Рішення

від 30.10.2015 по справі 337/2667/15-ц

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН №337/2667/15-ц

Провадження №2/337/1217/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2015 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Сидорової М.В.

при секретарі - Стафорової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного підприємства «Стоматологія Нова», третя особа: ОСОБА_3, про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності правочину,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом в якому просить визнати недійсним правочин передачі ОСОБА_2 до статутного капіталу Приватного підприємства «Стоматологія Нова» нежитлового приміщення 73, загальною площею 133,8 кв.м., розташованого у будинку №6 по вул. Гудименка м. Запоріжжя, та застосувати наслідки недійсності правочину, а саме: визнати недійсним рішення загальних зборів власників ПП «Стоматологія Нова» від 04.07.2013р. в частині внесення до статутного капіталу ПП «Стоматологія Нова» вказаного нежитлового приміщення; визнати недійсним та скасувати зміни до Статуту ПП «Стоматологія Нова» в частині створення статутного капіталу за рахунок передачі ОСОБА_2 до статутного капіталу об'єкту вказаного нерухомого майна, скасувати державну реєстрацію права власності ПП «Стоматологія Нова» на вказане приміщення та зобов'язати ПП «Стоматологія Нова» внести відповідні зміни до Статуту ПП «Стоматологія Нова».

Позов обґрунтовано тим, що під час перебування відповідача ОСОБА_2 з позивачем в зареєстрованому шлюбі, ОСОБА_2 за сумісні кошти подружжя 02.04.1998р. придбав трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, а 15.12.2000р. - квартиру АДРЕСА_2, які в подальшому були виведені з житлового фонду та об'єднані в одне нежитлове приміщення, яке 03.07.2013р. було зареєстровано за єдиним номером №73 в будинку №6 по вул.Гудименка в м.Запоріжжя за ОСОБА_2 Оскільки вказане приміщення було придбане ОСОБА_2 у період зареєстрованого шлюбу, то воно є спільним сумісним майном подружжя.

В ході розгляду Хортицьким районним судом м.Запоріжжя цивільної справи про поділ спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_2, 11.01.2013р. було винесено ухвалу про накладання арешту на квартири №40 та №73 в будинку №6 по вул.Гудименка в м.Запоріжжя, в зв'язку з чим державним виконавцем Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ 18.01.2013р. внесені відомості про обтяження нерухомого майна до Державного реєстру обтяжень.

19.02.2014р. їй стало відомо, що ОСОБА_2, незважаючи на заборону на будь-яке відчуження вказаного нерухомого майна, передав об'єднане приміщення №73 в будинку №6 по вул.Гудименка в м.Запоріжжя до статутного фонду ПП «Стоматологія Нова». Крім того, при здійсненні правочину передачі цього майна у статутний фонд ПП «Стоматологія Нова» відповідач ОСОБА_2 від неї нотаріально засвідченої згоди на відчуження цього майна не отримував. Таким чином, вважає, що даний правочин має бути визнаний недійсним та застосовані наслідки недійсності правочину.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову, просили в задоволенні позову відовити та пояснили, що квартири №40 та №73 в будинку №6 по вул. Гудименка в м.Запоріжжя, які в подальшому були виведені з житлового фонду та об'єднані в спірне нежитлове приміщення, ОСОБА_2 придбав не за сумісні кошти подружжя, а за гроші, які він отримав за договором дарування від 20.04.1998р. від свого батька ОСОБА_3 Квартири придбались ним для ведення господарської діяльності, а саме розміщення стоматологічної клініки ПП «Стоматологія Нова», і ОСОБА_2 є засновником вказаної клініки. До липня 2013 року він був єдиним засновником ПП «Стоматологія Нова», був також директором даного ПП, інші посади у цьому товаристві були відсутні. 03.12.2013р. об'єднане приміщення №73 в будинку №6 по вул.Гудименка в м.Запоріжжя було внесено ним до статутного фонду ПП «Стоматологія Нова» на підставі того, що це його особисте майно. Жодних арештів або заборон відчуження вказаного нежитлового приміщення на той час не існувало, арешти були накладені на окремі квартири, а не на нежитлове приміщення. Оскільки вважають, що спірне приміщення не є об'єктом спільного майна подружжя, а було особистою приватною власністю відповідача ОСОБА_2, то при передачі цього приміщення до статутного фонду ПП «Стоматологія Нова» ОСОБА_2 не повинен був отримувати згоду ОСОБА_1

Крім того пояснили, що навіть якщо спірне нежитлове приміщення було б спільною сумісною власністю подружжя, а ОСОБА_2 розпорядився ним без згоди ОСОБА_1, передавши його до статутного капіталу підприємства, то в даному випадку позивачка може ставити питання лише про одержання частки доходів підприємства.

Представник відповідача ПП «Стоматологія Нова» ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що підстав для визнання недійсним правочину передачі ОСОБА_2 до статутного фонду ПП «Стоматологія Нова» нежитлового приміщення №73 в будинку №6 по вул.Гудименка в м.Запоріжжя немає, оскільки необхідності у згоді позивачки на розпорядження вказаним приміщенням не було через те, що спірне нежитлове приміщення мало статус особистої приватної власності ОСОБА_2, придбано ним для здійснення підприємницької діяльності та за кошти отримані за договором дарування від ОСОБА_3 03.12.2013р. спірне нежитлове приміщення було передано ОСОБА_2 до статутного фонду ПП «Стоматологія Нова» і жодних арештів або заборон відчуження вказаного нежитлового приміщення на той час не існувало. Крім того, згідно постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 03.09.2013р. державного реєстратора Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області було зобов'язано провести державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: м.Запоріжжя, ул.Гудименка, буд.6, при.73 за юридичною особою ПП «Стоматологія Нова», а рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.05.2014р. право власності на спірне приміщення визнано за ПП «Стоматологія Нова». В зв'язку з чим просила в задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснили, що в квітні 1998 року ОСОБА_3 спочатку надав, а згодом подарував ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 38 000 грн. для придбання приміщення для ведення стоматологічної діяльності відповідно до договору про сумісну діяльність та договору дарування грошових кошів. Саме за вказані гроші ОСОБА_2 купив квартири №73 та №40 по вул.Гудименка в м.Запоріжжя, які згодом вивів з житлового фонду, об'єднав в одне нежитлове приміщення, заснував ПП «Стоматологія Нова» та передав нежитлове приміщення до статутного фонду вказаного ПП, оскільки вказане приміщення належало йому на праві особистої власності та не мало жодних заборон на відчуження. Вважають, що рішення по справі може вплинути на права ОСОБА_3, оскільки саме за його гроші, які він подарував ОСОБА_2, останній придбав квартири, які на даний час складають спірне нежитлове приміщення. Просили в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 20.10.1990 року, який розірвано на підставі рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 13.02.2013р., яке набрало законної сили 26.02.2013р. (а.с.6 т.1).

Відповідно копії договору купівлі-продажу від 02.04.1998р. ОСОБА_2 як фізична особа придбав квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 68,56 кв.м. та здійснив державну реєстрацію свого права власності (а.с. 123, 125 т.1).

Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 15.12.2000р. ОСОБА_2 як фізична особа придбав квартиру АДРЕСА_4, загальною площею 65,24 кв.м. та здійснив державну реєстрацію свого права власності (а.с.126-127, 129 т.1).

Рішенням виконкому Запорізької міської ОСОБА_7 №467/9 від 27.08.1998 року квартиру АДРЕСА_1, переведено в нежитлове приміщення для подальшого використання під стоматологічний кабінет (а.с.124 т.1).

Рішенням виконкому Запорізької міської ОСОБА_7 №74/8 від 26.02.2001 року квартиру АДРЕСА_5, переведено в нежитлове приміщення для подальшого використання під стоматологічний кабінет (а.с.128 т.1).

Судом також встановлено, що вказані нежитлові приміщення в подальшому були об'єднані в єдине приміщення за №73 в будинку №6 по вул.Гудименка м. Запоріжжя, загальною площею 133,8 кв.м.

Згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04.07.2013р., копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.10.2013р., ОСОБА_2 є власником нежитлового приміщення №73 в будинку №6 по вул.Гудименка в м.Запоріжжя, загальною площею 133,8 кв.м. (а.с. 130, 13 т.1)

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 є засновником та співвласником ПП «Стоматологія Нова», яке зареєстровано в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 11.11.1998 року (інд. код 3015540) та розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул.Гудименко, буд.6, приміщення №73.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.07.2013р., державна реєстрація ПП «Стоматологія Нова» вперше здійснена 11.11.1998 року за юридичною адресою: 69037, м.Запоріжжя, вул.Рекордна, б.20-а, к.53 (а.с.12 т.1).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.12.2014р., юридична адреса ПП «Стоматологія Нова»: 69114, м.Запоріжжя, вул..Гудименка, буд.6, приміщення 73 (а.с. 17 т.2).

Крім того, судом встановлено, що в січні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Хортицького районного суду м.Запоріжжя з позовною заявою про розподіл майна подружжя, в тому числі і приміщення №73 буд. №6 по вул. Гудименка, у м. Запоріжжя. Справа за даним позовом на даний час по суті не розглянута, оскільки рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 16.04.2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 27.08.2014 року, яким рішення було залишено без змін, ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.10.2014 року скасовані, справу передано на новий розгляд суду першої інстанції (а.с.99-104).

Ухвалою судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 11.01.2013 року по було накладено арешт на квартиру №73 та квартиру №40, що розташовані в буд. №6 по вул. Гудименка, у м. Запоріжжя (а.с.7 т.1).

16.01.2013р. на виконання вищевказаної ухвали суду, державним виконавцем Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_8 була винесена постанова про арешт майна вказаних квартир, які належать ОСОБА_2 та оголошено заборону здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_2 (а.с. 198-199 т.1).

Згідно копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.10.2013р., обтяження об'єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул.Гудименка, буд.6, приміщення 73, було зареєстровано 18.01.2013р. на підставі постанови про арешт боржника та оголошення заборони його відчуження від 16.01.2013р., виданої державним виконавцем Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ ОСОБА_8 (а.с.14-15 т.1).

Згідно протокольного рішення загальних зборів ПП «Стоматологія Нова» №1 від 04 липня 2013 року ОСОБА_2, вніс до статутного фонду ПП «Стоматологія Нова» нежитлове приміщення, загальною площею 133,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Гудименка, буд.6, приміщення 73 (а.с.8-9 т.1).

Згідно даних, які містяться в протоколі №1 загальних зборів ПП «Стоматологія Нова» від 04.07.2013 року, ОСОБА_2 гарантував, що нежитлове приміщення, яке є предметом внеску, не продане, не подароване, не є предметом спору і під забороною і арештом не перебуває.

Крім того, на загальних зборах ПП «Стоматологія Нова» 04 липня 2013 року прийнято рішення про внесення змін до Статуту ПП «Стоматологія Нова» в зв'язку із зміною складу засновників та збільшенням статутного капіталу, в тому числі за рахунок передачі ОСОБА_2 до статутного капіталу об'єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гудименка, буд. 6, приміщення №73, загальною площею 133,8 кв.м., та про необхідність здійснення державної реєстрації вказаних змін.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.09.2013р. по адміністративній справі за позовом ПП «Стоматологія Нова» до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, були визнані протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області щодо відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов'язано провести державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою:м.Запоріжжя, ул.Гудименка, буд.6, при.73 за юридичною особою ПП «Стоматологія Нова» (а.с. 11-13 т.2).

Право власності ПП «Стоматологія Нова» на нежитлове приміщення за адресою м. Запоріжжя, вул. Гудименка, буд. 6, приміщення №73 зареєстроване згідно свідоцтва про право власності від 03.12.2013 року (а.с. 131 т.1).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.05.2014р., по справі за позовом ПП «Стоматологія Нова» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання права власності, за ПП «Стоматологія Нова» (69037, м.Запоріжжя, вул.Рекордна, 20-а, к.53, ідентифікаційний код юридичної особи: 30155490) визнано право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 133,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Гудименка, буд.6, приміщення 73 (а.с. 182-189 т.1).

