Рішення

від 26.10.2015 по справі 910/23328/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2015№910/23328/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Грабовської А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/23328/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Техно-Сервіс", с. Кавказ Переяслав-Хмельницького району Київської області,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрілог", м. Київ,

про стягнення 54 935,25 грн.,

за участю представників:

позивача - Омельченко Д.В. (довіреність від 05.01.2015 №2);

відповідача - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Техно-Сервіс" (далі - ТОВ "Агро-Техно-Сервіс") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрілог" (далі - ТОВ "Агрілог"): 54 638,86 грн. основного боргу, який виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 19.06.2012 №б/н, укладеного у спрощений спосіб; 296,69 грн. 3% річних, а всього 54 935,25 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2015 порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2015 відкладено розгляд справи на 26.10.2015 у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання.

У судовому засіданні 26.10.2015 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі; представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвали господарського суду міста Києва від 04.09.2015 і від 12.10.2015 було надіслано відповідачу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 6 та 29008, м. Хмельницьк, вул. Київська, 4), що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал; до матеріалів справи долучено конверти повернення з адрес відповідача з відмітками поштового відділення: «причини повернення: за закінченням встановленого строку зберігання та вибули».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 26.10.2015 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У період з 19.06.2012 по 19.09.2013 ТОВ "Агро-Техно-Сервіс" здійснило поставку товару відповідачу на загальну суму 227 867,46 грн., зокрема, на підставі видаткових накладних, а саме:

від 04.09.2013 №5380 на суму 39 148,80 грн. (на підставі рахунку для оплати від 21.08.2013 №З0003778);

від 06.09.2013 №5713 на суму 29 078,92 грн. (на підставі рахунку для оплати від 21.08.2013 №З0003778);

від 12.09.2013 №5821 на суму 350,03 грн. (на підставі рахунку для оплати від 23.08.2013 №З0003837);

від 19.09.2013 №5901 на суму 3 820 грн. (на підставі рахунку для оплати від 10.09.2013 №З0004101).

Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплено печаткою ТОВ "Агро-Техно-Сервіс".

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статі 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що сторонами укладено усний договір поставки.

Відповідно до частин першої та другої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

ТОВ "Агро-Техно-Сервіс" виставило ТОВ "Агрілог" рахунки для оплати товарів на загальну суму 72 397,75 грн., а саме: від 21.08.2013 №З0003778 на суму 68 227,72 грн.; від 23.08.2013 №З0003837 на суму 350,03 грн.; від 10.09.2013 №З0004101 на суму 3 820 грн.

На підставі рахунків для оплати отриманого товару сторонами було складено видаткові накладні на загальну суму 72 397,75 грн. (від 04.09.2013 №5380 на суму 39 148,80 грн.; від 06.09.2013 №5713 на суму 29 078,92 грн.; від 12.09.2013 №5821 на суму 350,03 грн.; від 19.09.2013 №5901 на суму 3 820 грн.).

Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплено печаткою ТОВ "Агро-Техно-Сервіс".

З вказаних накладних вбачається, що товар було отримано ОСОБА_2 на підставі довіреностей від 04.09.2013 №241 та від 18.09.2013 №255, копії яких наявні в матеріалах справи.

Отже, оскільки за період з 19.06.2012 по 19.09.2013 ТОВ "Агро-Техно-Сервіс" було здійснено поставку товару на адресу ТОВ "Агрілог" на загальну суму 227 867,46 грн., а відповідачем сплачено позивачу лише на суму 173 228,60 грн., то сума недоплати за отриманий відповідачем товар становить 54 638,86 грн. (227 867,46 грн. - 173 228,60 грн.).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 54 638,86 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

27.06.2014 ТОВ "Агро-Техно-Сервіс" було надіслано на адресу ТОВ "Агрілог" претензію від 26.06.2014 №1315, в якій позивач вимагав у відповідача сплатити 54 638,86 грн. протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання даної претензії на розрахунковий рахунок ТОВ "Агро-Техно-Сервіс".

Вказану претензію було отримано ТОВ "Агрілог" 01.07.2014, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення; однак, відповідач не виконав вимоги вказаної претензії позивача та не сплатив на рахунок останнього суму заборгованості.

У зв'язку з цим 23.10.2015 позивач вдруге звернувся до ТОВ "Агрілог" із претензією від 22.10.2015 №746, в якій також вимагалося сплатити заборгованість у сумі 54 638,86 грн.

Проте, відповідач не відреагував і на повторну претензію позивача.

Крім того, позивачем складено акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2012 по 22.10.2015, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 22.10.2015 становить 54 638,86 грн.

Вказаний акт підписаний та скріплений печаткою лише ТОВ "Агро-Техно-Сервіс"; при цьому, акт звірки взаємних розрахунків було надіслано на адресу ТОВ "Агрілог" 23.10.2015, що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком від 23.10.2015.

Отже, відповідач суму заборгованості в добровільному порядку та в повному обсязі не сплатив, а тому позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Агрілог" на користь ТОВ "Агро-Техно-Сервіс" 54 638,86 грн. боргу є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 296,69 грн. 3% річних.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, за приписами пункту 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 296,39 грн. за період з 08.07.2014 (оскільки 01.07.2014 відповідачем було отримано претензію від 26.06.2014 №1315) по 12.09.2014.

Перевіривши розрахунок 3% річних, господарський суд вважає, що він неправильний; за перерахунком суду сума 3% річних становить 300,89 грн., однак такий перерахунок суду фактично призведе до виходу судом за межі позовних вимог.

Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення 3% річних.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 296,39 грн. 3% річних за розрахунком позивача.

За приписами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрілог" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 6; ідентифікаційний код 37432412) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Техно-Сервіс» (08436, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Кавказ, вул. Історична, 1; ідентифікаційний код 36298163): 54 638 (п'ятдесят чотири тисячі шістсот тридцять вісім) грн. 86 коп. основного боргу; 296 (двісті дев'яносто шість) грн. 39 коп. 3% річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять вісім) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.10.2015.

Суддя О. Марченко