Рішення

від 23.10.2015 по справі 463/3289/15-ц

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/3289/15-ц

Провадження №2/463/1500/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2015 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Головатого Р.Я.

при секретарі судових засідань Миличук У.Р.

з участю представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача Петролюка А.М., Семків Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №37» про стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних,-

встановив:

позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, уточнивши позовні вимоги просить стягнути з відповідача 2431,99 грн. процентів річних та 62407,29 грн. інфляційних втрат.

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 03.11.2014 року стягнено в користь ОСОБА_5 112319,20 грн. основного боргу, три проценти річних за період з 18.05.2013 року по 30.10.2014 року в сумі 4892,81 грн. та 18562,99 грн. інфляційних втрат за період з червня 2013 року по вересень 2014 року. Рішенням апеляційного суду Львівської області вищевказане рішення змінено, абзац другий резолютивної частини рішення після слів і цифр «в розмірі 112319,20 грн.» доповнено словами «вказані суми визначені без врахування податків та обов'язкових платежів».

Разом з тим, відповідачем виплачено лише частину коштів в сумі 16000 грн., решта суми на даний час залишається не погашеною. Тому у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України просить стягнути з відповідача 62407,29 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму простроченого грошового зобов'язання в розмірі 130882,19 грн. (сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції) за період з листопада 2014 року по червень 2015 року, а також 2431,99 грн. трьох процентів річних, нарахованих на суму простроченого грошового зобов'язання в розмірі 112319,20 грн. за період з 31.10.2014 року по 21.06.2015 року, простроченого грошового зобов'язання в розмірі 96319,20 грн. за період з 22.06.2015 року по 13.07.2015 року та простроченого грошового зобов'язання в розмірі 88319,20 грн. за період з 14.07.2015 року по 23.07.2015 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, дав пояснення аналогічні вищенаведеним та просив уточнені позовні вимоги задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково. Вважають, що позивачем незаконно нараховано суму інфляційних втрат на суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції, вважають, що позивач має право нараховувати індекс інфляції та три проценти річних не на суму 130882,19 грн., так як в неї вже входять нарахування інфляції та трьох процентів річних, а на основну суму заборгованості в розмірі 112319,20 грн., з 22.06.2015 року по 13.07.2015 року - на суму заборгованості 96319,20 грн., а з 14.07.2015 року по 23.07.2015 року - 88319,20 грн. Таким чином, позивач має право вимагати стягнення з відповідача загальної суми трьох відсотків річних за період з листопада 2014 року по 23 липня 2015 року в розмірі 2397,74 грн., та суму інфляційних втрат за період з листопада по червень 2015 року в розмірі 53553,79 грн.

Разом з тим, вважають, що з вищевказаної суми слід вирахувати 15% податку на доходи фізичних осіб, що становить 8392,72 грн., які відповідач, будучи податковим агентом, зобов'язаний від імені та за рахунок позивача сплатити до бюджету. Тому позовні вимоги визнали в частині стягнення на користь позивача суми в розмірі 47558,80 грн. (53553,79 грн. - 8392,72 грн.).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 03.11.2014 року (а.с.5-8) позов ОСОБА_5 задоволено частково та стягнено з ТОВ «Аптека №37» вартість частки у майні товариства, що належала спадкодавцю ОСОБА_6, в розмірі 112319,20 грн., три проценти річних в сумі 4892,81 грн. та 18562,99 грн. інфляційних втрат.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 29.01.2015 року вищевказане рішення змінено, абзац другий резолютивної частини рішення після слів і цифр «в розмірі 112319,20 грн.» доповнено словами «вказані суми визначені без врахування податків та обов'язкових платежів».

В судовому засіданні сторонами визнано, що рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивача вартості частки у майні товариства, що належала спадкодавцю ОСОБА_6, в розмірі 112319,20 грн. на даний час виконано частково, та відповідачем 22.06.2015 року виплачено ОСОБА_5 16000 грн., а 14.07.2015 року - 8000 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у зв'язку з простроченням відповідачем виконання свого грошового зобов'язання, позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів.

Разом з тим, суд погоджується з запереченнями представників відповідача, що інфляційні втрати та три проценти річних підлягають нарахуванню саме від простроченої суми заборгованості з виплати вартості частки у майні товариства, що належала спадкодавцю ОСОБА_6, в розмірі 112319,20 грн. в період з 31.10.2014 року до 22.06.2015 року, а після часткового виконання свого грошового зобов'язання 22.06.2015 року на суму 16000 грн., а 14.07.2015 року - 8000 грн., три проценти річних на інфляційні втрати підлягають нарахуванню на суму грошового зобов'язання, що залишилось не виконаним.

За таких обставин, судом не береться до уваги поданий позивачем розрахунок заборгованості (а.с.35), оскільки в частині стягнення інфляційних втрат такий проведено з розрахунку суми заборгованості з врахуванням індексу інфляції за попередній період, а розрахунок трьох відсотків річних проведено в такий спосіб, що відсотки нараховані в період з 31.10.2014 року по 21.06.2015 року за 235 днів прострочення, в той час як за цей період пройшло лише 234 дні, в період з 22.06.2015 року по 13.07.2015 року - за 23 дні прострочення, в той час як за цей період пройшло лише 22 дні, в період з 14.07.2014 року по 23.07.2015 року за 11 днів прострочення, в той час як за цей період пройшло лише 10 днів.

Враховуючи вищенаведене, те, що представники відповідача визнали право позивача на стягнення з відповідача 2397,74 грн. - трьох процентів річних та 53553,79 грн. - інфляційних втрат, розмір яких підтверджено розрахунком (а.с.86-87), суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, та з ТзОВ «Аптека №37» на користь ОСОБА_5 слід стягнути 53553 грн. 79 коп. інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з листопада 2014 року по червень 2015 року, та 2397 грн. 74 коп. - три відсотки річних за період з 31.10.2015 року по 23.07.2015 року, а всього 55951 грн. 53 коп.

Разом з тим, судом не беруться до уваги заперечення представників відповідача в частині необхідності вирахування з вищевказаної суми 15% податку на доходи фізичних осіб, що становить 8392,72 грн., які відповідач, будучи податковим агентом, зобов'язаний від імені та за рахунок позивача сплатити до бюджету, оскільки відповідно до пп. 164.2.14. п.164.1 ст.164 ПК України до бази оподаткування не включаються відсотки, отримані від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання.

Задовольняючи позов, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім та документально підтверджені (а.с.1, 3) судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 559 грн. 52 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 212-214 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №37» (ідентифікаційний код 20844639) на користь ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) інфляційні втрати в сумі 53553 грн. 79 коп. (п'ятдесят три тисячі п'ятсот п'ятдесят три гривні сімдесят дев'ять копійок), три відсотки річних в сумі 2397 грн. 74 коп. (дві тисячі триста дев'яносто сім гривень сімдесят чотири копійки).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №37» (ідентифікаційний код 20844639) на користь ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 559 грн. 52 коп. (п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень п'ятдесят дві копійки) судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м.Львова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Р.Я. Головатий