Ухвала

від 21.10.2015 по справі 809/454/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 876/4868/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

ОСОБА_1,

з участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Рожнятівському районі Івано-Франкі-ської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року в адміністративній справі № 809/454/15 за позовом управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2015 року управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області (далі - УПФУ в Рожнятівському районі) звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області (далі - ВВД ФССНВ України в Рожнятівському районі) 7270,45 грн понесених витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на території республік колишнього СРСР за серпень - грудень 2014 року, які відповідач відмовився відшкодовувати в добровільному порядку.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржило ВВД ФССНВ України в Рожнятівському районі, яке вважає, що рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що умовою відшкодування пенсій по інвалідності за рахунок коштів ВВД ФССНВ України, що передбачено статтями 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», є те, що особи, з якими стався нещасний випадок, повинні бути застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування України.

Крім цього, апелянт зазначає, що для надання соціальних послуг і проведення виплат мають бути належним чином оформлені та передані до Фонду документи, передбачені статтею 35 зазначеного Закону та пунктами 2.7, 2.8, 3.1, 5.3, 6.1.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, зокрема, акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть. З цього приводу апелянт звертає увагу на те, що всі потерпілі отримали ушкодження здоров'я за межами України, в РФ та переїхали в Україну на постійне місце проживання.

Крім цього, до Фонду роботодавцями не передано документів жодного з потерпілих, тому у відділенні особові справи по них не сформовані. Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави для здійснення відшкодувань ПФУ витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.

Таким чином, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України також зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення.

Зазначені висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають дійсним обставинам справи та є правильними з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивач та відповідач у період з серпня 2014 року по грудень 2014 року включно кожного місяця підписували акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У зв'язку з виникненням неузгодженості між розрахунками позивачем та відповідачем до кожного акту складено таблицю розбіжностей із зазначенням сум, які не прийняті відповідачем до заліку (а.с.24 - 28).

Як видно із актів щомісячної звірки, таблиць розбіжностей та розрахунку сум неприйнятих до відшкодування відповідачем, спір виник внаслідок непогодження актів звірки витрат по відшкодуванню 7270,45 грн загальної суми по витратах на виплату та доставку виплачених пенсій по інвалідності особам, нещасний випадок (трудове каліцтво) з яких стався за межами України, в тому числі на території республік за період їх входження до складу СРСР, до складу якої входить виплачена щомісячна цільова грошова допомога на прожиття та витрати з виплати і доставки пенсій.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Порядком № 5-4/4 від 04.03.2003 року.

Закон України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-XVI) передбачає, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний своєчасно щомісяця та в повному обсязі відшкодувати витрати, понесені управлінням Пенсійного фонду у зв'язку із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком № 5-4/4 від 04.03.2003 року.

Відповідно до пункту 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Порядок відшкодування витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України не регулює спірних правовідносин між Фондами і підлягає застосуванню лише при відсутності спору між ними.

У випадку відсутності згоди щодо підписання таких актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про відшкодування виплачених сум пенсій, спір вирішується в судовому порядку, шляхом пред'явленням позову про стягнення цих сум.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону № 1105-XVI.

Відповідно до цієї статті Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний в установленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, у тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до Закону № 1105-XVI страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Відповідно до частини другої статті .2 Закону № 1105-XVI особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Статтею 9 Закону України «Про правонаступництво України» передбачено, що всі громадяни ОСОБА_2 РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної належності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.

Відповідно до Угоди про гарантії прав держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. держави - учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав - учасниць Угоди.

Статтями 1, 3 цієї Угоди передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію з інвалідності особі, котра стала інвалідом внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, є ФССНВ України, а також зобов'язаний відшкодовувати УПФ України витрати на виплату такої пенсії.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У відповідності до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року в адміністративній справі № 809/454/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді В.В.Гуляк

ОСОБА_3

Ухвала складена в повному обсязі 26 жовтня 2015 року.