Постанова

від 06.10.2010 по справі 2а-200/2010

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2а-200/2010

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.10.2010 року смт. Томаківка Дніпропетровської області

Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Тетеревятников А.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про поновлення порушеного права та зобов'язання здійснити нарахування та виплату надбавки до пенсії дитині війни,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що він має статус дитини війни і, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», щомісячно, починаючи із січня 2006 року, має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Однак, всупереч вимогам Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп та від 22 травня 2008 року №10/рп, управління Пенсійного Фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області відповідний перерахунок пенсії не здійснило.

За таких обставин позивач змушений був звернутися до суду з позовом до відповідача.

У своїй письмовій заяві позивач просив суд вирішити справу за його відсутності у судовому засіданні, на задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, натомість надав суду письмову заяву про слухання справи за його відсутності. Кім цього, надав суду письмове заперечення проти позову зі змісту якого вбачається, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ у Томаківському районі і отримує пенсію за віком, перераховану відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Підвищення відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» призначено у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» (в редакції від 28 грудня 2007 року) підвищення до пенсії виплачується у розмірі, встановленого як для учасників війни. Величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус діти війни не визначено. Мінімальний розмір пенсії за віком визначено ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування» і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, які призначаються виключно цим Законом.

Згідно зі ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, розпорядником яких є Державне казначейство України. Бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України, а реалізація нормативних приписів пенсійних програм здійснюється за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України джерел, відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду України. Тому управління Пенсійного фонду України у Томаківському районі в частині виплати зобов'язань підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» не є належним відповідачем.

Суд вважає необхідним розглянути справу у судовому засіданні за відсутності сторін, у порядку передбаченому ч. 4 ст. 122 КАС України, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Томаківському районі і отримує пенсію за віком. На день закінчення Другої світової війни, а саме 02 вересня 1945 року, йому було менше 18 років, а тому згідно ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» №2195-IV від 18 листопада 2004 року відноситься до категорії осіб, яким встановлено статус діти війни.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону від 18 листопада 2004 року, що набрав чинності 1 січня 2006 року) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Положенням п. 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 року №489 - V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачуєтсья особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак, Рішенням Контитуційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 цього Закону передбачено, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, із 01 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а з 22 травня 2008 року положення ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року №2195-VI, поновило свою дію.

Законом України "Про Державний бюджет на 2009 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до ч.2 ст.54 Закону України "Про Державний бюджет на 2009 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно - правовими актами Кабінету Міністрів України.

Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинено, тому вимоги позивача про здійснення перерахунку з 1 січня 2010 року протягом усього 2010 року підлягають задоволенню частково по день винесення постанови суду.

Мінімальний розмір пенсії, відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове Державне пенсійне страхуванняВ» від 09 липня 2003 року N 1058-IV, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на взяті державою зобов'язання, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Offise (Case 47/74 van Duyn v. Home Offise), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що не суперечить вимогам ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Посилання відповідача на законодавчу неврегульованість питання щодо механізму виплати доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає хибними виходячи з наступного.

Статтею 61 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війниВ» покладено на управління Пенсійного Фонду України у Томаківському районі.

Виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Томаківському районі Дніпропетровської області по не виконанню приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по теперішній час, яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування і отримання доплати до пенсії.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 22, 64 Конституції України, ст. ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 р. «Справа про соціальні гарантії громадян», рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р., Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 99, 100, 122, 159-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області щодо не нарахування та невиплати щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, передбачене ст.. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни», підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а з 22 травня 2008 року по 06 жовтня 2010 року з урахуванням вже сплачених сум у розмірі 10 відсотків, щомісяця, від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Постанова суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: ОСОБА_2