Згідно Статуту ПП «Стоматологія Нова» (нова редакція), затвердженого зборами власників ПП «Стоматологія Нова» від 05.05.2014р. (протокол №3) та протоколу №1 загальних зборів ПП «Стоматологія Нова» від 04.07.2013 року, співвласником та керівником ПП «Стоматологія Нова» є ОСОБА_6 (а.с 24-35 т.2, а.с.8-9 т.1).

Судом також встановлено, що 01.04.1998 року між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про сумісну діяльність, відповідно до умов якого інвестор ОСОБА_3 надає за договором дарування грошові кошти в розмірі 38 000грн., які поступають в розпорядження виконавцю ОСОБА_2 з часу їх отримання. Виконавець бере на себе обов'язок витратити отримані від інвестора кошти на придбання нерухомого майна для ведення сімейного стоматологічного бізнесу в м.Запоріжжя, оформити усі необхідні дозвільні документи для здійснення приватної стоматологічної практики, здійснювати іншу діяльність по обліку, розподілу прибутку ввід зазначеної комерційної діяльності, за погодженням з інвестором здійснювати інші дії щодо його реалізації. Вказаним договором також регулюються питання розподілу прибутків між ОСОБА_2 та ОСОБА_3Ф (а.с.120-121 т.1 ).

20.04.1998р. між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір дарування грошових коштів, за яким ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 38 000грн. для придбання нерухомості з метою розміщення стоматологічної клініки за умовами якого, договір вважається укладеним з часу його підпису сторонами та наданням грошових коштів ОСОБА_2 (а.с.122 т.1).

На зворотній стороні договору вищевказаного дарування є розписка ОСОБА_2 про те, що гроші в сумі 38000 грн. він отримав 20.04.1998 року. В судовому засіданні ОСОБА_2 не заперечував та не спростовував свій підпис на даній розписці (а.с.122 звор. т.1).

Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 15.10.2013 року, яке набрало законної сили, ОСОБА_3 відмовлено у позовних вимогах до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку нежитлового приміщення №73, буд. 6, вул. Гудименка, м. Запоріжжя, які були заявлені на підставі договору про сумісну діяльність від 01.04.1998 року. (а.с. 132-133 т.1).

Вислухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст.11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, обов'язок надання яких покладається на сторони по справі.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року, що набрав чинності 1 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання Цивільний кодексом України положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності

Згідно із частиною першою Прикінцевих положень Сімейного кодексу України цей Кодекс набрав чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України, тобто з 1 січня 2004 року.

Згідно зі ст.22 КпШС України (який був чинним до 1 січня 2004 року), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Також аналогічне правове положення закріплене в ст. 60 СК України та в ст.368 ЦК України, відповідно до яких майно, набуте чоловіком та дружиною під час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Отже, у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості (ст. ст. 58, 59 ЦПК України) і це є її процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України). При цьому судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Згідно зі ст. 24 КпШС України майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.

Роздільним майном кожного з подружжя є також речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо), хоча б вони і були придбані під час шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя, за винятком коштовностей та предметів розкоші.

Кожний з подружжя самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому роздільним майном.

Відповідно до ст.57 ч.1 СК України особистою приватною власністю дружини або чоловіка є, зокрема, майно набуте під час шлюбу, але на підставі договору дарування, або за кошти, які належали йому або їй особисто.

Відповідно до ст. 65 CК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Згідно зі ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України .

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників; згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

У відповідності до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Таким чином, відсутність нотаріальної згоди з боку одного з співвласників на відчуження сумісного нерухомого майна тягне за собою визнання правочину недійсним, оскільки в цьому випадку цей правочин порушує майнові права та інтереси одного з співвласників.

З аналізу правових висновків Верховного Суду України за наслідками перегляду в порядку ст. 355 ч.1 п.1 ЦПК України аналогічних справ вбачається, що не можна визначати майно фізичної особи-підприємця, яке він придбав хоча і під час шлюбу, але саме як фізична особа-підприємець і не за спільні кошти подружжя, спільним сумісним майном подружжя.

