Рішення

від 08.02.2007 по справі 399/19-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

399/19-06

                     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"08" лютого 2007 р.                                                                              Справа № 399/19-06

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю

«Антарес», м. Єнакієве

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімінвест», м. Васильків

про стягнення 11133,77 грн.

суддя Т.П. Карпечкін

від позивача -  Полишко Н. О. (дов. № 1 від 15.01.2007 року) від відповідача - не з'явився

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Антарес»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімінвест»(далі-відповідач) про стягнення 1133,77 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №17 укладеному між сторонами 16.08.2005 року. А саме відповідач не розрахувався за отриманий товар (вугілля) з врахуванням залізничного тарифу в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 10165,20 грн. Додатково позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов'язання пеню в розмірі 968,57 грн.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 11.12.2006 року, від 15.01.2007 року, від 25.01.2007 року та від 08.02.2007 року в засідання суду не з'явився, витребуваних документів не подав, але через загальний відділ суду 25.01.2007 року подав відзив на позов вх. № 1041 з якого вбачається, що відповідач проти позову заперечує повністю. Заперечення обґрунтовано тим, що позивач також не виконав зобов'язання за договором належно, а саме не передав відповідачу товар (вугілля) в кількості визначеною умовами договору також товар (вугілля) яке відповідач отримав є неналежної якості в зв'язку з чим отриманий товар (вугілля) не підлягає оплаті. Крім того відповідач зазначає, що фінансові санкції у вигляді пені позивач нарахував з порушенням встановлених норм чинного законодавства, а саме п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки пеня обрахована за 14 місяців.

У зв'язку з зазначеним суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог та задоволення позову частково.

Між позивачем (за договором-продавець) та відповідачем (за договором-покупець) 16.08.2005   року укладено  договір  №   17  (далі-договір).   За умов  договору  продавець зобов'язаний передати товар (вугілля) марки АКО класу 25-100, об'єм поставки, ціна та якість щомісячно узгоджується сторонами та оформлюється додатком який є невід'ємною частиною до договору (п.1.1 договору). Ціна на продукцію встановлюється в національній валюті України-гривнях за одну тонну зазначеної марки вугілля та повинна відповідати середнім показникам масової долі вологи зазначеної в чинному додатку № 1 до договору (п. 2.1 договору). Кількість та якість продукції повинна відповідати додатку № 1, якість повинна відповідати якості зазначеній в додатку № 1 до договору та підтверджуватися сертифікатом якості виробника (п. 3.1 та п. 3.2 договору). Покупець зобов'язаний провести оплату за поставлений товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі з-х банківських днів за кожну партію продукції (п. 5.1 договору). Претензії щодо кількості та якості продукції можуть заявлятись покупцем на протязі тридцяти днів з дати отримання товару (п.6.1 договору). Строк дії договору по 31.12.2005 року (п. 1.2 договору).

16.08.2005 року сторони підписали специфікацію № 1 (додаток № 1) до договору за умов якого марка вугілля-АКО25-100, кількість-350 тонн, ціна за одну тонну складає 395,00 грн., загальна сума складає 138250,00 грн.

Позивач передав відповідачу товар (вугілля) на загальну суму 59339,20 грн., що підтверджується накладними № 1/09 від 09.09.2005 року, № 2/09 від 14.09.2005 року, № 3/09 від 16.09.2005 року, № 4/09 від 16.09.2005 року та податковими накладними № 1 від 09.09.2005 року, № 2 від 14.09.2005 року, № 3 від 16.09.2005 року та № 4 від 16.09.2005 року.

Відповідач зобов'язання за договором виконав неналежно, а саме не оплатив в повному обсязі кошти за отриманий товар, що ним не заперечується, як вбачається з відзиву на позов вх..№ 1041 від 25.01.2007 року. В результаті неналежного виконання зобов'язань відповідачем за договором за ним утворилась заборгованість в розмірі 10165,20 грн.

Позивач нарахував відповідачу за прострочення виконання зобов'язання пеню за період з 20.09.2005 року по 20.11.2006 року в розмірі 968,57 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засідання не з'явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.

При вирішенні спору судом враховано, що відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до статі 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 10165,20 грн., підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення позивача с приводу неналежної якості товару судом не приймаються, оскільки умовами п. 6.1 договору встановлено, що претензії щодо кількості та якості продукції можуть заявлятись покупцем на протязі тридцяти днів з дати отримання товару. Відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження того, що він звертався до позивача у встановлені терміни з претензіями щодо кількості та якості товару.

У відповідності до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/965-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. З зазначеного Закону.

Щодо стягнення пені нарахованої позивачем в сумі 968,57 грн. грн. позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 963,05 грн., в іншій частині стягнення пені судом відмовлено, оскільки приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44,49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімінвест»(08600,

Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, 188А, код 32610487, р/р 260031928 в АППБ

«Аваль», МФО 321994) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес»

(86430,   Донецька   область,   м.   Єнакієве,   пр.-т.   Леніна,   97,   к.   2,   код   23188391,

р/р 26002192527001 в ГФ «Приватбанк»м. Горлівка, МФО 335515, р/р 26009255572561 в

Донецькій обласній філії АКБ «Укрсоцбанк»м. Донецьк, МФО 334011)    - 10165   (десять

тисяч сто шістдесят п'ять) грн. 20 коп. основного боргу, 963  (дев'ятсот шістдесят три) грн.

05 коп. пені та судові витрати: 111 (сто одинадцять) грн. 28 коп. державного мита та 117 (сто

сімнадцять) грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                Карпечкін Т.П.

Рішення підписано 13.03.2007 р.