Рішення

від 20.10.2015 по справі 529/1063/15-ц

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/1063/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Щабельської І. В.

при секретарі Іванченко В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Андріївської сільської ради Диканського району Полтавської області про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому вказала, що вона проживала з ОСОБА_2 з 2004 року і до його смерті однією сім'єю, як чоловік та жінка, вони були пов'язані спільним побутом та вели спільне господаоство, мали спільний бюджет. Після смерті 26 квітня 2013 року ОСОБА_3 відкрилась спадщина у виді земельної ділянки площею 3,3894 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Андріївської сільської ради Диканського району Полтавської області /далі - Андріївська сільська рада/. У зв'язку з відсутністю документів про їхні родинні стосунки позивач позбавлена можливості одержати спадщину, тому звернулась до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на спадкове майно.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що вона з 2004 року проживала з ОСОБА_2 однією сім'єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. 26 квітня 2013 року ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилась спадщина у виді вказаної вище земельної ділянки, на яку він у встановленому законом порядку оформив право власності, однак Державний акт на своє ім'я отримати не встиг. Позивач вказала, що інші спадкоємці, як за законом так і за заповітом у нині померлого ОСОБА_2 відсутні. Тому просила встановити факт її проживання з померлим ОСОБА_2 однією сім'єю як чоловіка та дружини та визнати за нею право власності на спадкове майно.

Відповідач - Андріївська сільська рада - подала суду заяву про визнання позову та про розгляд справи у відсутність його представника.

Третя особа - Диканська державна нотаріальна контора Полтавської області /далі - Диканська держнотконтора/ - подала клопотання про розгляд справи у відсутність її представника, заперечень проти позову не подала.

За вказаних обставин розгляд справи був проведений без участі представників відповідача та третьої особи.

Вислухавши позивача, свідків, розглянувши матеріали справи та оцінивши докази у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ч. 2 та 4 ст. 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

26 квітня 2013 року в с. Ландарі Диканського району Полтавської області помер ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії І-КЕ № 231805 , виданим 26 квітня 2013 року виконавчим комітетом Андріївської сільської ради. Згідно довідки, виданої 29.05.1986 року палацом реєстрації шлюбів та новонароджених м. Києва, нині померлий ОСОБА_2 16 квітня 1980 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_4, який було розірвано 20 квітня 1982 року рішенням Дніпрянського районного народного суду м. Києва.

З довідки відповідача вбачається, що нині померлий ОСОБА_2 з 2004 року та по день своєї смерті проживав однією сім'єю разом з ОСОБА_1 - позивачем по справі, вів з нею спільне господарство.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснили, що вони є односельчанами померлого ОСОБА_2 та позивача, які з 2004 року до дня смерті ОСОБА_2 проживали разом однією сім'єю, як чоловік та дружина, вели спільне господарство та мали спільний бюджет. Поховання ОСОБА_2 здійснювала позивач. Свідки також вказали, що у нині померлого ОСОБА_2 не було дітей та родичів, які б мали право на спадкування за законом.

Оцінивши наявні докази в сукупності, суд приходить до висновку про те, що позивач та нині померлий ОСОБА_2 з 2004 року по день смерті останнього 26 квітня 2013 року, тобто дев'ять років перебували у фактичних шлюбних стосунках, піклувались одне про одного, були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, а тому наявні підстави для встановлення факту проживання їх однією сім'єю.

За життя на нині померлий ОСОБА_2, як член Колективного сільськогосподарського підприємства "Перемога" /далі - КСП "Перемога"/ отримав Сертифікат на право на земельну ділянку (пай) /далі - Сертифікат/ серії РН № 793449, виданий 23 лютого 2007 року Диканською районною державною адміністрацією Полтавської області і отримав право власності на земельну ділянку площею 5 умовних кадастрових гектара для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Андріївської сільської ради. На підставі вказаного сертифіката нині померлим ОСОБА_2 була замовлена та виготовлена Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, згідно якої останньому була виділення земельна ділянка в натурі з визначенням її меж та площею 3,3894 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Андріївської сільської ради. Після виготовлення технічної документації нині померлий ОСОБА_2 зареєстрував право власності на цю землю та отримав ОСОБА_6 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5300146762013, сформований 02.04.2013 року, згідно якого земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5321080400:00:001:0633. Однак нині померлий ОСОБА_2 за життя не встиг отримати Державний акт на право власності на цю земельну ділянку.

Відповідно до положень ст. 23 ЗК України право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами. Положенням ст. 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування землею виникають з моменту реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 та ст. 328 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що вказана вище земельна ділянка належала нині померлому ОСОБА_2 на законних підставах і є спадковим майном.

Відповідно до ст.ст. 1218, 1220 ч. 2, 1261, 1268, ч. 1 ст. 1270 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися після його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти, батьки чоловік та дружина спадкодавця. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з часу її відкриття не заявив про відмову від неї.

Згідно довідок Диканської держнотконтори після смерті ОСОБА_2 11.11.2013 року була заведена спадкова справ на підставі заяви позивача ОСОБА_1 Інші особи з заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався. Однак позивачеві нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на ім'я померлого на цю землю, а також документів, які підтверджують родинні зв'язки між померлим та позивачем.

Так як позивач та нині померлий ОСОБА_2 проживали однією сім'єю як чоловік та дружина дев'ять років, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, тобто перебували у фактичних шлюбних відносинах, земельна ділянка є спадковим майном та належала ОСОБА_2 на законних підставах, позивач прийняла спадщину після смерті чоловіка, інші особи з заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не звертались, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання за позивачем права власності на вказане спадкове майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 316, 328, 1216-1218, 1220-1223, 1225, 1233-1236, 1261, 1268-1270 ЦК України, ст.ст. 23, 125 ЗК України, ст. 3 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 208-209, 212 - 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задоволити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та померлого 26 квітня 2013 року ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу як дружини та чоловіка.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку площею 3,3894 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Андріївської сільської ради Диканського району Полтавської області та належала померлому 26 квітня 2013 року ОСОБА_2 на підставі ОСОБА_6 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5300146762013, сформованого 02.04.2013 року, кадастровий номер земельної ділянки 5321080400:00:001:0633.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області на протязі десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: