Рішення

від 25.01.2007 по справі 184/5-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

184/5-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"25" січня 2007 р.                                                                              Справа № 184/5-06

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європак», м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Україна», смт. Баришівка

про стягнення 12864,56 грн.

за участю представників:

позивача:Мурдій О.В. –дов. від 01.11.2006р. № 6

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Європак»(далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Україна»(далі –Відповідач) про стягнення 12864,56 грн., з яких 9828 грн. основна заборгованість, 1108,84 грн. пеня, 364,23 грн. індекс інфляції, 1563,49 грн. –25% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки від 30.01.2006 року № 3001/02, щодо здійснення розрахунку за отриманий товар, а саме плівку скотч 46х100 у кількості 2160 шт. та плівку скотч 46х990 у кількості 66 шт. на загальну суму 9828 грн.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 27.11.2006 року та від 16.01.2007 року, в судове засідання двічі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі 30.01.2006р. було укладено договір поставки  № 3001/02, відповідно до умов якого позивач –постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар за номенклатурою, кількістю та цінами вказаними в видаткових накладних, а відповідач –покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

На виконання умов договору позивач 31.01.2006р. поставив відповідачу плівку скотч 46х100 у кількості 1080 шт. на суму 3726 грн., що підтверджується накладною від 31.01.2006р. № 270103, а відповідач на підставі довіреності серія ЯЛО № 494623 від 23.01.2006р. отримав вказаний товар. Також позивач на виконання умов договору 05.04.2006р. поставив відповідачу плівку скотч 46х100 у кількості 1080 шт., плівку скотч 46х990 у кількості 66 шт. на суму 6102грн., що підтверджується накладною від 05.04.2006р. № 300307, а відповідач на підставі довіреності серія ЯЛО № 494716 від 03.04.2006р. отримав зазначений товар. Загальна суму поставки складає 9828 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору покупець зобов'язаний провести розрахунок за товар в безготівковій формі згідно виставленого рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 100% оплати на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 14 календарних днів з дня поставки.

23.10.2006 року позивач надіслав відповідачу претензію № 27 з вимогою погасити заборгованість у сумі 9828 грн. у п'ятиденний термін, яка залишена без задоволення. Зазначена претензія з доказами її надсилання відповідачу залучені до матеріалів справи.

В  порушення своїх договірних зобов'язань відповідач за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку з чим за останнім, на час розгляду справи, рахується заборгованість на загальну суму 9828 грн.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 9828  грн. заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні збитки складають 364,23 грн.

Посилаючись на п. 8.6 договору, яким визначено, що в випадку прострочки покупцем строку оплати за товар, покупець зобов'язаний сплатити штраф, в розмірі 25% річних, які нараховуються на суму заборгованості за весь період користування грошовими коштами, які підлягають сплаті постачальнику, позивач просить стягнути 25% річних, що за його розрахунком складає 1563,49 грн.

Згідно із ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі п. 8.2. договору позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язань пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми, що за його розрахунком складає 1108,84 грн.

Розрахунок позивача індексу інфляції, 25% річних та пені відповідає  вимогам законодавства та обставинам справи.

Отже, беручи до уваги викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 9828 грн., інфляційних збитків в сумі 364,23 грн., 25% річних в сумі 1563,49 грн. та 1108,84 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Україна»(07500, Київська область, смт. Баришівка, вул. Торфяна, 26а, ідентифікаційний номер 30462739) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європак»(49089, м. Дніпропетровськ, вул. Робітнича, 95, кв. 8, ідентифікаційний номер 30927646) 9828 (дев'ять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. - заборгованості, 364 (триста шістдесят чотири) грн. 23 коп.  - інфляційних збитків, 1563 (тисяча п'ятсот шістдесят три) грн. 49 коп. -  25% річних, 1108 (одну тисячу сто вісім) грн. 84 коп. - пені, 128 (сто двадцять вісім) грн. 65 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

          Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                Подоляк Ю.В.

          Дата підписання рішення 02.02.2007р.