ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26.10.2015 Справа № 905/2183/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Рильцовій Є.Ю. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю В«АТ КаргіллВ» , м. Київ
до відповідача: Селянського (фермерського) господарства В«ВостокВ» , смт Новотроїцьке, Волноваський район, Донецька область
про стягнення основного боргу у сумі 390197,08грн., 3% річних в сумі 9052,00грн., пені в сумі 62651,43грн., штрафу в розмірі 104748,96грн.
за участю уповноважених представників :
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №2015/203 від 03.09.2015р.)
від відповідача: не з`явився.
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.
У судовому засідання 26.10.2015р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення, після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив повний текст рішення.
СУТЬ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю В«АТ КаргіллВ» , м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Селянського (фермерського) господарства В«ВостокВ» , смт Новотроїцьке, Волноваський район, Донецька область про стягнення основного боргу у сумі 390197,08грн., 3% річних в сумі 9052,00грн., пені в сумі 62651,43грн., штрафу в розмірі 104748,96грн.
Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за типовим договором поставки №CVS 60450 від 04.02.2014р. з оплати поставленого товару, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування 3% річних, пені, штрафу.
Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 509, 526, 530, 549, 550, 610, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав наступні документи: розрахунок заборгованості, 3% річних, пені та штрафу за договором поставки №CVS 60450 від 04.02.2014р.; договір поставки №CVS 60450 від 04.02.2014р.; специфікації №1/60450 від 04.02.2014р., №2/60476,60477, 60478, 60479, 60480 від 05.02.2014р., №3/60702,60704 від 10.02.2014р.; накладні: №30824/458737 від 06.02.2014р. на суму 80250,30грн., №31629/459865 від 12.03.2014р. на суму 4554,96грн, №31630/459867 від 12.03.2014р. на суму 39499,20грн., №31631/459868 від 12.03.2014р. на суму 50904,00грн., №31632/459869 від 12.03.2014р. на суму 7389,60грн., №31633/459870 від 12.03.2014р. на суму 5106,48грн., №33061/461617 від 24.04.2014р. на суму 14042,82грн., №31236/459385 від 28.02.2014р. на суму 165735,00грн., №31962/460251 від 20.03.2014р.; рахунки-фактури: №60450/2619 від 13.10.2014р. на суму 37711,31грн., №60476/3449 від 17.10.2014р., №60477/3450 від 17.10.2014р. на суму 58060,68грн., №60478/3451 від 17.10.2014р. на суму 74824,84грн., №60479/3452 від 17.10.2014р. га суму 10862,08грн., №60480/3453 від 17.10.2014р. на суму 28147,86грн., №60450/2620 від 13.10.2014р. на суму 87961,06грн., №60450/2621 від 13.10.2014р. на суму 44899,98грн., №60476/2063 від 07.09.2015р. на суму 3668,54грн., №60477/2066 від 07.09.2015р. на суму 31812,52грн., №60478/2068 від 07.09.2015р. на суму 40997,92грн., №60479/2069 від 07.09.2015р. на суму 5951,56грн., №60480/2070 від 07.09.2015р. на суму 15422,78грн., №60702/2071 від 07.09.2015р. на суму 150756,34грн., №60704/2072 від 07.09.2015р. на суму 76954,09грн.; відомості щодо середньозваженого курсу гривні до іноземних валют Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2» станом на 08.10.2014р., 21.10.2014р., 07.09.2015р.; довіреність №2015/101 від 19.06.2015р. на представника позивача; банківську виписку по рахуеку 26008000037001.
Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: акт звірки взаємних розрахунків, складений станом на 24.09.2015р. та докази його направлення відповідачу; довіреності: №21 від 01.05.2014р., №8 від 23.03.2014р., №10 від 20.03.2014р., №4 від 28.02.2014р., №2 від 06.02.2014р., витяг з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження позивача; правоустановчі документи; платіжне доручення №130 від 28.09.2015р. на суму 100000,00грн.; довіреність №2015/203 від 23.09.2015р. на представника позивача; письмові пояснення від 16.10.2015р. про відсутність в провадженні господарських судів України або інших органів, які в межах своєї компетенції вирішує спір справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та відсутність цих органів з такого спору; клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 16.10.2015р. (клопотання задоволено судом); заява про зменшення розміру позовних вимог від 16.10.2015р.; заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій і процентів за користування коштами; виписка з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження позивача; Статут.
