Рішення

від 28.10.2015 по справі 922/5494/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2015 р.Справа № 922/5494/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром", м. Харків до Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь", м. Харків, 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ про стягнення 74025,28 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №б/н від 23.07.2015р.;

відповідача - не з'явився;

3-я особа - не з'явилась

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальпром" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" основного боргу в розмірі 42000,00 грн., неустойки в сумі 10447,06 грн., інфляційних втрат в розмірі 20376,90 грн. та 3% річних в розмірі 1201,32 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов'язань за договором № 13/13/213-118 про створення (передачу) науково-технічної продукції від 14.10.2013 р.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 вересня 2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13 жовтня 2015 року о 11:30 годині. Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2015 року розгляд справи відкладено на 28 жовтня 2015 р. о 10:30 год.

Представник 3-ої особи в судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду надав супровідним листом (вх. №43345 від 27.10.2015р.) додаткові документи на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 28 вересня 2015 року, які судом долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву (вх.№43666 від 28.10.2015р.), в якому заперечує проти позовних вимог та просить суд розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності його представника, вважає за можливе його задовольнити, як таке, що не суперечить вимогам чинного законодавства, а також не порушує прав та охоронюваних законом інтересів учасників судового процесу.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову, зокрема посилаючись на те, що позивачем не доведено факт передачі відповідачу науково-технічної продукції (робочої документації), оскільки не надано до суду доказів надання відповідачу супровідних документів (накладної, лист), що передбачено п.3.1. договору № 13/13/213-118 про створення (передачу) науково-технічної продукції від 14.10.2013 р.

Представник позивача 28 жовтня 2015 року надав до суду письмові пояснення (вх. №43607) щодо розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат та в судовому засіданні також повідомив, що нарахування пені здійснено до 10 квітня 2015 року включно, крім того, нарахування інфляційних втрат та 3% річних здійснено до 22.09.2015р. включно. Також представник позивача в судовому засіданні підтримав позов та просив суд його задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві. Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, представник позивача повідомив, що документом про виконання робочої документації є акт здачі-приймання згідно п.3.2. договору, а не супровідні документи, зокрема накладна, як зазначає відповідач.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

14.10.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальпром" (позивач), як підрядчик та Державним підприємством "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (відповідач), як замовник було укладено договір № 13/13/213-118 про створення (передачу) науково-технічної продукції (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору замовник згідно гарантійного листа б / н від 03.06.2013 доручає і зобов'язується оплатити, а Підрядник приймає на себе виконання і передачу науково-технічної продукції (далі - робоча документація).

Згідно з п.1.2. Договору зміст, терміни і вартість виконання роботи визначається календарним планом робіт (Додаток № 2 до цього договору).

Вартість робіт, виконуваних за цим договором, відповідно до протоколу угоди про договірну ціну (Додаток 1) становить: 35000,00 грн., крім того, ПДВ 20% - 7000,00 грн. Всього з ПДВ - 42000,00 грн. (п.2.1. Договору).

Відповідно до п.2.2. Договору замовник оплачує 50% від суми Договору, зазначеної в п.2.1, в порядку передоплати (авансу), що становить 21000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 3500,00 грн.

Згідно з п.2.3. Договору оплата виконаних робіт здійснюється Замовником відповідно до календарного плану робіт (Додаток №2) протягом 5-ти банківських днів з дня отримання оплати від ПАТ "Дніпровський меткомбінат" (3-я особа) за відповідним актом виконаних робіт Замовника, який містить виконаний Підрядником обсяг робіт на підставі оформленого сторонами акту здачі-приймання робіт.

Відповідно до п. 3.1. договору, передача оформленої в установленому порядку науково-технічної продукції згідно календарного плану здійснюється супровідними документами позивача (накладна, лист). При цьому, пунктом 3.2. Договору передбачено, що документом про виконання науково-технічної продукції є акт здачі-приймання, направлений одночасно з виконаною науково-технічною продукцією.

На виконання умов договору, позивач направив листом за вих. №080914/05 від 08.09.2014 р., а відповідач 09.09.2014 р. отримав акт здачі-приймання науково-технічної продукції № 13/13 на загальну суму 42000,00 грн. та рахунок-фактуру №СТ-0000008 від 08.09.2014 р. на суму 42000 грн. (а.с. 40-42) з вимогою про його підписання та оплати з огляду на наявність інформації про підписання відповідного акту Генеральним Замовником ПАТ "Дніпровський Меткомбінат".

18.09.2014 р. листом за вих. № 1-22-8358 (а.с. 43) відповідач повідомив, що у зв'язку з наявністю поточної заборгованості ПАТ "Дніпровський Меткомбінат" перед відповідачем, останній не має можливості оформити акт та здійснити розрахунок з позивачем.

Таким чином, відповідач відмовив у підписанні та оплаті вищевказаного акту, не заявляючи будь-яких претензій чи зауважень до отриманої науково-технічної продукції, що свідчить про фактичне прийняття відповідачем продукції з виконанням усіх умов договору.

05.11.2014 р. позивачем повторно на адресу відповідача направлений акт здачі-приймання науково-технічної продукції № 13/13 на суму 42000,00 грн. з вимогою про його підписання в 5-ти денний строк з моменту отримання та оплати, який отримано відповідачем 13.11.2014 року (а.с. 45).

28.11.2014 р. листом за вих. № 1-22-10182 (а.с. 55) відповідач фактично відмовив у підписанні та оплаті вищевказаного акту здачі-приймання науково-технічної продукції в запропонований строк, не заявивши претензій чи зауважень до виконаної продукції.

