Рішення

від 29.10.2015 по справі 904/7322/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.10.15 Справа № 904/7322/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський завод "Полімермаш", м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь", м. Дніпропетровськ

про стягнення 25 875,60 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №2 від 01 жовтня 2015 року, представник

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №157 від 20 травня 2014 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганський завод "Полімермаш" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" заборгованість у розмірі 25 875,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов'язань відповідача в частині оплати за поставлений товар згідно видаткових накладних № 516 від 25.06.2014, № 517 від 25.06.2014, № 518 від 25.06.2014, № 693 від 27.10.2014 та податкових накладних №74 від 20.06.2014 на суму 2 298,00грн., №8 від 07.11.2014 на суму 860,16грн., №29 від 24.11.2014 на суму 2 365,44грн.

Відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на відсутність належних доказів, що підтверджували б поставку та отримання ним продукції. Відповідач зазначає, що між сторонами договір про поставку продукції не укладався, а на видаткових накладних № 516 від 25.06.2014, № 517 від 25.06.2014, № 518 від 25.06.2014, № 693 від 27.10.2014, на які посилається позивач, відсутні печатки підприємства. У вищевказаних накладних міститься підпис, але відсутні відомості про особу, № та дату довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей. Також відповідач звертає увагу суду на те, що заявлена до стягнення позивачем сума 25 875,60 грн. не відповідає сумі видаткових накладних, долучених позивачем до позовної заяви, що складає 20 352,00 грн.

Розгляд справи був відкладений з 02 вересня 2015 року на 24 вересня 2015 року, з 24 вересня 2015 року на 15 жовтня 2015 року, з 15 жовтня 2015 року на 29 жовтня 2015 року.

У судовому засіданні 29 жовтня 2015 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

У червні, жовтні та листопаді 2014 року товариством з обмеженою відповідальністю "Луганський завод "Полімермаш" був поставлений товариству з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" товар на загальну суму 25 875,60 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- №516 від 25 червня 2014 року на суму 703,10 грн.;

- №517 від 25 червня 2014 року на суму 505,92 грн.;

- №518 від 25 червня 2014 року на суму 4 015,78 грн.;

- №693 від 27 жовтня 2014 року на суму 15 127,20 грн., а всього за переліченими вище накладними на суму 20 352,00грн.

Поставка товару на суму 20 352,00грн. підтверджується лише накладними, частина з яких оформлена не належним чином.

Так, видаткові накладні №516 від 25 червня 2014 року на суму 703,10 грн., №517 від 25 червня 2014 року на суму 505,92 грн., №518 від 25 червня 2014 року на суму 4 015,78 грн. містять підпис та печатку постачальника (товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський завод "Полімермаш") та підпис особи, яка отримала товар.

Між тим, посада особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, печатка підприємства та довіреності на отримання товару від імені відповідача, у наведених вище накладних не зазначені.

На підтвердження факту поставки товару та отримання товару відповідачем за видатковою накладною №693 від 27 жовтня 2014 року на суму 15 127,20 грн. позивачем надана довіреність №1055/1919 від 27.10.2014 видана товариством з обмеженою відповідальністю "МЗ "Дніпросталь" на ім’я ОСОБА_3. Отже, факт поставки товару за цією накладною вважається доведеним. Також, у якості доказів поставки товару відповідачу позивач посилається на податкові накладні:

- № 8 від 07.11.2014 на суму 860,16 грн.;

- № 29 від 24.11.2014 на суму 2 365,44 грн.;

- № 74 від 20.06.2014 на суму 2 298,00 грн.

При цьому, видаткові накладні, довіреності на отримання товару, товаро-транспортні накладні позивачем не надані.

Відповідачем не було здійснено жодної оплати за поставлений товар.

Не оплата відповідачем одержаного від позивача товару, наявність боргу у сумі 25 875,60 грн. і є причиною спору.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України).

У зв'язку з отриманням від позивача товару у відповідача виник обов'язок щодо його оплати, а у позивача - право вимагати від відповідача виконання його обов'язку.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

За змістом абзацу 1 підпункту 1.7. пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань") якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Враховуючи встановлені обставини справи, наведені вище положення законодавства, строк оплати вартості товару, поставленого позивачем відповідачу за видатковою накладною № 693 від 27.10.2014 у сумі 15 127,20 грн., є таким, що настав.

Доказів оплати вартості товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу у сумі 15 127,20 грн. шляхом надання належних доказів не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 15 127,20 грн.

Решта позовних вимог щодо стягнення основного боргу у сумі 5 224,8грн., в обґрунтування яких позивачем надані видаткові накладні - №516 від 25 червня 2014 року на суму 703,10 грн., №517 від 25 червня 2014 року на суму 505,92 грн., №518 від 25 червня 2014 року на суму 4 015,78 грн. та щодо стягнення заборгованості на суму 5 523,6грн., в обґрунтування яких позивачем надані податкові накладні № 8 від 07.11.2014 на суму 860,16 грн., № 29 від 24.11.2014 на суму 2 365,44 грн., № 74 від 20.06.2014 на суму 2 298,00 грн., задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкованості оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведеного вбачається, що податкові накладні не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а надані видаткові накладні на поставку товару на суму 5 224,8грн. не оформлені належним чином.

Відповідно до частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, належних доказів, які б підтверджували поставку відповідачеві товару на суму 10 748,4 грн. позивачем суду не надано.

За викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 15 127,2грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 1 068,09грн. (пропорційно розміру задоволених вимог).

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова, будинок 21, ідентифікаційний код 33718431) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський завод "Полімермаш" (91047, м. Луганськ, вул. Гастело, буд. 39-Б, каб.105; адреса для листування: 49068, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 38976533) заборгованість за поставлений товар у сумі 15 127 (п'ятнадцять тисяч сто двадцять сім) грн. 20 коп., витрати, пов’язані зі сплатою судового збору у сумі 1 068 (одна тисяча шістдесят вісім) грн. 09 коп., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, -30.10.2015.