Рішення

від 26.10.2015 по справі 905/1651/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.10.2015 Справа № 905/1651/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Дейнегі В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 кредитВ» , м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства В«Завод В«Універсального обладнанняВ» , м. Донецьк

про стягнення за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №120ю/2012/05-964/2-1 від 01.06.2012р. в розмірі 24 391 630,53 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 .- за дов. №9 від 02.09.2015р.;

від відповідача: не з'явився

Суд перебував у нарадчій кімнаті

26.10.2015р. з 12.05 по 12.10год.

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 кредит», м. Київ, звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства В«Завод В«Універсального обладнанняВ» , м. Донецьк про стягнення за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №120ю/2012/05-964/2-1 від 01.06.2012р. в розмірі 24 391 630,53 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції, які передбачені кредитним договором, інфляційні витрати та 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.08.2015р. порушено провадження по справі № 905/1651/15.

Враховуючи часткове невиконання сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі та ненадання позивачем витребуваних документів у повному обсязі згідно зі ст. 77 ГПК України судове засідання відкладалось.

В судовому засіданні 26.10.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач в жодне судове засідання не з'явився.

Представник позивача 26.10.2015р. надав:

- заяву №04-11/1608 від 23.10.2015р.,в якій просить суд при прийнятті рішення посилатися на нові реквізити: р/р 32070422201 в ГУ НБУ по м.Києву і Київській області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 20057663;

- заяву б/н від 26.10.2015р., в якій просить суд кореспонденцію направляти на адресу: 01001, м. Київ, площа Спортивна, 3, під'ї зд 2.

Заяви №04-11/1608 від 23.10.2015р. та б/н від 26.10.2015р. судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України.

Господарський суд Донецької області, з метою своєчасного повідомлення відповідача про порушення провадження по справі, направив на адресу відповідача, яка зазначена в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, відповідну ухвалу. 28 .0 8.2015р. помічник судді Табачніков В.Г . , начальник відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) ОСОБА_3, помічник судді Хадієва М.Ф. склали акт, про неможливість направлення кореспонденції за адресою відповідача: місто Донецьк, провулок В'ятський, 2-А, 83017. Складання акту мотивовано листом Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку В«УкрпоштаВ» № 7-14-197 від 06.05.2015р. про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк.

Відтак, на офіційному веб-порталі В«Судова влада УкраїниВ» (dn.arbitr.gov.ua), у розділі В«Новини та події судуВ» були розміщені оголошення про дату та час судових засідань по справі №905/1651/15.

В порядку Закону України В«Про доступ до судових рішеньВ» , ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладання розгляду справи були розміщені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність порушеної справи № 905/1651/15 та призначених до розгляду судових засідань (про день, місце та час кожного судового засідання).

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.4 2 ,4 3 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2012р. між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 кредит» (далі банк або позивач ) та Публічним акціонерним товариством В«Завод В«Універсального обладнанняВ» (далі Позичальник або відповідач) укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії (в режимі мультивалютності) № 120ю/2012/05-964/2-1 (далі договір). Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру.

Відповідно до п. 1.1.1. (в редакції договору про внесення змін №2 від 26.06.2014р.) договору, надання Кредиту здійснюється в гривнях, доларах США окремими частинами (Траншами), зі сплатою на перші 3 місяці з моменту підписання додаткової угоди 18% річних в гривні, 21% відсоток річних в доларах США. Починаючи з 26.09.2014р., процентна ставка змінна, переглядається кожні 3 місяці та визначається у наступному розмірі:

в гривні - плаваюча процентна ставка = маржа + UIRD,

маржа - 4% річних

Розмір змінюваної процентної ставки при перерахунку не може бути більшим ніж 35% річних та бути менше ніж 19% річних;

в доларах США - плаваюча процентна ставка = маржа + UIRD,

маржа - 13% річних

Розмір змінюваної процентної ставки при перерахунку не може бути більшим ніж 35% річних та бути менше ніж 14% річних,

та комісій, в розмірі та в порядку визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в додатку №1 до цього договору, з максимальний лімітом заборгованості - 35 023 383,00 грн.

ПП. 1.1.1-1.1.5 встановлено поступове погашення заборгованості.

Кінцевий термін повернення заборгованості за кредитом до 25.06.2015р.

п. п. 2.2. - 2.6. договору сторони визначили, що днем надання кредитного траншу вважається день перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з позичкового рахунку в відповідній сумі. Днем повернення кредитного траншу вважається день зарахування на позичковий рахунок Кредитора суми траншу. Термін користування Позичальником кожним Траншем Кредиту не може перевищувати 90 днів з моменту видачі цього траншу.

Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі. Сплата процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредиту щомісячно до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, на рахунок № 2068.2.007198,001 в ПАТ «ОСОБА_1 кредит», а також в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі.

