Постанова

від 27.10.2015 по справі 809/1957/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року № 876/8541/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Курильця А.Р., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань: Лемцьо І.В.

представника апелянта - Бачинського А.В.

представника позивача - Григоріва В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Приватної виробничо-торгівельної фірми «Захід-Схід» про припинення юридичної особи, -

встановив:

18.06.2014 ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів у Івано-Франківській області звернулася в суд із адміністративним позовом у якому, посилаючись на положення ст.ст. 20, 67 Податкового кодексу України та ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», просив винести постанову про припинення юридичної особи - ПВТФ «Захід-Схід», оскільки фірма відсутня за місцезнаходженням.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.07.2014, яка прийнята у порядку скороченого провадження, позов задоволено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», яке не брало участі у справі, однак суд вирішив питання про його права та обов'язки, так як відповідач є боржником банку і рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.03.2011 у справі № 5010/232/2011-9/11 з ПВТФ «Захід-Схід» на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» стягнуто 500703,05 грн. Вказане судове рішення залишається не виконаним, а припинення ПВТФ «Захід-Схід» ставить під загрозу його виконання.

Апелянт вважає, що постанова суду першої інстанції є незаконною, так як прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Представник апелянта у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив та просить її залишити її без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про його дату, час та місце, а тому відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, апеляційний розгляд справи проведено у його відсутності.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників апелянта та позивача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити, оскільки згідно відомостей з ЄДРЮОФОП ПВТФ «Захід-Схід» відсутнє за місцезнаходженням, що у відповідності до ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» є підставою для винесення судового рішення.

Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.

Підпунктом 16.1.11 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Відповідно до частини другої ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, а тому даний законодавчий акт зобов'язує суб'єкта підприємницької діяльності у встановленому порядку надавати до державного реєстратора відомості щодо зміни місцезнаходження з метою внесення цих змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Вказаний Закон в обов'язковому порядку зобов'язує суб'єкта підприємницької діяльності у встановленому порядку надавати до державного реєстратора відомості щодо зміни місцезнаходження з метою внесення цих змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Судом першої інстанції встановлено, що в Єдиному державному реєстрі міститься запис, що відповідач не знаходиться за своєю адресою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якій внесено інформацію про відсутність відповідача за своїм місцезнаходженням.

Відповідно до пп. 20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно з п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Предмет позову, з яким органи державної податкової служби можуть звертатися на підставі пп. 20.1.12 п. 20.1 ст. 20, п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України, визначено безпосередньо диспозиціями розглядуваних правових норм та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Звернення органів державної податкової служби з позовами, що передбачені, нормами п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України, повинно кореспондувати із покладеними на податкові органи функціями.

Відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що метою податкового контролю є забезпечення правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання норм законодавства, що контролюється органами державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено способи здійснення податкового контролю, шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Таким чином, здійснення податковими органами повноважень, передбачених нормами п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України, повинно бути зумовлено виконанням цими органами функцій щодо податкового контролю.

Оскільки основною метою податкового контролю є забезпечення належного виконання податкових обов'язків щодо визначення та сплати грошових зобов'язань, звернення податкового органу із позовом на підставі норм п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України, повинно бути спрямоване на запобігання та припинення податкових правопорушень, які пов'язані із неналежними визначенням та сплатою грошових зобов'язань платником податків або невиконанням ним інших податкових обов'язків.

За таких обставин, звернення органу державної податкової служби з позовом про припинення підприємницької діяльності платників податків має в обов'язковому порядку узгоджуватися із функціями податкового органу щодо контролю за належним виконанням особою податкових обов'язків.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що орган державної податкової служби вправі звертатися до адміністративного суду із позовом, передбаченим нормами п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України, лише з метою запобігання та припинення протиправної діяльності, яка спрямована на невиконання платником податків своїх податкових обов'язків.

Разом з тим, зміна місцезнаходження юридичної особи не позбавляє можливості здійснення належного контролю та обліку такої особи органами державної податкової служби у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Звернення органів державної податкової служби із позовом на підставі норм п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України з метою здійснення податкового контролю в розрізі забезпечення обліку платника податків є таким, що узгоджується з функціями податкових органів лише у тому разі, коли таке звернення спрямоване на запобігання податкових правопорушень платника податків.

Таким чином, позов органу державної податкової служби про припинення юридичної особи може бути задоволено лише у тому разі, коли податковий орган доведе, що відсутність за місцезнаходженням юридичної особи призводить до порушення чинного податкового законодавства.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів відсутності заборгованості по податкових зобов'язаннях (а.с. 8), а також те, що відповідачем не надано доказів того, що відсутність за місцезнаходженням юридичної особи призводить до порушення чинного податкового законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З огляду на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254, 212 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» - задовольнити повністю.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року у справі № 809/1957/14 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів, з дня складення її в повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: А.Р. Курилець

В.В. Ніколін

Постанова у повному обсязі складена та підписана 30.10.2015.