Відповідно до п.30 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. Виходячи зі змісту частин 2, 3 ст. 61 СК, якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів. У разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч ст. 65 СК інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки.

При ухваленні рішення суд враховує, що нежитлове приміщення №73 в буд.№6 по вул.Гудименка в м.Запоріжжя створено шляхом об'єднання двох нежитлових приміщень, а саме №40 та №73, розташованих в будинку №6 по вул.Гудименка в м.Запоріжжя.

При цьому вказані приміщення були придбані як житлові квартири відповідачем ОСОБА_2, в подальшому переведені в нежитлові приміщення під час зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_1

Враховуючи презумпцію спільного майна подружжя, придбаного у період шлюбу, суд вважає, що, спірне нежитлове приміщення набуло статусу спільного сумісного майна подружжя, оскільки придбано в період зареєстрованого шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, незважаючи на те, що воно було зареєстровано на відповідача ОСОБА_2

Також суд враховує, що ні в реєстраційних документах на нерухомість, ні у договорах купівлі-продажу житлових квартир не зазначено про те, що ОСОБА_2 придбав його як фізична особа-підприємець.

Суд не приймає доводів відповідачів ОСОБА_2 та представника ПП «Стоматологія Нова» ОСОБА_6 про те, що квартири, які згодом були виведені із житлового фонду та об'єднані в одне приміщення, придбавалися ОСОБА_2 особисто з метою ведення підприємницької діяльності та передбачалися лише для стоматологічної клініки, оскільки квартира №73 була переведена у нежиле приміщення для подальшого використання під стоматологічний кабінет лише у серпні 1998 року, а квартира №40 - в лютому 2001р., і суду не надано доказів того, що вказані квартири відразу ж після її придбання відповідачем ОСОБА_2 почали використовуватись ним для господарської діяльності як фізичною особою-підприємцем, а також не надано доказів того, що на час придбання квартири №73 в 1998 році, відповідач здійснював будь-яку підприємницьку діяльність, був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

При цьому суд враховує, що Приватне підприємство «Стоматологія Нова» було вперше зареєстровано відповідачем ОСОБА_2 лише у листопаді 1998 року, його юридична адреса згідно виписки з ЄДРПОУ від 05.07.2013р. була вказана в іншому районі міста.

Щодо доводів відповідачів та третьої особи ОСОБА_3 про те, що спірне приміщення ОСОБА_2 придбав на належні йому особисті кошти, а саме гроші, отримані від свого батька ОСОБА_3 за договором дарування від 20.04.1998 року, то такі доводи суд до уваги прийняти не може, оскільки наданий суду договір дарування грошей, не посвідчений нотаріально, був укладений 20.04.1998 року, тобто вже після придбання квартири АДРЕСА_1 02.04.1998 року, і, згідно розписки на зворотній сторінці договору дарування, ОСОБА_2 отримав ці кошти також 20.04.1998 року, тобто вже після придбання квартири, яка складає частину спірного приміщення. В той час коли у договорі купівлі-продажу квартири від 02.04.1998 року у п.3 зазначено, що гроші в сумі 16040 грн. отримані продавцем повністю до підписання цього договору. Друга квартира АДРЕСА_5, яка була об'єднана з квартирою №73, була придбана через більше, ніж 2 роки після укладання договору дарування грошей батьком відповідача ОСОБА_2, які нібито призначались саме для придбання нерухомого майна для ведення підприємницької діяльності. Доказів, що вказана квартира була придбана за особисті гроші ОСОБА_2 суду не надано.

Доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що він та позивачка ОСОБА_9 під час придбання квартир не мали достатніх коштів для придбання нерухомості, суд не приймає до уваги, оскільки вони нічим не підтверджені.

Таким чином, суду не надано належних та допустимих доказів того, що спірне нежитлове приміщення було придбане відповідачем як фізичною особою-підприємцем для ведення підприємницької діяльності, або за його власні кошти.

