Постанова

від 27.10.2015 по справі 913/178/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.10.2015 справа №913/178/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3

При секретарі Виноградовій В.В.

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - ОСОБА_4, за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сантехмонтаж», м. Алчевськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 08.07.15 р. (підписано 09.07.15 р.) у справі№ 913/178/15 (суддя Вінніков С.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства «Златобанк» м. Київ до Приватного підприємства «Снабтехмонтаж», м. Алчевськ Луганської області простягнення 294 376,72грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Златобанк», м. Київ, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємства «Снабтехмонтаж», м. Алчевськ Луганської області про стягнення заборгованості за кредитним договором №139/19/13-KL від 16.05.2013р. в сумі 294 376,72 грн. (по курсу НБУ (євро) 2432,6131 грн.), яка складається з заборгованості за основним боргом (кредитом) в сумі 9 655,20 євро, заборгованості за процентами в сумі 1 947,43 євро, пені в сумі 7 129,62 грн., штрафу за неналежне виконання зобов'язань в сумі 5000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, що стало підставою для нарахування пені та штрафу за неналежне виконання зобов'язань.

Рішенням господарського суду Луганської області від 08.07.2015 р. у справі №913/178/15 позовні вимоги ПАТ «Златобанк» до Приватного підприємства "Снабтехмонтаж" про стягнення 294 376,72 грн. задоволені повністю.

Стягнуто з Приватного підприємства "Снабтехмонтаж", м. Алчевськ Луганської області на користь Публічного акціонерного товариства "Златобанк", м. Київ заборгованість за основним боргом (кредитом) в сумі 9 655,20 євро, заборгованість за процентами в сумі 1 947,43 євро, пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 7 129,62 грн., штраф за неналежне виконання зобов'язань в сумі 5 000,00 грн.

Стягнуто з Приватного підприємства "Снабтехмонтаж", м. Алчевськ Луганської області в доход Державного бюджету України рахунок 31214206783004, банк ГУ ДКСУ в Харківській області, одержувач УДКСУ у Київському районі м. Харкова Харківської області, МФО 851011, ЄДРПОУ 02844564, код бюджетної класифікації 22030001, судовий збір в сумі 5 887,53 грн.

Рішення мотивовано обґрунтованістю заявлених позивачем вимог, невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

ПП «Сантехмонтаж», не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 08.07.2015р. по справі №913/178/15 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ «Златобанк».

Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, оскільки останнє ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Наполягає, що позивач, всупереч умовам кредитного договору не здійснив договірного списання коштів з рахунку відповідача, які були наявні на рахунку останнього в період з 24.11.2014р. по 13.02.2015р. у сумі 1 514 317.26 грн., що на думку відповідача є порушенням позивачем зобов'язань за кредитним договором. Крім того, скаржник наполягає, що в якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_5 був укладений договір застави майнових прав за договором банківського вкладу № 059677 від 17.04.2014р., предметом якого згідно з п. 3.1.є майнові права (права вимоги/одержання) на грошові кошти, що розміщені на вкладному (депозитному) рахунку № 26352501044996, відкритому в ПАТ «Златобанк» за договором Банківського вкладу «Весняний» № 059677 від 17.04.2014р. в сумі 560 000,00 євро, розміщені ОСОБА_5 на депозитному рахунку в ПАТ «Златобанк».

Банк не використав право звернення стягнення на предмет застави, не зарахував вказані кошти в рахунок погашення боргових зобов'язань відповідача за кредитним договором.

Наголошує, що вказані факти були приховані банком від суду першої інстанції, у зв'язку з чим судом неповно з'ясовані усі обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.

Крім того, вважає, що судом безпідставно не застосовані приписи ст.2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» від 02.09.2014 р. щодо заборони нарахування пені та штрафів. Зауважив, що директор відповідача, у зв'язку з проведенням АТО на території м. Алчевськ Луганської області, не зміг своєчасно виїхати з непідконтрольної території та надати необхідні документи.