Відповідно до п. 3.4. Договору при неотриманні Підрядником оформлених документів (Акт здачі-приймання, двосторонній Акт з переліком доопрацювань) в заявлений термін, продукція вважається прийнятою Замовником з виконанням всіх умов договору.

На підставі викладеного, позивач зазначає, що він повністю виконав зобов'язання за укладеним договором, однак відповідач ухиляється від підписання відповідного акту здачі-приймання науково-технічної продукції на підтвердження прийняття виконаної науково-технічної продукції на загальну суму 42000,00 грн., що і стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст.843 ЦК України).

За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

В частині 1 статті 854 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач 09.09.2014 р. отримав акт здачі-приймання науково-технічної продукції №13/13 на загальну суму 42000,00 грн. (а.с. 41).

Пунктом 3.3. договору передбачено, що замовник підписує акт здачі-приймання за цим договором на протязі 5-ти календарних днів після підписання відповідного акта Генеральним Замовником ПАТ "Дніпровський меткомбінат". При наявності зауважень до виконаної науково-технічної продукції Замовник в 30-ти денний термін направляє Підряднику перелік зауважень із зазначенням термінів їх усунення. Акт здачі-приймання верб даному випадку оформляється і направляється Підряднику після усунення зауважень протягом 5-ти днів після підписання відповідного акта ПАТ "Дніпровський меткомбінат".

Роботи за договором № 213-118Г/13-1519-02 від 23.05.2013 р. (а.с. 89-90), укладеним між Генеральним замовником ПАТ "Дніпровський Меткомбінат" та відповідачем, в сумі 79604,40 грн. були прийняті ПАТ "Дніпровський Меткомбінат", що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (а.с. 98).

Отже, оскільки жодних зауважень та/або претензій щодо виконаної позивачем науково-технічної документації відповідач в 30-ти денний строк не надав, суд вважає відповідача таким, що прийняв роботи позивача 09.10.2014 р.

Посилання відповідача про те, що позивачем не надано доказів (супровідного листа або накладної), які б слугували підтвердженням належного виконання позивачем обов'язків щодо передачі науково-технічної продукції за спірним договором, судом не приймаються, оскільки пунктом 3.2. договору передбачено, що документом про виконання науково-технічної продукції є акт здачі-приймання, направлений одночасно з виконаною науково-технічною продукцією. Отже, саме акт здачі-приймання є документом, який підтверджує виконання позивачем своїх обов'язків за спірним договором. Крім того, відповідач в своїх листах (а.с. 43, 48) зазначав, що оплата заборгованості за спірним договором не може бути здійснена, оскільки ПАТ "Дніпровський Меткомбінат" не розрахувався з відповідачем за договором № 213-118Г/13-1519-02 від 23.05.2013 р. Таким чином, відповідач фактично підтвердив прийняття робіт за спірним договором без жодних зауважень.

Згідно з п.2.3. Договору оплата виконаних робіт здійснюється Замовником відповідно до календарного плану робіт (Додаток №2) протягом 5-ти банківських днів з дня отримання оплати від ПАТ "Дніпровський меткомбінат" за відповідним актом виконаних робіт Замовника, який містить виконаний Підрядником обсяг робіт на підставі оформленого сторонами акту здачі-приймання робіт.

З наданих ПАТ "Дніпровський Меткомбінат" документів вбачається, що останній розрахувався з відповідачем за роботи в сумі 79604,40 грн., які були виконанні за договором № 213-118Г/13-1519-02 від 23.05.2013 р., в повному обсязі, що підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с. 99-100). Останній платіж було здійснено 11.03.14 р. (а.с. 100).

Отже, відповідно до п. 2.3. договору, строк оплати за актом здачі - приймання №13/13 на загальну суму 42000,00 грн. настав 09.10.2014р.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 42000,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Таким чином, враховуючи умови п. 2.3 договору, відповідач визнається судом таким, що з 10.10.2014 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт за договором №13/13/213-118 від 14.10.2013 р.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 42000,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 7507,06 грн. - пені, яка розрахована за період з 10.10.2014 р. до 10.04.2015 р., 2940,00 грн. - штрафу, 20376,90 грн. - інфляційних витрат та 1201,32 - 3% річних, які розраховані за період з 10.10.2014 р. до 22.09.2015 р. включно, суд виходить з наступного.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.5.3. Договору за порушення Сторонами строків виконання зобов'язань за цим договором з винної сторони стягується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого зобов'язання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від простроченої суми зобов'язання. Оплата неустойки не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу, заявленого до стягнення в розмірі 2940 грн. приходить до висновку, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства, розрахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язаньВ» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язаньВ» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Суд, перевіривши розрахунок пені здійснений позивачем, дійшов висновку, що відповідні позовні вимоги є цілком законними та обґрунтованими, розрахунок пені є арифметично вірним, а відтак позов в сумі 7507,06 грн. підлягає задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд виходить з наступного.

Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховую порушення відповідачем свого грошового зобов’язання за договором, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 1201,32 грн., а також інфляційних втрат в сумі 20376,90 грн., а відтак позов в цій частині також підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 253, 525, 530 549, 612, 625, 626, 837, 853, 854, 882, 887 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (61166, м. Харків, пр. Леніна, буд. 9, код ЄДРПОУ 31632138) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" (61145, м. Харків, вул. Шатилова Дача, буд. 4, код ЄДРПОУ 24270537) основний борг в сумі 42000 грн., 2940 грн. штрафу, пені в сумі 7507,06 грн., інфляційні втрати в сумі 20376,90 грн., 3% річних в сумі 1201,32 грн. та судовий збір в сумі 1218 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.10.2015 р.

Суддя ОСОБА_2