Також суд враховує, що ОСОБА_2 передав спірне нежитлове приміщення до статутного фонду ПП «Стоматологія Нова» вже після розірвання шлюбу між подружжям в липні 2013 року та під час судового розгляду її позову до нього про розподіл спільного майна. В цій частині можна погодитись з доводами позивачки про те, що відповідач намагався таким чином не дійсно передати до статутного фонду ПП «Стоматологія Нова» майно, яке він використовував для ведення господарської діяльності, а намагався уникнути розподілу спірного приміщення, оскільки з часу придбання приміщення і до його передачі до статутного фонду приватного підприємства пройшов значний проміжок часу, за який відповідач не здійснював кроків по передачі цього приміщення до статутного фонду підприємства.

Також, суд враховує, що ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 11.01.2013 року на спірне майно накладений арешт та здійснена заборона його відчуження, однак ОСОБА_2 під час передання нежитлового приміщення до статутного капіталу ПП "Стоматологія Нова" 04.07.2013 року цю обставину проігнорував і здійснив його відчуження під час накладання відповідної заборони. Крім того, в протоколі загальних зборів №1 від 04.07.2013 року було внесено дані про те, що спірне майно не є предметом судового спору та не перебуває під забороною /арештом/, що не відповідало дійсності.

Судом встановлено, що на час передачі цього приміщення до статутного капіталу ПП «Стоматологія Нова» 04.07.2013 року, тобто відчужуючи вказане спільне з позивачкою майно, ОСОБА_2 не отримував письмового та нотаріально посвідченого дозволу ОСОБА_1 на відчуження цього майна.

Суд ухвалюючи рішення виходить з того, що спірне майно з моменту набуття відповідачем права власності на нього, належало ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, а відповідач ОСОБА_2 в порушення вимог закону відчужив належне подружжю на праві спільної сумісної власності нежитлове приміщення та передав їх у власність ПП «Стоматологія Нова» без згоди ОСОБА_1 як співвласника майна, чим порушив її права.

Таким чином, при укладенні правочину - передачі нежитлового приміщення №73 за адресою м. Запоріжжя, вул. Гудименка, буд. 6 до статутного капіталу ПП «Стоматологія Нова» - стороною правочину ОСОБА_2 порушені вимоги ч.1 ст.203 ЦК України щодо відповідності цього правочину нормам ЦК України, а саме вимогам ч.2 ст.369 ЦК України.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині визнання недійсним правочину про передачу ОСОБА_2 до статутного капіталу ПП «Стоматологія Нова» нежитлового приміщення за адресою м. Запоріжжя, вул. Гудименка, буд. 6, приміщення №73, загальною площею 133,8 кв.м., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Наявність судових рішень про визнання права власності та реєстрацію права власності на спірне нежитлове приміщення за ПП «Стоматологія Нова» не спростовують висновків суду про порушення під час передачі вказаного майна ОСОБА_2 до статутного капіталу ПП «Стоматологія Нова» і недійсність вказаного правочину.

Щодо посилання відповідачів на право позивачки тільки на поділ одержаних доходів від вкладу до статутного фонду ПП «Стоматологія Нова» у вигляді спірного нерухомого майна, то зазначені доводи стосуються випадків, коли вклад до статутного фонду зроблено одним із подружжя за рахунок спільного майна в інтересах сім'ї та за належно оформленою згодою іншого подружжя, чого в даному випадку дотримано не було. Крім того, вказані вимоги застосовуються при поділі майна подружжя, а предметом даного спору є визнання недійсним правочину.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів Приватного підприємства «Стоматологія Нова» від 04 липня 2013 року, винесене згідно протоколу №1 загальних зборів власників ПП «Стоматологія Нова» від 04 липня 2013 року, в частині внесення до статутного капіталу ПП «Стоматологія Нова» нежитлового приміщення за адресою м. Запоріжжя, вул. Гудименка, буд. 6, приміщення №73, оскільки підстави внесення вказаного приміщення до статутного фонду ПП не відповідають вимогам ч.2 ст.369 ЦК України та порушують майнові права позивачки, і про ці обставини було достовірно відомо ОСОБА_2 під час проведення вказаних загальних зборів, і, за твердженням позивачки, ці обставини були відомі, також, і співвласниці ПП "Стоматологія Нова" та дружині відповідача ОСОБА_10

