Рішення

від 25.01.2007 по справі 401/19-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

401/19-06

                     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"25" січня 2007 р.                                                                              Справа № 401/19-06

Розглянувши матеріали справи за позовом   Приватного    підприємства  „Еллада   Транс”, м. Луцьк

до  Приватного підприємства „Автотрейд”, м. Вишневе

про стягнення 10755,28  грн.

                                                                                                             суддя Т.П. Карпечкін

від позивача – Семенюк М. М.  (дов. від 11.01.2007 року)  

від відповідача – не з'явився

                                                            обставини справи:

Приватне  підприємство  „Еллада Транс”  (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства „Автотрейд” (далі-відповідач) про стягнення 10755,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором про надання транспортно-експедиторських послуг № 10/5 укладеним між сторонами 10.05.2004 року, а саме відповідач не оплатив в повному обсязі надані послуги в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 6434,00 грн. Додатково позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов'язання 2345,16 грн. пені, 399,79 грн. 3% річних та 1576,33 грн. інфляційних.  

   Відповідач, належним чином повідомлений  про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 11.12.2006 року та від 15.01.2007 року в засідання суду не з'явився, витребуваних документів не подав, у зв'язку з зазначеним суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог та задоволення позову частково з наступних підстав.

Між  позивачем (за договором-перевізник) та  відповідачем (за договором-замовник) 10.05.2004  року  було  укладено  договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 10/5 (далі-договір). За умов договору позивач зобов'язаний надати транспортно-експедиторських послуги по перевезенню вантажів в міжнародних та регіональних сполученнях, а також забезпечити виконання комплексу операцій, пов'язаних з перевезенням та супроводженням вантажів замовника, передбачених договором, а замовник зобов'язаний оплачувати послуги на умовах та в терміни передбачені договором (п. 1.1 договору). Кількість рейсів відповідно до договору складає 5-7 рейсів за місяць (п. 1.2 договору). Загальна кількість вантажу складає 160 тонн щомісяця (п. 1.3 договору). Послуги надаються відповідно замовлень замовника (п. 2.1.1 договору). Вартість послуг перевізника узгоджується протоколом узгодження ціни в кожному випадку окремо в залежності від об'єму вантажу та відстані перевезення, але не менше 80 доларів США - на момент підписання договору 428,00 грн. (п. 3.1 договору). Розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок перевізника в національній валюті України відповідно до офіційного курсу НБУ на день платежу (п. 3.2 договору). Договір вступає в законну силу з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2004 року (п. 7.1 договору).

19.09.2004 року позивач отримав від відповідача заявку-договір на виконання транспортних послуг  шляхом факсимільного повідомлення. Згідно умов зазначеної заявки позивач зобов'язався перевезти 22000 кг. фарбасолу за маршрутом Луцьк-Плоцьк-Київ-Луцьк, а замовник зобов'язався сплатити за надані послуги кошти 30% передоплати від суми фрахту, решту коштів на протязі 24-х годин з моменту поставки транспортного засобу на митницю для проходження митних процедур.

21.09.2004 року відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача кошти в якості попередньої оплати в сумі  3000,00 грн.    

Позивач зобов'язання за договором виконав належно, що підтверджується накладними наявними  в  матеріалах  справи  та  актами  здачі-приймання  робіт  (надання  послуг)          № ОУ-000118  та № ОУ-000137 від 25.09.2004 року на загальну суму виконаних робіт в розмірі 9434,00 грн.

Відповідач зобов'язання за договором виконав неналежно в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 6434,00 грн.

Позивач нарахував відповідачу за прострочення виконання зобов'язання пеню за період з 26.10.2004 року по 20.11.2006 року в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла  у  період  прострочення  від  суми  прострочення  розмір  якої  склав  -  2345,16  грн., 3% річних в сумі - 399,79 грн. та інфляційні в сумі - 1576,33 грн.

В  судовому   засіданні  представник  позивача підтримав позовні вимоги в  повному обсязі.

Представник  відповідача  в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.    

Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.

При розгляді справи судом враховано, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України, за перевезення вантажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін.

Позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 6434,00 грн. підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами.

  Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/965-ВР від 22.11.1996р. платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в  розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Приписами ст. 3 передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 4 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені). У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Щодо  стягнення  пені  нарахованої  позивачем за період з 26.10.2004 року по 20.11.2006 року в сумі 2345,16 грн. позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 575,73 грн., в  іншій  частині  стягнення  пені  судом відмовлено, оскільки позивачем не вірно проведено розрахунок пені у відповідності до норм діючого законодавства України, а саме     приписами   пункту 6 ст. 232 ГК України  встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.  

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, розмір яких складає 1576,33 грн. - інфляційних та 399,79 грн. - 3% річних, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

          Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути   з   Приватного   підприємства  „Автотрейд”  (08132,  Київська   область, м. Вишневе, вул. Київська, 8, код 32791903, р/р 26006096790079 в „Укрсіббанку” м. Києва, МФО 300733) на користь Приватного    Підприємства  „Еллада   Транс” (45631, Волинська область, Луцький район, с. Милуші, вул. Польова, 10А. код 20146833, р/р 26005055438080 в ВГРУ КБ „Приватбанк” м. Луцьк, МФО 303440) –6434 (шість тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 575 (п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 73 коп. пені, 1576 (одна тисяча п'ятсот сімдесят шість) грн. 33 коп. інфляційних, 399 (триста дев'яносто дев'ять) грн. 79 коп. 3% річних та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           4.  В іншій частині позовних вимог відмовити.

           Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                     Карпечкін Т.П.