Згідно п. 4.2. договору, сторони встановили, що у разі прострочення Позичальником строків сплати процентів та комісій, а також прострочення строків повернення Кредиту, визначених п. п. 1.1., 2.4., 2.14.3., 3.2.6., 4.4., 5.4. кредитного договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню з розрахунку процента, в національній валюті України, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної обліковій ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим Договором.

Пунктом 4.3 договору сторони узгодили, що у разі порушення Позичальником вимог п. п. 3.3.5, 3.3.6 цього Договору, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитору штраф з розрахунку 5% від суми максимального ліміту кредиту, визначеного п. 1.1.1. цього договору за кожний випадок.

Відповідно до п.7.3. договору, він набирає чинності з дати його укладання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Як вбачається зі змісту кредитного договору від 01.06.2012р. сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину. Оскільки сторонами не надано доказів їх припинення або визнання у встановленому порядку недійсними, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказану угоду дійсною та обов'язковою для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач надавав відповідачу грошові кошти в межах встановленого ліміту, відповідач не виконував своїх обов'язків по оплаті, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 16 000 000,00 грн. що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особливим рахункам № 2063.7.007198.001 та № 2067.1.007198.001, відкритим в ПАТ В«ОСОБА_1 КредитВ» для обліку кредитів, наданих позивачеві за вказаним кредитним договором. За змістом ст.ст. 1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітністьВ» бухгалтерській облік та його відображення у відповідних регістрах обліку є належними доказами, які підтверджують проведення господарської операції. Таким чином, суд вважає доведеним факт надання кредитних коштів відповідачеві в межах укладеного кредитного договору.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Як зазначає позивач, у відповідача станом на 04.06.2015р. наявна заборгованість за кредитним договором № 120ю/2012/05-964/2-1 від 01.06.2012р., що складається з заборгованості за кредитом в сумі 16 000 000,00 грн., заборгованості по сплаті відсотків в сумі 2 479 685,44 грн. Заборгованість по сплаті відсотків підтверджується випискою з особистого рахунку №2068.2.007198.001, відкритого в ПАТ В«Банк КамбіоВ» для відображення заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом.

У відповідності до ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітністьВ» , бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Таким чином, суд приймає зазначені документи як належні докази, якими підтверджується спірна заборгованість.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом. Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» .

Позивачем доданий до матеріалів позову розрахунок пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків, з якого вбачається, що розрахунок пені здійснений за період з березня 2015 року по червень 2015 року.

Також позивач наполягає на стягнені з відповідача штрафів за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 800 000,00 грн. та за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 1 600 000,00 грн., розрахованих в порядку п. 3.3.2, 3.3.18 та п. 4.3 кредитного договору, та нарахованих за період з 05.04.2015 року по 03.06.2015 року.

У відповідності до ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК, ст. 83 ГПК України суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. В аспекті права на справедливий суд, передбаченого міжнародним договором, суд вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право зменшити розмір штрафних санкцій у зв'язку з наступним.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» запроваджено антитерористичну операцію на території України. Законом України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Зі змісту ст. 1 Закону України В« Про боротьбу з тероризмомВ» антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Згідно зазначеного Закону райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

Як зазначалося вище, керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014 № 33/6/а В«Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведенняВ» , відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 7.04.2014 року.

Згідно Закону України В«Про боротьбу з тероризмомВ» в районі проведення антитерористичної операції встановлюється особливий порядок пов'язаний з наданням спеціальних повноважень, необхідних для забезпечення безпеки і здоров'я громадян, які опинилися в районі проведення антитерористичної операції, нормального функціонування державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств,установ, організацій.

У зв'язку із зазначеними приписами Закону, Розпорядженням КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До цього переліку увійшла 1/3 населених пунктів Донецької області, у тому числі населені пункти на території яких відповідачем здійснювалась підприємницька діяльність ( нафтобаза у м. Горлівка, адміністративні офіси у місті Донецьку , АЗС, які розташовані в зоні активних бойових дій (арк. справи № 110) . Таким чином, ці території є неконтрольованими органами державної влади України, входять в зону АТО, у зв'язку з чим забезпечення виконання Конституційних основ правового господарського порядку в Україні, встановлених ст. 42 Конституції України та ст.5 ГК України та забезпечення діяльності у сфері торгівлі паливом, які є основною діяльністю відповідача, на зазначених територіях є неможливим.

Законом України В« Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» визначені заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, накладено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями. Таким чином, Держава гарантувала визначеним вище суб'єктам пільгові умови виконання зобов'язань, пов'язані із звільненням від відповідальності за порушення зобов'язань, визначених законом.

Враховуючи неможливість забезпечення державними органами України стабільного функціонування підприємств в місті Донецьк, суд за внутрішнім переконанням приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафу за несвоєчасну сплату кредиту до 1000 грн., штрафу за несвоєчасну сплату відсотків до 1000 грн.