Враховуючи визнання судом недійсності правочину від 04.07.2013 року, необхідно застосувати наслідки його недійсності, а саме визнати недійсними та скасувати зміни до Статуту Приватного підприємства «Стоматологія Нова» в частині створення статутного капіталу за рахунок передачі ОСОБА_2 до статутного капіталу об'єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення за адресою м. Запоріжжя, вул. Гудименка, буд. 6, приміщення №73, загальною площею 133,8 кв.м.

Однак вимоги про зобов'язання ПП «Стоматологія Нова» внести зміни до Статуту ПП шляхом виключення із статутного капіталу спірного нежитлового майна не підлягають задоволенню, оскільки такі дії призведуть до незаконного втручання в господарську діяльність підприємства, що протирічить вимогам законодавства. Право внесення змін до статуту піприємства належить виключно зборам членів цього підприємства.

Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності Приватного підприємства «Стоматологія Нова» на приміщення за адресою м. Запоріжжя, вул. Гудименка, буд. 6, приміщення №73, проведену на підставі рішення загальних зборів власників ПП «Стоматологія Нова» від 04 липня 2013 року, то суд вважає необхідним в цій частині відмовити через наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав. Фактично ж реєстрація покликана надати відповідну силу правовстановлюючим документам і виступає формальною умовою подальшого захисту (у тому числі і судового) прав особи, що виникають з правовідносин, предметом яких є нерухоме майно.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19, ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно з пп. 10 п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

За роз'ясненнями, що викладенні у п.п.8,10 Постанови Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відмова у державній реєстрації, ухилення від державної реєстрації, відмови від надання інформації про реєстрацію застосовується лише щодо дій (бездіяльності) органів, які здійснюють таку реєстрацію.

Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, недійсності правочину, витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»).

Таким чином, наявність судового рішення про визнання недійсним правочину передачі ОСОБА_2 до статутного капіталу Приватного підприємства «Стоматологія Нова» нежитлового приміщення 73, розташованого у будинку №6 по вул. Гудименко м. Запоріжжя є підставою для здійснення відповідної державної реєстрації права за попереднім власником.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивачки необхідно стягнути понесені нею витрати на сплату судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам немайнового характеру в сумі 730,80грн., по 365,40 грн. з кожного відповідача.

Повний текст рішення виготовлено 30.10.2015р.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,208,212-218 ЦПК України, ст.ст.203,215,216,368,369 ЦК України, ст.ст.22,24 КпШС України, ст.ст.57,60 СК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсним правочин про передачу ОСОБА_2 до статутного капіталу Приватного підприємства «Стоматологія Нова» (інд.код 30155490) нежитлового приміщення за адресою м. Запоріжжя, вул. Гудименка, буд. 6, приміщення №73, загальною площею 133,8 кв.м.

Визнати недійсним рішення загальних зборів Приватного підприємства «Стоматологія Нова» від 04 липня 2013 року, винесене згідно протоколу №1 загальних зборів власників ПП «Стоматологія Нова» від 04 липня 2013 року, в частині внесення до статутного капіталу Приватного підприємства «Стоматологія Нова» (інд.код 30155490) нежитлового приміщення за адресою м. Запоріжжя, вул. Гудименка, буд. 6, приміщення №73, загальною площею 133,8 кв.м.

Визнати недійсними та скасувати зміни до Статуту Приватного підприємства «Стоматологія Нова» (інд.код 30155490) в частині створення статутного капіталу за рахунок передачі ОСОБА_2 до статутного капіталу об'єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення за адресою м. Запоріжжя, вул. Гудименка, буд. 6, приміщення №73, загальною площею 133,8 кв.м.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), Приватного Підприємства «Стоматологія Нова» (інд.код 30155490) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) суму судового збору по 365,40 з кожного.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м.Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення суду.

Суддя М.В. Сидорова

30.10.2015