Справа № 755/32109/14-к
1-кс/755/4128/14
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2014 року слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України у м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100040012235 від 15.09.2014 року про арешт майна,
в с т а н о в и в:
09.12.2014 року слідчий слідчого відділу Дніпровського РУ ГУ МВС України у м. Києві звернувся до суду із клопотанням про арешт майна, яке належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: земельної ділянки за кадастровим номером 3225585800:09:001:0020, розташованої в АДРЕСА_1 , площею 3,3640 га та земельної ділянки за кадастровим номером 3225585800:01:001:0013, розташованої в АДРЕСА_1 , площею 0,3913 га з метою забезпечення цивільного позову.
На підставі матеріалів, 15.09.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100040012235 внесено дані про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.187, ч.4 ст.189 КК України,
Як вбачається з клопотання слідчого СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві, що ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, з метою викрадення людини, вступив у попередню змову з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Реалізуючи свої злочинні наміри, 13 вересня 2014 року приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , прибули до будинку АДРЕСА_2 , де застосовуючи насильство, незаконно викрали Таха Абдулcалам Ахмада та стали переховувати у невстановленому місці, з метою отримання незаконної грошової винагороди за повернення потерпілого. У подальшому, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , незаконно утримуючи ОСОБА_9 , перевезли останнього до приватного будинку АДРЕСА_3 , де вступили в злочинну змову з власником вказаного будинку ОСОБА_4 та стали незаконно утримувати ОСОБА_9 у підсобному приміщенні, яке розташоване на території подвір`я будинку АДРЕСА_3 . 22 вересня 2014 року приблизно об 11 годині 00 хвилин у с. Райківщина, Яготинського району, Київської області, працівниками міліції були затримані ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , а також звільнено ОСОБА_9 , який всупереч його волі, перебував у підвальному приміщенні на території подвір`я будинку АДРЕСА_3 . Крім того, ОСОБА_5 , з метою вчинення розбою, вступив у попередню змову з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Реалізуючи свої злочинні наміри, 13 вересня 2014 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прибули до будинку АДРЕСА_2 , де погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи, а саме, демонструючи вогнепальну зброю, напали на ОСОБА_9 та відкрито заволоділи майном останнього. У подальшому, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з місця вчинення злочину зникли, а своїми злочинними діями спричинили ОСОБА_9 матеріальну шкоду. Крім того, у період часу з 13 вересня 2014 року по 22 вересня 2014 року, з погрозою вбивства, неодноразово висловили вимогу до близького родича, а саме, ОСОБА_9 про передачу грошових коштів у розмірі 2 мільйонів доларів США за звільнення ОСОБА_9 .
23.09.2014 року ОСОБА_4 було затримано за підозрою у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.187, ч.4 ст.189 КК України.
У зв`язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.189 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна та з метою забезпечення цивільного позову ОСОБА_9 виникла необхідність у арешті майна, яке належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: земельних ділянок розташованих в Київській області, Яготинський район, с. Райковщина.
Вивчивши клопотання та матеріали, додані до нього, слідчий суддя вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Зокрема, відповідно до ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Частиною 4 ст. 172 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна.
Проте, слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився та не надав суду матеріалів, що мають значення для вирішення питання про накладення арешту на майно.
Крім того, до клопотання про арешт майна слідчим долучений витяг з кримінального провадження № 12014100040012235 за 15.09.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України, який не підписаний реєстратором даного кримінального провадження старшим слідчим ОСОБА_3 . Також слідчим у клопотанні не зазначена вартість майна яке необхідно арештувати, розмір шкоди завданий кримінальним правопорушенням, також потерпілим, до цього часу, цивільний позов не заявлено.
Згідно зі ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Враховуючи те, що старший слідчий СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_3 до суду не з`явився, клопотання про накладення арешту на майно не підтримав та не надав суду матеріалів, необхідних для вирішення питань, пов`язаних з накладенням арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що дане клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статями 110, 170-173, 309, 369 КПК України,
у х в а л и в:
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського РУ ГУМВС України у м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя:
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2014 |
Оприлюднено | 13.01.2023 |
Номер документу | 52984701 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Дніпровський районний суд міста Києва
Курило А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні