5. якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6. невідповідність виконавчого документа вимогам, передбачених статтею 18 цього Закону;

6-1. офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

7. якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8. наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження винесена на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» з посиланням на Закони України «Про боротьбу з тероризмом», «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та розпорядження Кабінету міністрів України №1085-р від 07.11.2014р., а також з посиланням на те, що боржник знаходиться на території проведення антитерористичних дій.

Проте п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» вимагає наявність обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження, які передбачені законом.

Посилання державного виконавця на Закони України «Про боротьбу з тероризмом», «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та розпорядження Кабінету міністрів України №1085-р, є помилковим, оскільки дані нормативні акти не регулюють відносини виконання судових рішень та не регулюють порядок здійснення виконавчих дій, а також не містять положень про те, що обставини, про які йдеться у цих нормативних актах, виключають здійснення виконавчого провадження.

Щодо посилань Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області на неможливість надсилання боржнику документів виконавчого провадження, то слід зазначити, що порядок направлення цих документів сторонам виконавчого провадження встановлений у ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження». За приписами цієї норми копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Разом з цим, за письмовою заявою учасників виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами. Державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку. Належним чином оформлена відмова сторін виконавчого провадження від одержання документів виконавчого провадження не є перешкодою для проведення подальших виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.

У п. 3.20. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5, також визначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами за адресами, зазначеними у виконавчому документі, або іншими адресами, про які стало відомо державному виконавцю, або зазначеними у письмовій заяві сторони виконавчого провадження, у тому числі шляхом факсимільного зв'язку або електронною поштою.

Отже вищенаведена стаття Закону та Інструкція передбачають такі способи направлення документів виконавчого провадження, як направлення супровідними листами простою кореспонденцією, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, особисте вручення документів виконавчого провадження виконавець може направити їх іншими засобами зв'язку, з підтвердженням відправлення. Крім того, відмова від отримання (тобто фактично не можливість вручення) документу виконавчого провадження належним чином оформлена, не перешкоджає проведенню подальших виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку (зокрема направлення запитів, розшук коштів та майна боржника тощо).

Враховуючи наведене, суд вважає, що у виконавчої служби не було правових підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Порядок та спосіб здійснення виконавчого провадження регулюються Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень.

Законом України «Про виконавче провадження» чітко визначені дії ДВС у випадку наявних обставин, які роблять неможливим виконання рішення суду з урахуванням певних випадків, зокрема ч. 1 ст. 35, ч. 1 ст. 36, п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Відтак, за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або за власною ініціативи на строк до десяти робочих днів (ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною першою статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

Державним виконавцем зазначені норми залишені без уваги та не виконані жодні дії з примусового виконання рішення господарського суду.

Згідно з вимогами ч. 1 абз. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За результатами дослідження судом матеріалів виконавчого провадження суд дійшов висновку, що державним виконавцем неправомірно винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Згідно з п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене, скарга стягувача на дії Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області у справі №908/1018/15-г підлягає задоволенню. Дії Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 31.08.2015р. з виконання наказу про примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від 21.04.2015р. у справі №908/1018/15-г слід визнати незаконними та визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 31.08.2015 р.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства В«Національна акціонерна компанія В«Нафтогаз УкраїниВ» на дії Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області у справі №908/1018/15- задовольнити.

Визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області з винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 31.08.2015р. з виконання наказу про примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від 21.04.2015р. у справі №908/1018/15-г.

Визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 31.08.2015р.

Суддя Т.В.Мойсеєнко