Постанова

від 23.05.2011 по справі 2а-4338/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2011 р. № 2а-4338/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої -судді Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання Гойни Є.А.,

за участі представників сторін:

позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2, згідно довіреності,

відповідача -ОСОБА_3Г, згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Міського комунального підприємства "Радехівтеплоенерго" до Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

МКП "Радехівтеплоенерго" звернулося до суду з позовом до ДПІ у Радехівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2010 року № 0000571600/0 та зобов'язання відповідача внести зміни в облікову картку платника податку на додану вартість про здійснені позивачем платежі з ПДВ за листопад 2008 року -березень 2009 року включно відповідно до призначення платежу платіжних доручень.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що в результаті перевірки МКП "Радехівтеплоенерго" зафіксовано несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по податковій декларації за листопад 2008 року -березень 2009 року. Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000571600/0 від 30.12.2010 року, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 73755,05 грн. за прострочення сплати узгодженої суми податкового зобов'язання на більше як 90 днів. Позивач не погоджується з вказаним податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає, що податкові зобов'язання за листопад 2008 року -березень 2009 року були сплачені повністю в сумі 147510,00 грн. в межах строків, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, в яких у графі "призначення платежу" зазначено ПДВ за (відповідно) листопад 2008 року -березень 2009 року. Позивач посилається на те, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу слід вважати сплаченими в день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначення платежу. Вважає неправомірним самостійне зарахування відповідачем сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначені платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету. В зв'язку з наведеним оспорюване податкове повідомлення-рішення відповідача слід скасувати.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю, просять його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила повністю з мотивів, викладених у запереченні на позов від 20.05.11 року, суть якого зводиться до наступного. Перевіркою, що проведена ДПІ в Радехівському районі Львівської області 17.12.2010 року, встановлено порушення строків сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за період листопад 2008 року -березень 2009 року. Активи позивача перебувають у податковій заставі. Відповідач наголошує, що платник податків вибирає черговість погашення своїх податкових зобов'язань тільки у разі наявності у нього активів, вільних від заставних зобов'язань, та за їх рахунок. Мотивує своє заперечення положеннями ст. 87 Податкового кодексу України, згідно якого, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Черговість погашення діє незалежно від волі платника податку та стосується як самостійно розрахованих, так і розрахованих контролюючим органом, зобов'язань. В зв'язку з наведеним, просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд виходив з наступного.

МКП "Радехівтеплоенерго" (ЄДРПОУ - 20780980) зареєстроване 04.01.1993 року Радехівською районною державною адміністрацією Львівської області, в підтвердження чого позивачем надано копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

ДПІ в Радехівському районі Львівської області 17.02.2010 року проведено перевірку дотримання МКП "Радехівтеплоенерго" вимог п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за результатами якої складено акт № 129/20780980/15-01 від 17.12.2010 року.

Відповідно до вказаного акту перевірки, відповідачем встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по податкових деклараціях за листопад 2008 -березень 2009 року, чим порушено п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами та доповненнями (надалі -Закон № 2181), та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», а саме: сплата узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 147510,00 грн. із затримкою від 90 календарних днів. Вказана сума складається із самостійно задекларованих сум податку на додану вартість згідно податкових декларацій з ПДВ за листопад 2008 -березень 2009 року.

У результаті виявлених порушень та на підставі акту перевірки відповідачем виставлено податкове повідомлення-рішення № 0000571600/0 від 30.12.2010 року, відповідно до якого за затримку на 575 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 147510,00 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50 % від вказаної суми, що становить 73755,05 грн.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку шляхом подачі скарги від 12.01.2011 року № 2. ДПІ в Радехівському районі своїм рішенням № 6398/10/25-005/516 від 11.03.2011 року про результати розгляду первинної скарги залишив податкове повідомлення-рішення № 0000571600/0 від 30.12.2010 року без змін, а скаргу МКП "Радехівтеплоенерго" - без задоволення.

17.03.2011 року позивач подав повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення ДПІ в Радехівському районі № 0000571600/0 від 30.12.2010 року, яку рішенням відповідача від 31.03.2011 року № 6304/6/25-0215 також залишено без задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що узгоджені податкові зобов'язання з ПДВ за листопад 2008 року -березень 2009 року в сумі 147510,00 грн. було сплачено позивачем у повному обсязі частинами в межах граничного терміну сплати, відповідно до платіжних доручень № 453 від 16.12.2008 року на суму 16400,00 грн., № 024 від 27.01.2009 року на суму 50000,00 грн., № 67 від 24.02.2009 року на суму 640,00 грн., № 101 від 19.03.2009 року на суму 67660,00 грн. та № 147 від 24.04.2009 року на суму 1300,00 грн., у яких призначенням платежу вказано ПДВ за відповідні місяці з листопада 2008 року по березень 2009 року.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України № 2181, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Відповідно до п. 4.1.1 ст.4 Закону України № 2181, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно п. 5.1 ст.5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Пунктом 5.3.1. ст. 5 Закону № 2181 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Згідно п.4.1.4 ст.4 цього Закону, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітної (податкового) місяця.

Відповідно до п.4.1.5. ст.4 Закону № 2181, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційні (банківський) день.

Разом з тим, пунктом 7.7 статті 7 Закону № 2181 визначений принцип рівності бюджетних інтересів.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 2181 передбачено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 № 679-Х1У "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Отже, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Щодо застосування податковими органами заходів відповідальності за порушення платником податків пункту 7.7 статті 7 Закону, то з аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкової боргу та податкових зобов'язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону

Відтак, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Зазначена позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України №358/13/13-09 від 17.03.09 р.

Судом не беруться до уваги посилання відповідача на норму ст. 87 Податкового Кодексу України, адже останній набрав законної сили 01.01.2011 року, а, відтак, не може поширювати свою дію на правовідносини, що виникли до цієї дати.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність порушення позивачем п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», зафіксованих у акті перевірки № 129/20780980/15-01 від 17.12.2010 року. Відповідно і відсутні підстави для застосування до МКП "Радехівтеплоенерго" штрафних санкцій, передбачених п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181.

Щодо позовних вимог позивача, які стосуються зобов'язання відповідача внести зміни в облікову картку платника ПДВ записи про здійснення МКП «Радехівтеплоенерго» платежів з податку на додану вартість за листопад 2008 року -березень 2009 року включно відповідно до призначення платежу у платіжних дорученнях, то у задоволенні таких слід відмовити, оскільки позивачем не обґрунтовано даної позовної вимоги та не надано жодного підтверджуючого документу, який би свідчив про порушення відповідачем прав позивача станом на день розгляду справи чи можливого порушення в майбутньому.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 94 КАС України, на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України 1,70 грн. сплаченого судового збору, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області від 30 грудня 2010 року № 0000571600/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Міського комунального підприємства "Радехівтеплоенерго" (80200, Львівська обл., м. Радехів, вул. Сонячна, 3/А, ЄДРПОУ - 20780980) 1,70 грн. судового збору.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Повний текст постанови виготовлений 28.05.2011 року.

Суддя Потабенко В.А.