27.10.2015р. від ПАТ «Златобанк» надійшов відзив б/н від 23.10.2015р. на апеляційну скаргу, яким позивач просить залишити рішення господарського суду Луганської області від 08.07.2015р. у справі № 913/178/15 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Повідомив, що постановою Правління Національного банку України від 13.02.2015р. № 105 ПАТ «Златобанк» віднесено до категорії неплатоспроможних». Відповідно до ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.02.2015р. № 30 про запровадження в ПАТ «Златобанк» тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду в ПАТ «Златобанк». Постановою Правління Національного банку України від 12.05.2015р. «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Златобанк» та згідно ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення про початок процедури ліквідації та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Златобанк».

Наполягає, з моменту введення тимчасової адміністрації, кошти з рахунку відповідача або майнового поручителя не могли списуватися банком на підставі приписів Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб», крім того зі змісту п.3.1.10 кредитного договору чітко вбачається, що списання грошових коштів з рахунків позичальника або поручителя з метою погашення заборгованості за кредитним договором є правом банку, а не його обов'язком. Вважає хибними доводи Апелянта про необхідність у цьому спорі застосування ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Клопотанням б/н від 23.10.2015р., що надійшло до суду 27.10.2015р., позивач просив відкласти розгляд апеляційної скарги на іншу дату у зв'язку з неможливістю забезпечити участь представника Банку в судовому засіданні апеляційної інстанції, з підстав участі повноважного представника в інших судових засіданнях призначених раніше.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції не задоволено подане ПАТ «Златобанк» клопотання, виходячи з наступного.

Положеннями ст.77 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право відкладення розгляду справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до ст.28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації, адвокати.

Ухвалою суду від 07.09.2015р. про прийняття апеляційної скарги до провадження сторони не зобов'язувалися забезпечити участь представників в судовому засіданні, крім того сторін було попереджено, що у разі нез'явлення їх представників у судове засідання, апеляційну скаргу буде розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Позиція ПАТ «Златобанк» є викладеною у відзиві на апеляційну скаргу, що в сукупності з матеріалами судової справи є достатнім для розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 08.07.15 р.

Згідно з положеннями ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п. п. 2 - 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

16.05.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» (Кредитодавець) та Приватним підприємством «Снабтехмонтаж» (Позичальник) був укладений кредитний договір № 139/19/13-KL (далі за текстом -кредитний договір), до якого в подальшому було підписано додаткову угоду № 1 від 16.05.2013р., договір про внесення змін від 20.08.2013р., додаткові угоди № 2 від 27.12.2013р., № 2 від 18.04.2014р., б/н від 08.01.2015р..

За умовами п. 1.1. кредитного договору кредитодавець на положеннях та умовах цього договору надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього кредитного договору.

Кредитодавець надає позичальнику кредит у формі відкриття відкличної кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного цим кредитним договором (п. 1.2. кредитного договору).

Максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 500 000,00 євро (п. 1.3. кредитного договору).

Кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 18 квітня 2014 року включно (п. 1.4.кредитного договору) . Додатковою угодою від 18.04.2014р. № 2 внесено зміни до вказаного пункту, сторонами обумовлено нову кінцеву дату повернення кредиту - не пізніше 17.04.2015р.

Згідно із п. 1.5. договору за користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки, яка встановлюється у розмірі 10% річних (п.1.5. кредитного договору).

Додатковою угодою № 2 від 18.04.2014р. процентна ставка збільшена до 11,5%.

Відповідно до п.п. 2.4., 2.5. кредитного договору сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитом. Проценти сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно по сьоме число (включно) місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів.

Позичальник зобов'язався (п.3.4. кредитного договору), зокрема сплачувати проценти/комісію у розмірі та в порядку, передбаченому цим кредитним договором, згідно з умовами кредитного договору (п. 3.4.2.), повернути кредит в повному обсязі в порядку та в строки, передбачені цим кредитним договором, в тому числі достроково, у разі настання обставин, за яких Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, в т.ч. у випадку настання несприятливих подій (п.3.4.3.); безумовно сплатити неустойку (штраф, пеню), інші штрафні санкції, відшкодувати заподіяні Банку збитки, завдані невиконанням/неналежним виконанням умов кредитного договору(п.3.4.4.), тощо.

За несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та/або за несвоєчасну повну чи часткову сплату/несплату Процентів, Позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення за кожен день прострочення та обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати кредиту та /або процентів до моменту фактичного погашення заборгованості (п. 4.1.кредитного договору).

