Ухвала

від 09.10.2015 по справі 523/19311/14-к

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/19311/14-к

Провадження №1-кп/523/138/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2015 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Суворовського районного суду м. Одеси клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції прокуратури Одеської області по кримінальному провадженню №32014160000000224 про звільнення від кримінальної відповідальності:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Візирка Комінтернівського району Одеської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, інваліда 2 групи, не маючої судимості відповідно до ст. 89 КК України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205 ч.1 КК України, -

Встановив:

За змістом клопотання досудовим слідством встановлено, що в серпні 2007 року, більш точна дата, місце та час встановити не виявилося можливим, ОСОБА_5 , переслідуючи корисливу мету, направлену на отримання формального трудового стажу та подальшого отримання пенсії, погодилася на пропозицію ОСОБА_6 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актовим записом про смерть від 22.05.2008 №4416 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.05.2008р.) зареєструвати на своє ім`я ТОВ «Сервісплюсарт» (ЄДРПОУ 35357318), тобто стати засновником та директором даного підприємства.

В подальшому 22.08.2007 року ОСОБА_5 , діючи навмисно, без наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність підприємства, керувати ним, перебуваючи в приміщенні приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , підписала заздалегідь підготовлене невстановленими слідством особами рішення №1 від 22.08.2007р. учасника ТОВ «Сервісплюсарт» про створення зазначеного підприємства, яким затвердила статут підприємства та призначила себе на посаду директора. На підставі підготовлених невстановленими слідством особами і підписаних ОСОБА_5 ТОВ «Сервісплюсарт» зареєстроване рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради 22.08.2007р. за № 15561020000029013. Також, 22.08.2007 року ОСОБА_5 видала довіреність на ім`я ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виступати від її імені при реєстрації підприємства в державних органах.

23.08.2007 року ТОВ «Сервісплюсарт» взято на податковий облік в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси та 12.09.2007р.підприємству видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за № НОМЕР_2 . Також підприємством відкрито поточні рахунки в банківських установах.

Разом з тим, ОСОБА_5 , знаючи що здійснювати діяльність і працювати на посаді директора ТОВ «Сервісплюсарт» не буде, оскільки воно створено з метою прикриття незаконної діяльності, передала невстановленим слідством особам установчі документи товариства. ОСОБА_5 фактично господарську діяльність ТОВ «Сервісплюсарт» не здійснювала, документи фінансово-господарської діяльності не підписувала, договори з підприємствами-контрагентами не укладала, поточними рахунками підприємства не керувала і не розпоряджалася, податкову звітність не складала і не підписувала, офіційно нікого не уповноважувала від свого імені здійснювати фінансово-господарську діяльність ТОВ «Сервісплюсарт», вести бухгалтерські регістри, складати, підписувати та подавати податкову звітність підприємства в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси. Реальної діяльності ТОВ «Сервісплюсарт» не вело, за податковою адресою не знаходилося.

При цьому, згідно акту № 3972/23-1 від 20.07.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Сервісплюсарт» з питань правомірності нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту декларацій з ПДВ за період з 23.08.2007р. по 31.07.2009р. встановлено, що в порушення п.п. 3.1.1, п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV зі змінами та доповненнями, підприємством за період з січня 2008 р. по квітень 2009 р. завищено суму податкових зобов`язань у розмірі 6174517 грн., у тому числі з січня по листопад 2008 року(період перебування ОСОБА_5 на посаді директора) на суму 5760008 грн.

Також в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п. 10.1 ст. 10, п. 1.3 ст. 1, п. 9.1, 9.2, 9.3, 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV зі змінами та доповненнями, підприємством за період з січня 2008р. по квітень 2009р. завищено суму податкового кредиту у розмірі 6185386 грн., у тому числі з січня по листопад 2008 року (період перебування на посаді директора ОСОБА_5 ) на суму 5779397грв.

Таким чином ТОВ «Сервісплюсарт» безпідставно формувало податкові зобов`язання та податковий кредит з ПДВ, здійснювало нікчемні фінансові операції, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, тобто здійснювало незаконну діяльність. При цьому, ОСОБА_5 вчинила умисні дії, направлені на створення даної юридичної особи, без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність, з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб. Моментом вчинення вказаного злочинує дата державної реєстрації ТОВ «Сервісплюсарт», тобто 22.08.2007р.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_5 повністю визнала свою вину у скоєнні кримінального правопорушення з викладеними у клопотанні обставинами та пояснила, що дійсно у серпні 2007 року у м. Одесі з метою отримання трудового стажу вона дала згоду на відкриття підприємства та зареєструвала на своє ім`я ТОВ «Сервісплюсарт», стала засновником та директором даного товариства в дійсності не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, при цьому статутні та інші документи підприємства вона передала іншим особам, хто вів бухгалтерську реєстрацію їй не відомо. Також ОСОБА_5 показала, що їй невідомо чим займалося дане товариство, за якою адресою воно знаходилося, оскільки фактично господарську діяльність ТОВ «Сервісплюсарт» вона не здійснювала, документи фінансово-господарської діяльності не підписувала, договори з підприємствами-контрагентами не укладала, поточними рахунками підприємства не керувала і не розпоряджалася, податкову звітність не складала і не підписувала.