30.10.2014 року розпорядженням № 1053-р Кабінет Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 В«Прикінцеві та перехідні положенняВ» Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого увійшли міста Горлівка, Донецьк, Маріуполь .

Розпорядженням від 5.11.2014 року № 1079-р Кабінет Міністрів України зупинив дію зазначеного вище розпорядження.

Проте, відмовляючи в задоволені позову в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків, суд виходить з того, що згідно ст. 2 Закону України В«Про судоустрій та статус суддівВ» завданням суду при здійсненні правосуддя на засадах верховенства права є забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Гарантоване Законом України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» право бути звільненим від відповідальності за невиконання зобов'язань щодо повернення кредиту не може бути ілюзорним.

За змістом п.39 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. по справі В«Серявін та інші проти УкраїниВ» , будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, якою це право встановлено, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» від 23.02.2006р. рішення Європейського суду є джерелом права для національних судів. Враховуючи викладене та принцип верховенства права, закріплений ст.8 Конституції України, суд вважає, що незабезпечення державними органами передумов виконання Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» порушує той самий В«справедливий балансВ» та не може бути підставою для відмови в захисті прав відповідача судом.

Судом враховане, що у відповідності до ч.7 ст. 4 ГПК України забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність теоретичного підходу у вирішенні питання застосування Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , а саме подолає прогалину в законодавстві в частині визначення зони проведення АТО, шляхом застосування до спірних правовідносин аналогії закону.

Враховуючи приписи Закону України «Про боротьбу з тероризмом», прийнятий на його виконання та на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року В« Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а В«Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведенняВ» , Розпорядження КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», а також усвідомлюючи загальновідомий факт здійснення підприємницької діяльності відповідача в зоні активних бойових дій, суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» та відмовляє в задоволені вимог щодо стягнення пені, нарахованої в період проведення антитерористичної операції (з 14.04.2014 року по червень 2015 року).

За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач застосовує індекс інфляції до заборгованості за кредитом та відсотками та просить стягнути додатково 1 623 458,25 грн. (інфляційні за несвоєчасну сплату кредиту, за період з 26.02.2015р. по 03.06.2015р.), 559 914,58 грн. (інфляційні за несвоєчасну сплату процентів за період з 6.10.2014 року по 03.06.2015р.), а також 3% річних в сумі 21 279,11 грн. (за несвоєчасну сплату процентів, за період з 6.11.2012 року 03.06.2015р.), 56 810,95 грн. (за несвоєчасне повернення кредиту, за період 26.02.2015р. по 03.06.2015р.).

Суд перевіривши розрахунок заборгованості із застосуванням індексу інфляції, нарахованого за період з 26.02.2015р. по 03.06.2015р., встановив його невідповідність вимогам Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» , у зв'язку з чим позив в цієї частині підлягає задоволенню в сумі 1 452 800 грн. (інфляційні за несвоєчасну сплату кредиту, за період, який заявлений позивачем та відповідає вимогам Пленуму, тобто з 01.03.2015р. по 31.05.2015р.), 457 433,37 грн. (інфляційні за несвоєчасну сплату процентів за період, який заявлений позивачем та відповідає вимогам Пленуму, тобто з 6.11.2014 року по 31.05.2015р.). Проте, розрахунок 3% річних є арифметично вірним, у зв'язку з чим позов в цієї частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 534, 549-552, 611, 612, 629, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 229-234, 345-346 Господарського кодексу України, ст.1, 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , Закону України В«Про тимчасової заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» , Закону України В«Про боротьбу з тероризмомВ» , ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 кредит», м. Київ, до Публічного акціонерного товариства В« Завод Універсального обладнання В» , м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №120ю/2012/05-964/2-1 від 01.06.2012р. в розмірі 24 391 630,53 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства В« Завод Універсального обладнанняВ» (83017, місто Донецьк, провулок В'ятський, будинок 2-А, ідентифікаційний код 05400783, реєстраційний номер юридичної особи 10003011368) на корить Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 кредит» (03053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58, ЄДРПОУ 20057663) заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №120ю/2012/05-964/2-1 від 01.06.2012р., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 16 000 000,00 грн., заборгованості по сплаті відсотків в сумі 2 479 685,44 грн., штраф за порушення п.3.3.6 договору в сумі 1000,00 грн., штрафу за порушення п.3.3.5 договору в сумі 1000,00 грн., інфляційних витрат, пов'язаних із несвоєчасною сплатою кредиту в сумі 1 452 800,00 грн., інфляційних витрат, пов'язаних із несвоєчасною сплатою відсотків в сумі 457 433,37 грн., 3% річних, нарахованих на заборгованість за кредитом в сумі 56 810,95 грн., 3 % річних, нарахованих на заборгованість за відсотками в сумі 21 279,11 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 68 515,06 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 26.10.2015р. оголошено вступну та резолютивну чистини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 30.10.2015р.

Суддя П.В. Демідова