За умовами п. 4.3 кредитного договору за кожен випадок невиконання/неналежного виконання зобов'язань за цим кредитним договором, визначених п. 3.4., позичальник сплачує кредитодавцю штраф у розмірі 5 000,00 грн.

Кредитний договір №139/19/13-KL від 16.05.2013р., відповідно до п.7.5. договору, набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається виконання банком прийнятих на себе зобов'язань. Факт надання Банком грошових коштів на підставі кредитного договору №139/19/13-KL від 16.05.2013р. в сумі 500 000,00 євро, підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по особовому рахунку ПП «Сантехмонтаж» з 16.05.2013р. по 28.04.2015р., відкритому в ПАТ «Златобанк».

Неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором №139/19/13-KL від 16.05.2013р. стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України, за якою зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст.629 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір №139/19/13-KL від 16.05.2013р. з додатковими угодами та договором про внесення змін, є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності заборгованості відповідача за кредитним договором №139/19/13-KL від 16.05.2013р. в сумі 9 655,20 євро за кредитом, в сумі 1 947,43 євро по процентах за користування кредитом підтверджено виписками з особових рахунків, що додані до матеріалів справи, які, за змістом ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", є належними доказами, які підтверджують наявність/відсутність та розмір відповідної заборгованості. У відповідності до ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Отже, вірним є висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №139/19/13-KL від 16.05.2013р. в сумі 9 655,20 євро за кредитом, в сумі 1 947,43 євро по процентах за користування кредитом.

Наполягання заявника апеляційної скарги, що всупереч укладеному між сторонами кредитному договору, та договору застави майнових прав, яким забезпечено виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, позивач не скористався правом договірного списання коштів з рахунку відповідача та правом звернення стягнення на предмет застави, спростовується приписами чинного законодавства, зокрема ст. 572 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про заставу" , ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" , та наведених договорів, згідно з якими договірне списання коштів з рахунку позичальника та звернення стягнення на предмет застави є правом кредитора, а не його обов'язком.

Приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, обов'язок повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом покладений на позичальника.

Крім того, процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" , який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Оскільки на підставі договору банківського рахунку між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини, які носять майново-грошовий характер, відповідач у даному випадку виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами, на якого поширюється обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" .

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 01.04.2015р. у справі № 910/5560/14.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки ( ст.611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

На підставі п.4.1. кредитного договору, позивачем нарахована та вимагається до стягнення пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом у сумі 7 129,62 грн., яка згідно наданого розрахунку пені нарахована за період з 10.11.2014р. по 29.04.2015р.

Крім того, з посиланням на п.4.3. кредитного договору позивач вимагає до стягнення з відповідача штраф в сумі 5 000,00 грн. за неналежне виконання зобов'язань, визначених п. 3.4. кредитного договору.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача в частині стягнення пені в сумі 7 129,62 грн. та штрафу в сумі 5 000,00 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України від 02.09.2014 р. № 1669-VII В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» на час проведення антитерористичної операції встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів. Банки та інші фінансові установи зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

За приписами ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зазначене свідчить, що сплата процентів за користування кредитними коштами є невід'ємною умовою кредитування, тому як сам кредит так і проценти є складовими основного зобов'язання за кредитним договором.

Штраф, застосований банком до відповідача за неналежне виконання зобов'язань, визначених п. 3.4. кредитного договору, тобто за невиконання зобов'язань, зокрема по сплаті кредиту/та або процентів за користування.

За приписами ст.1 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» періодом проведення антитерористичної операції визначено час між датою набрання чинності Указом Президента України В«Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014р. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Вказаним Законом, який є спеціальним, дія якого поширюється лише на визначене коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Листом від 27.10.2014р. №18-112/64138 Національний банк України нагадав всім банкам про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України В«Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року В«Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 р. затверджено Перелік населених пунктів, до якого включено м. Алчевськ Луганської області.

05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 р. № 1053 В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операціяВ» .