Крім повного визнання ОСОБА_5 своєї вини, винність обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 205 ч.1 КК України повністю підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами, зібраними під час досудового розслідування, а саме:

- актом ДПІ у Суворовському районі м. Одеси № 3972/23-1 від 20.07.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Сервісплюсарт» з питань правомірності нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту декларацій з ПДВ за період з 23.08.2007р. по 31.07.2009р.;

- довідкою про взяття на облік платника податків № 4383/29-02 від 23.08.2007р.;

- рішенням №1 від 22.08.2007 року учасника ТОВ «Сервісплюсарт» про створення даного підприємства, підписаним ОСОБА_5 ;

- повідомленнями, висновками ДПІ у Суворовському районі м. Одеси про відсутність ТОВ «Сервісплюсарт» за місцезнаходженням; відомостями щодо відсутності працівників в товаристві, відкриття банківських рахунків.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_5 своїми діями скоїла умисне, кримінальне правопорушення передбачене ст. 205 ч.1 КК України та її дії правильно кваліфіковані досудовим слідством за ознаками: фіктивне підприємництво, тобто створення суб`єкту підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

Прокурор у судовому засіданні підтримав своє клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, мотивуючи тим, що до ОСОБА_5 необхідно застосувати санкцію статті ч.1 ст. 205 КК України (в редакції від 31.10.2014р.), яка передбачає штраф від п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки відповідно до положень ст.5 ч.1 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Крім того підставою для звільнення від кримінальної відповідальності є та обставина, що згідно ст. 49 ч.1 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; інкриміноване їй кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії невеликої тяжкості, матеріальний збиток не нарахований, заборгованості перед державою не має.

Захисник ОСОБА_4 підтримала клопотання прокурора та просила звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, так як строки давності закінчилися, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_5 вчинила злочин, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії невеликої тяжкості, повністю визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, щиро кається у скоєному діянні, є інвалідом другої групи.

ОСОБА_5 не заперечувала проти задоволення вищевказаного клопотання, також підтвердив, що їй зрозуміло суть підозри, права та підстави закриття кримінального провадження.

Вивчивши надані до суду матеріали, вислухавши думку учасників процесу прокурора, захисника, обвинуваченої, які підтримали клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора обґрунтовано та підлягає задоволенню за наступними підставами.

Так, досудовим слідством встановлено, що кримінальне правопорушення за ознаками ст. 205 ч.1 КК України вчинено ОСОБА_5 22.08.2007р., тобто з моменту державної реєстрації ТОВ «Сервісплюсарт».

Санкція ст. 205 ч.1 КК України (в редакції від 15.06.2007) передбачає штраф від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років.

Санкція ст. 205 ч.1 КК України (в редакції від 31.10.2014) передбачає штраф від п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Враховуючи, що штраф є більш м`яким видом покарання, ніж обмеження волі, відносно ОСОБА_5 необхідно застосовувати санкцію ст. 205 ч.1 КК України в редакції від 31.10.2014р.

За змістом ст.49 ч.1 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Згідно ст.286 ч.1 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

На підставі ст.284 ч.2 п.1 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Враховуючи викладені обставини, приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 скоїла кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, приймаючи до уваги, що строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, який на момент розгляду клопотання сплив, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_5 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вищезазначеними статтями, а кримінальне провадження закриттю в порядку ст.49 КК України.

Матеріали кримінального провадження за №32014160000000224 до обвинувального акту не долучались.

Вивченням клопотання встановлено, що залучення експертів для проведення експертиз не здійснювалось, у зв`язку з чим судові витрати відсутні.

Також суд приймає до уваги ту обставину, що під час досудового розслідування щодо ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, який після набрання ухвали чинності підлягає скасуванню.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 49 КК України, ст.ст. 284-286, 350, 369-372, 395 КПК України,

Ухвалив:

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205 ч.1 КК України у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження за № 32014160000000224 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2014 року щодо ОСОБА_5 - закрити.

Міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд стосовно ОСОБА_5 після набрання ухвали законної сили - скасувати.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: