Рішення

від 27.10.2015 по справі 654/3191/15-ц

ГОЛОПРИСТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 654/3191/15-ц

Провадження №2/654/1293/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2015 року Голопристанський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - судді Сіянка В. М.

за участю секретаря Сидоркіної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гола Пристань Херсонської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «Бехтерський сількомунгосп» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні працівника, середнього заробітку та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

11.09.2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ВК «Бехтерський сількомунгосп» про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні працівника, середнього заробітку та моральної шкоди, посилаючись на те, що вона працювала в ВК «Бехтерський сількомунгосп» з 13.11.2014 року, наказом від 02.06.2015 року №34 звільнена з посади головного бухгалтера на підставі ст.36 п.1 КЗпП України (за згодою сторін). Відповідач не в повному розмірі виплачував заробітну плату, на день звільнення не здійснив повний розрахунок і станом на день звернення до суду не сплатив заборгованість із заробітної плати. З посиланням на ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП України просила позов задовольнити: стягнути з відповідача на її користь заборгованість із заробітної плати в сумі 5000 гривень, компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату в сумі 1000грн., компенсацію за затримку розрахунку у розмірі середньомісячного заробітку по день фактичного розрахунку, а також 5000 грн. моральної шкоди.

У судовому засіданні позивач підтримала вимоги, викладені у позовній заяві, наполягала на їх задоволенні з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, погодився з сумою заборгованості по заробітній платі на момент звільнення в розмірі 5000 грн., та пояснив, що вчасно виплатити заробітну плату не мали можливості у зв'язку з відсутністю коштів. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом №22 від 13 листопада 2014 року ОСОБА_1 прийнято на посаду головного бухгалтера ВК «Бехтерський сількомунгосп» з 13.11.2014 року.

Наказом №34 від 02 червня 2015 року ОСОБА_1 звільнено з посади головного бухгалтера з 02.06.2015 року на підставі ст.36 п.1 КЗпП України (за згодою сторін).

У відповідності до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП України).

Судом встановлено, що повний розрахунок з позивачем на час ухвалення рішення не проведено, що не спростовано відповідачем, який в судовому засіданні визнав суму заборгованості 5000 гривень на момент звільнення позивачки. Доказів наявності поважної причини порушення вимог чинного законодавства відповідач суду не надав.

В матеріалах справи містяться видаткові касові ордера від 18.08.2015 року на суму 864,79грн., від 24.09.2015 року на суму 635,21грн., від 28.09.2015 року від 1500,00грн., від 09.10.2015 року на суму 1864,79грн., всього на суму 4864,79грн., згідно яких відповідач частково погасив заборгованість по заробітній платі. Невиплаченою залишається сума 135,21грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Суд не приймає до уваги видаткові касові ордера від 24.07.2015 року на суми по 94,00грн., оскільки дані суми були утриманні із заробітної плати ОСОБА_1 без її згоди, та позивачка в судовому засіданні заперечувала проти даних утримань.

Враховуючи, що на момент звільнення ОСОБА_1 не проведено виплату всіх сум, що належать їй, на підставі статті 117 КЗпП з відповідача на її користь підлягає стягненню сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 02.06.2015 року по день вирішення спору судом - 27.10.2015 року.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

При обрахування середньоденного заробітку суд покладає в основу розрахунку заробітну плату позивача без урахування обов'язкових податків та платежів за два місяці, що передували звільненню в розмірі 3552,36 грн. (квітень - 1432,20грн., травень 2120,16грн.), відповідно до довідки про середню заробітну плату.

Визначаючи середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1, суд виходить із нарахованої позивачці заробітної плати за останні два відпрацьовані місяці - квітень та травень 2015 року, відповідно 1432,20грн. та 2120,16грн.; кількість робочих днів у цьому періоді становить 39, середньоденна заробітна плата за цей період складає: (1432,20 грн. + 2120,16 грн.): 39 = 91,09 грн., а тому сума середнього заробітку за час затримки розрахунку з 02 червня 2015 року по 27 жовтня 20154 року (103 робочих дні) становить 9382,27 грн. (91,09 грн. х 103 робочих дні).

Таким чином, суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 135,21 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 9382,27 грн.

В частині стягнення компенсації за невчасно виплачену заробітну плату в сумі 1000 гривень позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки з позовної заяви та пояснень позивачки, наданих в судовому засіданні, не зрозуміло підстави стягнення даної компенсації, обґрунтування її розміру та норми закону, якими вона передбачена.

Частиною 1 статті 237-1 КЗпП визначено, що умовою відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику є порушення його законних прав, що призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

При вирішення питання про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що порушення з боку відповідача вимог трудового законодавства щодо своєчасної і в повному обсязі виплати заробітної плати, яке триває на протязі майже півроку, призвело до порушення нормальних умов життя позивача. Приймаючи до уваги, що позивач інших доходів не має, а відтак необхідно докладати додаткових зусиль до організації свого життя та підтримання належного стану здоров'я, суд приходить до висновку, що позивач зазнав через бездіяльність відповідача моральних страждань, а тому суд, вважає за можливе задовольнити позов в цій частині частково і визначає розмір моральної шкоди в сумі 500 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, згідно ст. 237-1 КЗпП України.

Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Відповідно до частини 3 статті 88, пункту 6 частини 1 статті 214 Цивільного процесуального кодексу України, під час ухваленні рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 116,117,237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 367 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з виробничого кооперативу «Бехтерський сількомунгосп» (вул.Молодіжна, 71, с.Бехтери Голопристанського району Херсонської області, код ЄДРПОУ 35908057) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 135,21 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 02.06.2015 р. по день винесення рішення, а саме - 27.10.2015 року в розмірі 9382,27 грн. (без врахування обов'язкових платежів при виплаті заробітної плати), на відшкодування моральної шкоди 500 грн., а всього 10017,48 грн. (десять тисяч сімнадцять гривень 48 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з виробничого кооперативу «Бехтерський сількомунгосп» (вул.Молодіжна, 71, с.Бехтери Голопристанського району Херсонської області, код ЄДРПОУ 35908057) на користь держави в особі територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.) судового збору.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. М. Сіянко