Проте, Указом Президента України від 14.04.2014 р. №405/2014 відповідно до ст. ст. 107, 112 Конституції України введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Відповідно до ст. ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

Згідно з ч. ч. 1, 7 ст. 4 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

Статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., уведеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі Безпеки України, видано наказ від 07.10.2014 р. №33/6/а В«Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведенняВ» , згідно якого визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014 р.

Отже, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Крім того, прийняття Кабінетом Міністрів України Розпорядження № 1079-р від 05.11.2014р. не скасовує Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та не робить його недійсним.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ПП «Сантехмонтаж» є м. Алчевськ Луганської області.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи, або її відокремленого підрозділу, фізичної особи - підприємця під час провадження ними господарської діяльності, а також для відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Законом України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» , який є діючим, на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій щодо нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року. Дію даного Закону в частині введення мораторію зупинено не було.

Відповідно до ст.2 Закону України В«Про судоустрій і статус суддівВ» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» право суб'єкта господарювання не може бути ілюзорним та носити декларативний характер.

За приписами ст.11 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.

Отже, з урахуванням визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми даного закону щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи наведене, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 7 129,62 грн. та штрафу в сумі 5 000,00 грн. не підлягають задоволенню.

За результатами апеляційного провадження, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення господарського суду Луганської області від 08.07.2015р. (підписано 09.07.2015р.) у справі № 913/178/15 в частині задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Златобанк» про стягнення з Приватного підприємства «Снабтехмонтаж» пені в сумі 7 129,62 грн. та штрафу в сумі 5 000,00 грн., з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні вимог в цій частині.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 08.07.2015р. у справі № 913/178/15 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд позовної заяви в частині задоволених позовних вимог покладаються на відповідача; судові витрати за розгляд апеляційної скарги розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Снабтехмонтаж» на рішення господарського суду Луганської області від 08.07.2015р. (підписано 09.07.2015р.) у справі № 913/178/15 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 08.07.2015р. (підписано 09.07.2015р.) у справі № 913/178/15 скасувати в частині задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Златобанк» про стягнення з Приватного підприємства «Снабтехмонтаж» пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 7 129,62 грн. та штрафу за неналежне виконання зобов'язань в сумі 5 000,00 грн., з прийняттям в цій частині нового рішення.

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Златобанк» м. Київ у задоволенні позову до Приватного підприємства «Снабтехмонтаж» м. Алчевськ Луганської області про стягнення пені в сумі 7 129,62 грн. та штрафу в сумі 5 000,00 грн.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 08.07.2015р. (підписано 09.07.2015р.) у справі № 913/178/15 залишити без змін.

Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Луганської області від 08.07.2015р. (підписано 09.07.2015р.) у справі № 913/178/15 в наступній редакції:

«Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Златобанк», м.Київ до Приватного підприємства «Снабтехмонтаж» м. Алчевськ Луганської області про стягнення заборгованості за кредитним договором №139/19/13-KL від 16.05.2013р. в сумі 294 376,72 грн. (по курсу НБУ (євро) 2432,6131 грн.), яка складається з заборгованості за основним боргом (кредитом) в сумі 9 655,20 євро, заборгованості по процентах в сумі 1 947,43 євро, заборгованості по сплаті пені в сумі 7 129,62 грн., штрафу за неналежне виконання зобов'язань в сумі 5 000,00 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Снабтехмонтаж", м. Алчевськ Луганської області на користь Публічного акціонерного товариства "Златобанк", м. Київ заборгованість за основним боргом (кредитом) в сумі 9 655,20 євро, заборгованість по процентах в сумі 1 947,43 євро.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Снабтехмонтаж", м. Алчевськ Луганської області в доход Державного бюджету України рахунок 31214206783004, банк ГУ ДКСУ в Харківській області, одержувач УДКСУ у Київському районі м. Харкова Харківської області, МФО 851011, ЄДРПОУ 02844564, код бюджетної класифікації 22030001, судовий збір в сумі 5 644,94 грн.»

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Златобанк", м. Київ на користь Приватного підприємства "Снабтехмонтаж", м. Алчевськ Луганської області 2 822,47 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді: О.Л. Агапов

ОСОБА_3

Надруковано 5 екз.:

1-позивачу,

1-відповідачу ,

1-у справу,

1-ДАГС,

1-ГСЛО