Постанова

від 21.10.2015 по справі 812/1424/15

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 жовтня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1424/15

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Лиманюка М.А.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до публічного акціонерного товариства «Імпреса-Л» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році в загальному розмірі 21588,24 грн.,

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Позивач) до публічного акціонерного товариства «Імпреса-Л» (далі - Відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році в загальному розмірі 21588,24 грн.

В обґрунтування зазначено - Відповідач у 2013 році на підставі положень Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», та згідно з показниками звіту 10-ПІ від 28.02.2014 про зайнятість та працевлаштування інвалідів на 2013 рік, мав працевлаштувати 1 інваліда, з них не працювало жодного. Оскільки, Відповідачем не було створено 1 робоче місце для інваліда, якого відповідно не працевлаштовано, то утворилась заборгованість за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 21282,00 грн. На момент подання позову адміністративно-господарські санкції не сплачені, тому Позивачем нараховано пеню за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 306,24 грн.

В судове засідання представник позивача не прибув, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 28).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся.

Відповідно до листа т.в.о. директора ЛД УДППЗ «Укрпошта» від 20 липня 2015 року № 465 УДППЗ «Укрпошта» не здійснює пересилання пошти у Луганській області до/з: міст обласного значення: Луганськ, Алчевськ, Антрацит, Брянка, Кіровськ, Красний Луч, Краснодон, Первомайськ, Ровеньки, Свердловськ, Стаханов; районів: Антрацитівський, Краснодонський, Лутугинський, Перевальський, Свердловський, Слов`яносербський.

З урахуванням зазначеного листа, повідомлення відповідача відбувалось шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Луганського окружного адміністративного суду інформації щодо відкриття провадження у справі, про зупинення провадження по справі, повідомлення про виклики в судові засідання на 24.09.2015, на 21.10.2015.

Надіслати відповідачу, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. ), копії ухвали від 07.09.2015, ухвали від 24.09.2015, повістки про виклик до суду на 24.09.2015, на 21.10.2015 поштовою кореспонденцією не має можливості.

Враховуючи вищевикладене, повідомлення Відповідача про дату, час та місце судового розгляду було здійснено засобами телефонного зв'язку (а.с. 55, 56).

В доповненнях до заперечень на адміністративний позов зазначив про обґрунтованість відмови у працевлаштуванні інвалідів, зазначених в листі Луганського обласного центру зайнятості, через протипоказання за станом здоров'я, та про працевлаштування 2013 році на підприємстві 17 інвалідів (а.с. 94-97, 123-124).

Відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд вважає за можливе розглянути заяву про відновлення втраченого судового провадження без участі представників сторін, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 14.04.2011 № 129, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266 є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України.

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний номер 13396264) зареєстроване юридичною особою 24.12.1991, є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, і діє на підставі Положення про Луганське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (а.с. 29-37).

Згідно з підпунктом 1 пункту 5 Положення про Луганське відділення Фонду соціального захисту інвалідів відділення Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійсню є збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 № 875-12 XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875-XII).

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Публічне акціонерне товариство «Імпреса - Л» (ідентифікаційний код 03113348, місцезнаходження: 92007, Луганська область, Лутугинський район, смт. Успенка, вул.Щорса, буд. 98) є юридичною особою (а.с. 19).

Таким чином, Відповідач є роботодавцем та відповідно до статті 18 Закону № 875-XII зобов'язаний виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів.

На виконання пункту 2 Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Відповідач зареєстрований у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів 30.05.2007 (а.с. 9).

Частиною 1 статті 19 Закону № 875-XII встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Згідно частиною 3 статті 19 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

28.02.2014 Відповідачем було подано до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік форми № 10-ПІ, з даних середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві у 2013 році становила 35 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства України встановлена інвалідність - 0, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII - 1 особа (а.с. 7).

На підставі даних поданого відповідачем звіту форми № 10-ПІ Позивачем зроблено висновок про незабезпечення Відповідачем працевлаштування 1 інваліда у 2013 році, оскільки на його підприємстві повинно бути створено 1 робоче місце, яке призначене для забезпечення працевлаштування інвалідів, проте не працювало жодного.

Відтак, Позивач вважає, що Відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у сумі 21282,00 грн., виходячи з розміру середньої річної заробітної плати штатного працівника на підприємстві у 2013 році та 1 робочого місця, призначеного для працевлаштування інваліда і не зайнятого ним.

У зв'язку з порушенням Відповідачем терміну сплати вказаних адміністративно-господарських санкцій, Позивачем на підставі приписів частини 2 статті 20 Закону № 875-XII нараховано пеню у загальному розмірі 306,24 грн.

Пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, визначено про обов'язок роботодавця інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Ухвалою суду від 07.09.2015 зобов'язано Луганській обласний центр зайнятості надати відомості чи подавались Відповідачем звіти про наявність вакансій, встановленої форми 3-ПН, з вимогою надати копії всіх звітів за 2013 рік, а також повідомити про факти відмови зі сторони Відповідача у працевлаштуванні осіб з обмеженими фізичними можливостями (а.с. 1-2).

Згідно інформації, зазначеній в листі від 14.09.2015 № 30/12-2358 Відповідачем надавались звіти про наявність вакансій за формою № 3 - ПН для осіб з обмеженими фізичними можливостями подано чотири вакансії, центром зайнятості особи для працевлаштування не направлялись (а.с. 25). На підтвердження даних, зазначених в листі Луганським обласним центром зайнятості надано витяг з реєстру вакансій електронної бази Єдиної інформаційно-аналітичної системи, які були подані в 2013 році відповідачем (а.с. 26).

На виконання вимог статті 71 КАС України Позивачем зазначені обставини не спростовані.

Таким чином, Відповідачем приймалися заходи з працевлаштування інвалідів на вакантні посади у підприємстві.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до частини 2, частини 3 статті 18-1 Закону № 875-XII рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

За змістом статті 18-1 Закону України № 875-ХІІ вбачається, що пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Відповідач, шляхом надання звітів про наявність робочих місць та потребу у працівниках (форма № 3-ПН), інформував центр зайнятості про створені робочі місця та вакансії для працевлаштування інвалідів.

Позивач не надав суду доказів на спростування зазначених обставин.

У зв'язку з тим, Відповідач вжив передбачених законодавством заходів зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та подав відповідні звіти, а також вчиняв додаткові заходи з працевлаштування інвалідів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнений до відповідальності за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування.

Оскільки, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постановах від 02.04.2013 у справі № 21-95а13 та від 26.06.2012 у справі № 21-105а12.

Отже, з урахуванням вимог статей 69-72 КАС України, Позивачем не доведено правомірність застосованих штрафних санкцій та, відповідно, правомірність нарахування пені, оскільки не доведено наявність об'єкту для її обчислення, що свідчить про передчасність та безпідставність з'явлення пені до стягнення.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, зважаючи на те, що доводи Позивача стосовно наявності у Відповідача обов'язку сплачувати адміністративно - господарські санкції та пеню у визначеному Позивачем розмірі не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється, оскільки позивач у відповідності до статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на час подання адміністративного позову) був звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 21 жовтня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 17, 69, 70, 71, 87, 94, 98, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до публічного акціонерного товариства «Імпреса-Л» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році в загальному розмірі 21588,24 грн. відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 26 жовтня 2015 року.

Суддя ОСОБА_1