Рішення

від 11.01.2007 по справі 512/20-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну,

16                                                    

тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"11" січня 2007 р.                                                                             

Справа № 512/20-06

За позовом

Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1, м. Тараща, Київська обл.,

до

Товариства з обмеженою

відповідальністю „Київспецмонтаж”, м. Сквира, Київська обл.,

про

стягнення 10266,06 грн.

Суддя  Іваненко Я.Л.

В

засіданні приймали участь:

від позивача

ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_1 від

15.12.06р.

від відповідача

не з'явився

суть спору:

До господарського суду Київської

області надійшла позовна заява Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

(далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Київспецмонтаж”

(далі - відповідач) про стягнення 10266,06грн.

Ухвалою господарського суду

Київської області від 01.12.2006р. розгляд справи було призначено на

18.12.2006р.

Представник позивача позовні вимоги

підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають

задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві. В обґрунтування позовних

вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань

по оплаті наданих послуг на підставі договору 

НОМЕР_2від 24.10.2005р. та просить стягнути з відповідача основну

заборгованість в розмірі 9520,00грн., на яку нараховано три відсотки річних в

розмірі 222,30грн. та інфляційні в розмірі 523,76грн.

Розгляд справи відкладався у

зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

Відповідач, належним чином

повідомлений про час і місце проведення судових засідань відповідно до п.

3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої

наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. за № 75, що

підтверджується журналом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду

Київської області та відповідною відміткою на перших примірниках ухвал суду від

01.12.06р., 18.12.06р., в судові засідання 18.12.06р. та 11.01.07р. свого

представника не направив, відзиву та витребуваних ухвалами суду документів без

поважних причин не надав. Тому справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається

без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, яких

достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та

заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в

сукупності, судом встановлено наступне.

Між Суб'єктом підприємницької

діяльності ОСОБА_1 (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою

відповідальністю „Київспецмонтаж” (далі -замовник) було укладено Договір

НОМЕР_2 від 24.10.2005р. (далі -Договір), відповідно до умов якого виконавець

зобов'язався надати замовнику наступні послуги: передати в оренду автокран

НОМЕР_3 на необмежений термін для виконання монтажних робіт у відповідності з

переданою проектною документацією, а замовник зобов'язався здійснити оплату на

розрахунковий рахунок або в касу виконавця в сумі 280грн. без ПДВ за одну

робочу зміну за весь період оренди, без урахування вартості палива.

Відповідно до п. 3.1. Договору

вартість наданих послуг визначається актом виконаних робіт, який набирає

чинності при умові підписання його сторонами. До акту виконаних робіт додаються

подорожні листи.

На виконання умов Договору,

позивачем було надано відповідні послуги на суму 15120грн., що підтверджується

підписаними та скріпленими печатками сторін Актами здачі-прийняття робіт

(надання послуг) від 31.10.05р. НОМЕР_4 на суму 5880грн., від 31.11.05р.

НОМЕР_4 на суму 5880грн., від 29.12.05р. НОМЕР_4 на суму 3360грн. та

відповідними товарно-транспортними накладними, копії яких знаходяться в

матеріалах справи.

Згідно з п.3.3. Договору, замовник перераховує

виконавцю вартість виконаних робіт після підписання акту виконаних робіт,

кожного місяця не пізніше 25 числа.

Як вбачається з матеріалів справи,

відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за надані послуги

розрахувався частково, перерахувавши 5600грн. (копії банківських виписок з

особового рахунку позивача),  у зв'язку з

чим за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 9520,00грн.

Відповідно до ст. 173 ГК України

господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання

та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,

передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у

тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи

управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати

роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися

від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, утому числі кредитор) має

право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом частини першої та  частини сьомої статті 193 ГК України,

суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні

виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших

правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання

зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До

виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення

Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків,

передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з

мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано

належним чином.          

Крім того, відповідно до ст. ст.

526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та

вимог ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна

його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проаналізувавши зазначені норми

чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, суд дійшов

висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в

розмірі 9520,00грн. є обґрунтованими та правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідач своїми процесуальними

правами, наданими йому ГПК України, не скористався, в судові засідання двічі

без поважних причин не з'явився,  доказів

погашення заборгованості за Договором НОМЕР_2від 24.10.05р.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України

боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора

зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції  за весь час прострочення, а також три

відсотки  річних від  простроченої суми, якщо інший розмір

відсотків не встановлений договором або законом.

          За розрахунком позивача розмір

інфляційних втрат складає 523,76грн. та трьох відсотків річних - 222,30грн.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає

позовні вимоги позивача обґрунтованими, правомірними, документально

підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст.49 ГПК України судові

(господарські) витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру

задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, ст.

ст. 82-84 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з

обмеженою відповідальністю „Київспецмонтаж” (09000, Київська область, м.

Сквира, вул. Р. Люксембург, 66, код 33370321) на користь Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_5) 9520,0грн.

(дев'ять тисяч п'ятсот двадцять грн. 00коп.) основного боргу, 523,76грн.

(п'ятсот двадцять три грн. 76коп.) інфляційних втрат,  222,30грн. (двісті двадцять дві грн.

30коп.) три відсотки річних та судові витрати: 102,66грн. державного

мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

Видати наказ після набрання

рішенням законної сили.           

Суддя                                                                                Іваненко

Я.Л.