05.10.2015р. через канцелярію суду надійшла заява б/н від 28.09.2015р. від відповідача, в якій останній позовні вимоги визнав частково та зазначив, що 28.09.2015р. на рахунок позивача відповідачем були сплачені 100000,00грн. в рахунок погашення суми основного боргу за договором поставки, у зв'язку з чим просив задовольнити позов з урахуванням даної суми, а саме у розмірі 290197,08грн. У задоволенні позову в частині стягнення штрафних санкцій просив відмовити, посилаючись на проведення антитерористичної операції, що зумовило порушення строків виконання зобов'язань за договором. Також надав: акт від 06.11.2014р. огляду пошкоджень комбайну в результаті обстрілу території 04.11.2014р.; витяг з кримінального провадження №12014050630001399; акт від 02.02.2015р. обстеження земельних ділянок відповідача з додатком; платіжне доручення №130 від 28.09.2015р на суму 100000,00грн.; правоустановчі документи; довідку з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження відповідача.
Представник позивача у судове засідання 26.10.2015р. з'явився. У судовому засіданні надав заяву про повернення сплаченої суми судового збору в розмірі 1500,00грн. у зв`язку з поданням заяви про зменшення розміру позовних вимог №б/н від 16.10.2015р.
Представник відповідача у судове засідання 26.10.2015р. не з'явився.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи та його неявка у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33, 77 Господарського процесуального кодексу України, не вливають на таку кваліфікацію та не є підставою для відкладання розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
04.02.2014р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладений договір поставки №CVS 60450 (далі договір), згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити насіння зернових, олійних, технічних культур, засоби захисту рослин, добрива (далі- товар) згідно специфікацій до цього договору згідно з умовами цього договору.
Ціна товару зазначається у специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору. Ціна товару підлягає коригуванню у відповідності з п. 3.4. цього договору (п.3.1. договору)
Відповідно п. 3.4. договору, порядок розрахунків за окремий товар, а також необхідність забезпечення виконання зобов'язання покупця визначається у відповідній специфікації.
Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє по повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.7.1.договору).
На виконання умов договору поставки №CVS 60450 від 04.02.2014р., специфікацій №1/60450 від 04.02.2014р., №2/60476,60477, 60478, 60479, 60480 від 05.02.2014р., №3/60702,60704 від 10.02.2014р. позивач поставив товар відповідачу, що підтверджується видатковими накладними: №30824/458737 від 06.02.2014р. на суму 80250,30грн., №31629/459865 від 12.03.2014р. на суму 4554,96грн, №31630/459867 від 12.03.2014р. на суму 39499,20грн., №31631/459868 від 12.03.2014р. на суму 50904,00грн., №31632/459869 від 12.03.2014р. на суму 7389,60грн., №31633/459870 від 12.03.2014р. на суму 5106,48грн., №33061/461617 від 24.04.2014р. на суму 14042,82грн., №31236/459385 від 28.02.2014р. на суму 165735,00грн., №31962/460251 від 20.03.2014р.
Дані накладні були підписані уповноваженим представником відповідача, який діяв на підставі довіреностей: №21 від 01.05.2014р., №8 від 23.03.2014р., №10 від 20.03.2014р., №4 від 28.02.2014р., №2 від 06.02.2014р.
Відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару в загальній сумі 452082,36грн., що підтверджується банківською випискою, наявною в матеріалах справи (а.с. 56).
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків з оплати поставленого товару, позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.
16.10.2015р. позивач через канцелярію суду надав заяву про зменшення позовних вимог б/н від 16.10.2015р., в якій просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 290197,08грн.
22.10.2015р. позивач надав до суду заяву про відмову від позову в частині стягнення 3% річних, пені та штрафу.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд приймає часткову відмову позивача від позову (в частині стягнення 3% річних, пені та штрафу) та розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог б/н від 16.10.2015р, а саме: про стягнення заборгованості у розмірі 290197,08грн.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором поставки №CVS 60450 від 04.02.2014р.
Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного договору поставки №CVS 60450 від 04.02.2014р.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.
Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму. В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір поставки №CVS 60450 від 04.02.2014р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 1, 2 ст. 692 цього Кодексу визначено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару. Як було встановлено судом, сторони визначили порядок оплати, за яким покупець зобов'язався сплатити суму за товар в строк, що встановлений в специфікаціях до договору поставки №CVS 60450 від 04.02.2014р., а саме: за специфікацією № 1/60450 від 04.02.2014р. - до 10.10.2014р., за специфікацією №2/60476,60477,60478,60479,60480 від 05.02.2014р. - до 20.10.2014р., за специфікацією №3/60702, 60704 від 10.02.2014р. - до 10.10.2014р.
Таким чином, наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що із отриманням відповідачем за видатковими накладними: №30824/458737 від 06.02.2014р. на суму 80250,30грн., №31629/459865 від 12.03.2014р. на суму 4554,96грн, №31630/459867 від 12.03.2014р. на суму 39499,20грн., №31631/459868 від 12.03.2014р. на суму 50904,00грн., №31632/459869 від 12.03.2014р. на суму 7389,60грн., №31633/459870 від 12.03.2014р. на суму 5106,48грн., №33061/461617 від 24.04.2014р. на суму 14042,82грн., №31236/459385 від 28.02.2014р. на суму 165735,00грн., №31962/460251 від 20.03.2014р. товару, у нього виникло зобов'язання з його оплати відповідно умов договору поставки №CVS 60450 від 04.02.2014р.
За умовами п. 3.4.3.1, 3.4.3.2. договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику вартість товару платіжним дорученням, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Покупець зобов'язаний сплатити постачальнику повну вартість товару, скориговану згідно умов цього договору, платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника не пізніше терміну, визначеному у відповідній специфікації. Базова ціна товару по кожному виду товару і його загальна вартість вказується в специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору. Вказані в специфікаціях в гривнях ціни і вартість товару підлягають коригуванню на момент виставлення рахунку-фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс банку змінився більше ніж на 1% в порівнянні з курсом банку на дату підписання відповідної специфікації. Під курсом банку розуміється середній курс Публічного акціонерного товариства «Креді ОСОБА_2» долара США до гривні для здійснення розрахунків по безготівковим операціям купівлі-продажу іноземної валюти. Курс банку підтверджується довідкою банку з печаткою банку і підписом уповноваженої особи банку, яка видається щоденно постачальнику.
Відповідно п. 3.4.3.4.4. договору, у випадку, якщо покупець сплачує за товар за простроченим рахунком, коригування остаточної ціни здійснюється за наступної формулою: Остаточна ціна товару = К1*((Базова ціна товару/К2 - ОЧ1/К3/К-ть - ОЧ2/К4/ К-ть …-ОЧn/Kn/ К-ть)-ОЧ1/К3/ К-ть *Зм*М-ОЧ2/К4/ К-ть *Зм*М… - ОЧn/Kn/ К-ть *Зм*М)+ОЧ1/ К-ть + ОЧ2/ К-ть +… ОЧn/ К-ть, де
Базва ціна товару = ціна товару, вказана в специфікації;
К1= курс банку долару США на дату виставлення рахунку-фактури для здійснення остаточного розрахунку;
К2= курс Банку долару США на дату підписання спеціфікації;
К3, К4…Кn = курс банку долару США на дату фактичного зарахування коштів на банківський рахунок постачальника;
Зм - коефіцієнт для розрахунку розміру знижки за кожний повний місяць дострокової оплати, як зазначено у відповідній специфікації;
М- кількість повних місяців дострокової оплати від дати часткової оплати до дати остаточного розрахунку, як зазначено у відповідній специфікації;
ОЧ1, ОЧ2, ОЧn= часткова оплата суми специфікації;
К-ть = кількість товару, вказана в специфікації
Сторони домовились вважати процедуру коригування ціни товару в порядку, вказаному в п. 3.4. цього договору, чинною протягом всього строку дії договору і не вважати таке коригування ціни односторонньою зміною умов договору
Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від належного виконання обов'язку із здійснення платежу за поставлений товар відповідно до умов договору поставки №CVS 60450 від 04.02.2014р. за вищевказаними видатковими накладними.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Дослідивши надані позивачем докази, судом встановлено, що позивачем було поставлено відповідачу товар.
08.10.2014р. відповідачем було проведено оплату за специфікацією № 1/60450 від 04.02.2014р. у розмірі 80250,30грн. Станом на 08.10.2014р. середньозважений курс гривні до долару США ПАТ «Креді ОСОБА_2» 12,950грн. за 1долар США. 13.10.2014р. позивачем був виставлений коригувальний рахунок-фактура №60450/2619 на оплату на суму 37711,31грн.
