Рішення

від 21.10.2015 по справі 910/24343/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2015Справа №910/24343/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-ТЕК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецпроект»

про стягнення 361 669,93 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Писаренко М.О.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-ТЕК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецпроект» про стягнення 361 669,93 грн. (з яких: 274 493,73 грн. - сума основної заборгованості; 82 821,90 грн. - пеня; 4 354,30 грн. - три відсотки річних), у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором субпідряду № 20141030-2 від 30.10.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/24343/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.10.2015 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

20.10.2015 р. через відділ діловодства господарського суду від відповідача надійшло електронне повідомлення про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою директора. Дане електронне повідомлення не приймається судом, оскільки не містить необхідних реквізитів офіційного документа, який подається до суду стороною у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 21.10.2015 р. надав оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви, для огляду у судовому засіданні; надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 14.09.2015 р., які залучено до матеріалів справи; надав суду усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 21.10.2015 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 14.09.2015 р. не виконав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Згідно з абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 21.10.2015 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоспецпроект» (надалі - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-ТЕК» (надалі - субпідрядник) було укладено договір субпідряду № 20141030-2 від 30.10.2014 р. (надалі - договір).

У відповідності до п. 1.1. договору, підрядник зобов'язується якісно і в обумовлений строк виконати своїми силами роботи з: улаштування асфальтобетонного покриття тротуарів товщиною 3 см. загальною площею 920 кв.м.; виправлення поребриків у кількості 800 м.п. (надалі - роботи) за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, а підрядник зобов'язується прийняти та оплатити роботи.

За приписами статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 2.1. договору, загальна вартість робіт за цим договором складає 366 095,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 61 015,83 грн.

За умовами п. 2.2. договору, розрахунки між сторонами за виконані роботи, які є предметом цього договору, проводяться на підставі акту КБ2-КБ3 приймання виконаних підрядних робіт (надалі - акт), протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акту уповноваженими представниками сторін, з урахуванням раніше сплаченої попередньої оплати.

Плата виконаних по цьому договору робіт здійснюється у формі безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок субпідрядника (п. 2.3. договору).

Згідно з п. 3.1. договору, строк закінчення виконаних робіт, що є предметом цього договору - 28.02.2015 р.

Розділом 4 договору сторони обумовили порядок приймання-передачі робіт.

Розділом 6 договору визначені гарантійні умови.

Відповідно до п. 7.1. договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, винна сторона несе відповідальність у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що при порушені строку оплати, який вказаний в розділі 2 цього договору, на строк, більший, ніж 5 банківських днів, підрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період. За який сплачується пеня. Від суми, належної до сплати за кожний день прострочення.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представникам сторін і діє до 28.02.2015 р. У випадку невиконання будь-якою із сторін своїх зобов'язань за цим договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань за цим договором (п. 10.1. договору).

Позивач пояснив суду, що ним було в повному обсязі виконано зобов'язання за договором субпідряду № 20141030-2 від 30.10.2014 р. та проведено роботи у строки і за якістю, визначеними умовами даного договору, що підтверджується підписаними сторонами довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат типової форми № КБ3 та актом приймання виконаних будівельних робіт типової форми КБ-2в.

З метою досудового врегулювання спору, 15.5.2015 р. ТОВ «ХАЙ-ТЕК» направило на адресу ТОВ «Енергоспецпроект» претензію з вимогою сплатити заборгованість. Однак, дана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-ТЕК» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецпроект» про стягнення 361 669,93 грн. (з яких: 274 493,73 грн. - сума основної заборгованості; 82 821,90 грн. - пеня; 4 354,30 грн. - три відсотки річних), у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором субпідряду № 20141030-2 від 30.10.2014 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За приписами статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-ТЕК» свої зобов'язання щодо виконання робіт за договором субпідряду № 20141030-2 від 30.10.2014 р. виконало належним чином, тоді як відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоспецпроект» свої зобов'язання щодо оплати за виконані роботи в повному обсязі за даним договором не виконало неналежним чином.

Відповідач жодних належних доказів обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, оцінивши всі надані докази та пояснення в їх сукупності, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення суми основної заборгованості у розмірі 274 493,734 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-ТЕК» щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецпроект» суми основної заборгованості за договором субпідряду № 20141030-2 від 30.10.2014 р. у розмірі 274 493,73 грн., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

ТОВ «ХАЙ-ТЕК» просило суд стягнути з відповідача 4 354,30 грн. трьох відсотків річних за період з 06.02.2015 р. до 17.08.2015 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором субпідряду № 20141030-2 від 30.10.2014 р.

За приписами ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем за договором субпідряду № 20141030-2 від 30.10.2014 р., то за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню з ТОВ «Енергоспецпроект» на користь ТОВ «ХАЙ-ТЕК» 4 354,30 грн. трьох відсотків річних за період з 06.02.2015 р. до 17.08.2015 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором субпідряду № 20141030-2 від 30.10.2014 р.

ТОВ «ХАЙ-ТЕК» просило суд стягнути з відповідача 82 821,90 грн. пені за період з 06.02.2015 р. до 17.08.2015 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором субпідряду № 20141030-2 від 30.10.2014 р.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що при порушені строку оплати, який вказаний в розділі 2 цього договору, на строк, більший, ніж 5 банківських днів, підрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період. За який сплачується пеня. Від суми, належної до сплати за кожний день прострочення.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, господарський суд встановив, що позивачем при розрахунку було взято період - 193 дні, з 06.02.2015 р. до 17.08.2015 р., тоді як потрібно було застосувати період з 06.02.2015 р. до 05.08.2015 р. (181 день - 6 місяців, як передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України).

Враховуючи наведене, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем за договором субпідряду № 20141030-2 від 30.10.2014 р., то за розрахунком суду, підлягають стягненню з ТОВ «Енергоспецпроект» на користь ТОВ «Хай-ТЕК» 77 565,16 грн. пені за період з 06.02.2015 р. до 05.08.2015 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором субпідряду № 20141030-2 від 30.10.2014 р.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги ТОВ «ХАЙ-ТЕК» до ТОВ «Енергоспецпроект» підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецпроект» (03062, м. Київ, вул. Кулібіна, 4/2, кв. 93, код ЄДРПОУ 31780106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-ТЕК» (03061, м. Київ, просп. Відрадний, 95-Є, 2-й поверх, код ЄДРПОУ 03366500) 274 493 (двісті сімдесят чотири тисячі чотириста дев'яносто три) грн. 73 коп. суми основної заборгованості; 77 565 (сімдесят сім тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 16 коп. пені; 4 354 (чотири тисячі триста п'ятдесят чотири) грн. 30 коп. трьох відсотків річних та 5 346 (п'ять тисяч триста сорок шість) грн. 20 коп. витрат на сплату судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 26.10.2015 р.

Суддя І.О. Андреїшина