Рішення

від 27.10.2015 по справі 922/5670/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2015 р.Справа № 922/5670/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодіак-КБ", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Лозівській завод металоконструкцій", м. Лозова про стягнення 83000,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 13.07.2015 року;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗОДІАК-КБ" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Лозівський завод металоконструкцій" про стягнення основної суми боргу у розмірі 83000,00 грн. за Договором № 66 про надання охоронних послуг від 09.04.2015 року. Позивач обгрунтовує позовні вимоги несвоєчасною оплатою відповідачем зобов'язань за договором щодо оплати за надані послуги Судові витрати позивач також просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2015 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27 жовтня 2015 року об 12:30 год.

У судовому засіданні 27 жовтня 2015 року був присутній представник позивача, який підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов. Також представник позивача надав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів необхідних для розгляду справи.

Відповідач свого представника до суду не направив, до канцелярії суду 26 жовтня 2015 року надійшла телеграма з клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи на підставі знаходження у відрядженні представника відповідача.

Розглядаючи клопотання відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронювальних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Твердження відповідача, викладене у клопотанні про відкладення розгляду справи щодо неможливості представника відповідача бути присутнім у судовому засіданні у зв'язку з відрядженням, суд вважає необгрунтованим, оскільки відповідач не позбавлений права надати повноваження для представництва його інтересів іншій особі.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 ГПК України, представниками у судовому засіданні можуть бути особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

На підставі вказаного, суд не вважає поважними причини викладені у клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи та відмовляє в його задоволенні.

Крім того, суд зазначає, що ухвалою господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2015 року сторони було зобов'язано за три дні до початку судового засідання надати до суду документи необхідні для розгляду справи.

Також сторони були попереджені, що у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідач своїм законним правом не скористався, представника у судове засідання не направив, документів витребуваних судом не надав, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, надаючи правову оцінку позовним вимогам, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

09 квітня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зодіак- КБ" (далі - позивач, охорона) та Публічним акціонерним товариством "Лозівський завод металоконструкцій" (далі - відповідач, замовник) було укладено договір № 66 про надання охоронних послуг.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1.1 Договору, замовник замовляє, а охорона надає охоронні послуги, а саме приймає під охорону майно замовника, яке належить йому на праві власності на законних підставах (надалі об'єкт), та визначено в Дислокації об'єктів (Додаток № 1 до договору) та вказане в узгодженій сторонами план-схемі розташування постів (Додаток № 4 до даного договору),

Згідно з п. 1.2 Договору, визначається за згодою сторін, як інспекторська-сторожова служба охорони. Система охорони об'єкту та Дислокація постів визначаються охороною та узгоджуються замовником.

Відповідно до п. 1.4. Договору, замовник бере на себе зобов'язання приймати послуги та своєчасно в повному обсязі здійснювати розрахунки, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору, ціна договору становить 38000,00 грн. на місяць.

Пунктом 4.2. Договору сторонами передбачено, що оплата відповідачем вартості послуг повинна здійснюватись щомісячно на умовах передоплати у розмірі 50% вартості послуг, передбачених п. 4.1. Договору. передоплата у розмірі 50% вартості послуг сплачується в день підписання Договору, а в подальшому - до першого числа кожного місяця.

Друга частина вартості послуг по Договору у розмірі 50% сплачується замовником щомісячно до 5-го числа місяця, що слідує за звітнім. оплата здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування суми грошових коштів, визначених договором на поточний рахунок охорони.

Пунктом 4.3. Договору сторони встановили, що оплата замовником другої частини вартості послуг, передбачених п. 4.2. Договору здійснюється після підписання сторонами Акту наданих послуг, який надається охороною до 1-го числа місяця, що слідує за звітнім.

Строк дії договору, відповідно до пункту 11.1. Договору, сторонами встановлено до 31.12.2015 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, на підставі листа замовника щодо розірвання договору про надання охоронних послуг № 66 від 09.04.2015 року, а одже і за погодженням замовника, охороною були зняті всі пости з підприємства замовника, що були передані під охорону.

Між сторонами був підписаний Акт зняття постів від 01.10.2015 року, в якому зазначено, що замовник не має претензій до охорони по якості виконання договірних обов'язків на постах.

Сторони даним Актом підтвердили припинення дії договору № 66 від 09.04.2015 року про надання охоронних послуг, крім частини проведення замовником остаточних розрахунків з охороною по даному Договору.

З матеріалів справи вбачається, що під час дії договору, позивач виконав свої зобов'язання щодо надання якісних охоронних послуг.

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги виконав лише частково.

Відповідно до розрахунку позивача та акту звірки взаєморозрахунків, всього за час дії договору, а саме квітень - вересень 2015 року позивачем було надано послуг на загальну суму 209600,00 грн., з яких відповідно до довідки банку про надходження коштів на рахунок позивача, відповідач сплатив лише 126600,00 грн.

Так, за період липень - вересень 2015 року позивачем було надано послуг з охорони на загальну суму 107000,00 грн., що підтверджується Актами надання послуг: № 157 від 31.07.2015 року на суму 38000,00 грн., № 164 від 31.08.2015 року на суму 31000,00 грн. та № 204 від 30.09.2015 року на суму 38000,00 грн. Однак в порушення договірних зобов'язань відповідачем з вказаний період сплачено суму у розмірі 24000,00 грн.

Таким чином, за підрахунками позивача сума заборгованості за послуги з охорони у розмірі 83000,00 грн. відповідачем залишається несплаченою.

На підставі вказаного позивач і звернувся до суду за захистом свого права та законного інтересу з відповідним позовом.

Розглядаючи вимогу позивача та надаючи правову оцінку вищевказаному, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку , що встановлені договором.

Одже, як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за Договором № 66 про надання охоронних послуг від 09.04.2015 року в повному обсязі, про що свідчать Акти надання послуг, підписаних між сторонами, та жодних претензій з боку відповідача щодо якості наданих послуг до позивача пред'явлено не було.

Проте, матеріалами справи підтверджено лише часткову оплату відповідачем послуг з охорони, що підтверджується довідкою банку про надходження коштів на рахунок відповідача.

Таким чином, прострочена заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 66 про надання охоронних послуг від 09.04.2015 року за період липень - вересень 2015 року складає 83000,00 грн.

Відповідач не скористався своїм правом щодо захисту своїх інтересів, не надав до суду жодних доказів в спростування існування та/або сплати вищевказаної суми заборгованості.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 83000,00 грн., яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за надані послуги за Договором № 66 про надання охоронних послуг від 09.04.2015 року, є обгрунтованою, правомірною, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 43, 47-49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Лозівський завод металоконструкцій" ( 64605, Харківська область, м. Лозова, вул. Чехова, 61, код ЄДРПОУ 00860174) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОДІАК КБ" (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 144Б, оф. 305, код. ЄДРПОУ 37961589) - 83000, 00 грн. заборгованості, 1245,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.10.2015 р.

Суддя ОСОБА_2

справа № 922/5670/15