08.10.2014р. відповідачем було проведено оплату за специфікацією №3/60702,60704 від 10.02.2014р. у розмірі 250335,00грн. Станом на 08.10.2014р. середньозважений курс гривні до долару США ПАТ «Креді ОСОБА_2» 12,950грн. за 1долар США. 13.10.2014р. позивачем були виставлені коригувальні рахунки-фактури на оплату: №60450/2620 на суму 87961,06грн., № 60450/2621 на суму 44899,98грн.
21.10.2014р. відповідачем було проведено оплату за специфікацією №2/60476,60477, 60478, 60479, 60480 від 05.02.2014р. у розмірі 121497,06грн. Станом на 21.10.2015р. середньозважений курс гривні до долару США ПАТ «Креді ОСОБА_2» 12,950грн. за 1долар США.
Коригувальні рахунки-фактури №60450/2619 від 13.10.2014р., №60450/2620 від 13.10.2014р., № 60450/2621 від 13.10.2014р. відповідачем не були сплачені.
28.09.2015р. відповідач здійснив часткову оплату в розмірі 100000,00грн. в рахунок погашення заборгованості згідно коригування №2863/459385 від 07.09.2015р., що підтверджується платіжним дорученням №130 від 28.09.2015р.
Таке неналежне виконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання має на вимогу кредитора сплатити заборгованість.
Таким чином, відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язків з оплати поставленої продукції, оскільки зі змісту наявних документів вбачається, що вона була отримана останнім.
Відповідачем дане у порядку встановлену господарським процесуальним законодавством не спростовано.
Станом на 07.09.2015р. середньозважений курс гривні до долару США ПАТ «Креді ОСОБА_2» 22,195грн. за 1долар США.
Перевіривши розрахунок коригування вартості товару за специфікаціями №1/60450 від 04.02.2014р., №2/60476,60477, 60478, 60479, 60480 від 05.02.2014р., №3/60702,60704 від 10.02.2014р. за формулою, вказаною у договорі, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним.
05.10.2015р. від відповідача через канцелярію суду надійшла заява б/н від 28.09.2015р., в якій останній позовні вимоги визнав в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 290197,08грн.(а.с. 103).
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч. 6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиїх-небудь права і охоронюваних законом інтересів.
За змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.
В контексті означених норм, суд зауважує на наступному:
- по-перше, часткове визнання позову опосередковано у належній письмовій формі, визначеній ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України;
- по-друге, часткове визнання позову здійсненою уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії особою - директором ОСОБА_3
З огляду на дані норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 290197,08грн.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
26.10.2015р. через канцелярію суду позивач надав заяву про повернення судового збору у розмірі 1500,00грн. у зв'язку з поданням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ст. 7 Закону України В«Про судовий збірВ» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи наведене, сплачений судовий збір у розмірі 1500,00грн. підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю В«АТ КаргіллВ» , м. Київ.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 202, 253, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 216-218, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України В«Про судовий збірВ» , суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«АТ КаргіллВ» , м. Київ
(ЄДРПОУ 20010397) до Селянського (фермерського) господарства В«ВостокВ» , смт. Новотроїцьке, Волноваський район, Донецька область (ЄДРПОУ 25334819) про стягнення основного боргу у сумі 290197,08грн. задовольнити.
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства В«ВостокВ» (85733, Донецька область, Волноваський район, смт. Новотроїцьке, вул. Леніна, 271Г, ЄДРПОУ 25334819) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«АТ КаргіллВ» (01601, м. Київ, Печерський район, вул. Мечникова,3, ЄДРПОУ 20010397) суму основного боргу 290197,08грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 5852,96рн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«АТ КаргіллВ» (01601, м. Київ, Печерський район, вул. Мечникова, 3, (ЄДРПОУ 20010397) судовий збір у розмірі 1500,00грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 26.10.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 30.10.2015р.
Суддя Я.О. Левшина
Вх: 11073/15
надруковано 3 прим.:
1 - ГСДО,
1 - позивачу,
1 - відповідачу.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2015 |
Оприлюднено | 04.11.2015 |
Номер документу | 53022488 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Я.О. Левшина
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні